Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах

Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах
Поширити:
Коментарі:

Хто наповнює і розпоряджається бюджетом громад?

Вер / 21
28

Інші новини

Реформа децентралізації забезпечила місцеву владу новими можливостями. Зокрема, зміни до Податкового та Бюджетного кодексів, які були внесені у 2015 році, наділили місцеве самоврядування новими повноваженнями та відкрили доступ до більших ресурсів для наповнення власних бюджетів.

Пропонуємо розібратися, що це за ресурси, звідки в бюджеті громад з’являються гроші, та як жителі громад самі можуть ними розпоряджатися.

Як формується бюджет громади?

Бюджет громади наповнюється одразу з декількох джерел. Так було й до реформи децентралізації. Основне, що змінилося, — це розподіл податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).

«Усі громади перейшли на прямі міжбюджетні відносини з держбюджетом і вони більше не залежать від районного рівня. Тому, якщо раніше податок на доходи фізичних осіб надходив до районного бюджету, зараз 60% цього податку потрапляє в бюджет громади. Це принципово нове, що сталося», — розповідає регіональна експертка Мережі UPLAN Маргарита Трипольська.

Тобто, 25% податку надходить до державного бюджету, 15%, —  до обласного, а 60% — до бюджету громади, в якій працює фізична особа.

В Європі практика інша: ПДФО надходить до бюджету території, де живе особа-платник податку. Наприклад, якщо вона мешкає в Чугуєві Харківської області, але працевлаштована в Харкові, її податок надходить саме до бюджету Чугуєва.

«В Україні намагалися впровадити таку систему, але ці спроби не витримали складності її адміністрування. Адже передбачається, що на підприємствах мають фактично відстежувати кожного працівника», — зазначає пані Маргарита.

Але повернемося безпосередньо до джерел наповнення бюджетів громад.

ПДФО, відповідно до Податкового кодексу України, належить до загальнодержавних податків та зборів. Серед інших таких податків та зборів, які також надходять до бюджету громад, є податок на прибуток підприємства, акцизний податок, рентна плата за користування природними ресурсами.

Так, частка загальнодержавних податків та зборів — це одне з джерел наповнення бюджету громад.

Окрім цього, безпосередньо на місці влада збирає власні податки та збори, які встановлює самостійно. Наприклад, це може бути туристичний збір або збір за паркування.

Тобто місцеві податки та збори — це ще одне джерело наповнення бюджету громад.

Інша група надходжень — неподаткова. Це, наприклад, платежі за надання адміністративних послуг, штрафи, прибутки комунальних підприємств тощо.

Також громади можуть отримувати кошти з державного або місцевого бюджетів — це міжбюджетні трансферти.

Існує, наприклад, інтернет-субвенція для забезпечення доступу українських сіл до інтернету. Тоді певна громада з Держбюджету може отримати кошти для реалізації цілей такої субвенції — щоб, власне, провести інтернет.

Чому одні громади багатші за інші й навпаки?

На це запитання існує щонайменше дві відповіді. Перша: усе залежить від ресурсів, які мають громади. Наприклад, наявність рекреаційної зони підвищує шанси громади на розвиток, адже це додаткові кошти в бюджет. Друга: велике значення має справність сплати податків.

«Усе залежить від бізнесу, який працює на території громади. Якщо він не сплачує податки, або сплачує не в повному обсязі, тоді, відповідно, бюджет менший, ніж міг би бути», — розповідає експертка.

Пані Маргарита також наводить приклад однієї з громад Запорізької області. Там активно вирощують овочі й люди живуть достатньо заможно. Проте оскільки такий бізнес не завжди офіційно зареєстрований, бюджети тамтешніх громад недоотримують кошти.

Здебільшого «рівень статків» громади залежить від сумлінності бізнесу — працює він офіційно та сплачує податки в повному обсязі чи ні.

Як мешканці громади можуть розпоряджатися бюджетом?

За допомогою інструменту локальної демократії під назвою «бюджет участі».

Це — можливість для кожного мешканця громади запропонувати проєкт розподілу бюджетних коштів для розвитку громади у певному напрямі. Після збору проєктів від усіх охочих розпочинається голосування, а за його результатами — реалізація проєкту, який переміг.

Більшість громад в Україні вже впроваджують таку практику, каже експертка: «Мешканці розробляють проєкти, подають органам місцевого самоврядування, які виставляють їх на голосування громаді. Концепцію, суть та суму проєкту розробляють самі мешканці або громадські організації. І в межах певної суми триває розподіл ресурсів».

За словами пані Маргарити, сьогодні практика бюджету участі дуже розвинута у великих містах, а в Полтаві вже на рівні всієї області. Впровадження такої практики планується також в Запорізькій обласній раді.

Однак рано чи пізно це станеться усюди без виключення. Як швидко — залежить від рівня розвитку громадянського суспільства в кожній окремій громаді.

Аліна Шостак,
комунікаційна менеджерка Мережі UPLAN

Версія для друку

коментарі