Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах

Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах
Поширити:
Коментарі:

Місцеві вибори 2020: які існують загрози інтересам громад?

Лип / 20
31
image

Наприкінці липня експерти та представники місцевого самоврядування за ініціативи харківського представництва Мережі UPLAN обговорили ризики, які несуть в собі призначені вибори для громад.

Учасники акцентували увагу на актуальності теми. Адже від формування нових команд на чергових місцевих виборах залежить вся організація життя в ОТГ, у регіонах і в Україні загалом.

Пропонуємо дізнатися, які висновки зробили експерти за результатами обговорення. Як, власне, формуватимуться команди? Чи мають шанси ті, хто насправді працює з громадами? До яких загроз вони мають готуватися? І, головне, — як їм запобігти?

Роль політичних партій у цьогорічному виборчому процесі

Учасники дискусії обговорили новий Виборчий кодекс: які його положення можуть спричинити позитивні зміни, а які — негативні.

З позитивних змін кандидатка політичних наук Юлія Біденко відзначила можливість для кандидатів балотуватися принаймні до двох рівнів рад.

«З попередніх виборів ми знаємо ситуації, коли люди йшли, наприклад, до Харківської міської ради та до Харківської обласної ради. Зараз з’явиться ще Харківська районна рада. Я вважаю, оскільки будуть застосовані різні виборчі системи, так законодавець пішов на підсилення шансів людей на місцях», — зазначила Юлія Біденко.

Серед негативних змін, які «підготував» Виборчий кодекс, експерти виокремили підсилення ролі політичних партій.

Так, як зазначила експертка з питань децентралізації та місцевого розвитку Національного інституту стратегічних досліджень Діана Баринова, існує величезний ризик, що політичні партії сконцентрують у своїх руках всю владу, і тоді процес децентралізації матиме небажані паралельні процеси. Адже в громадах, де законодавець пропонує проводити вибори за пропорційними списками, фактично відсутні осередки політичних партій.

На думку експертки Юлії Біденко, це може призвести до того, що саме обласні партійні організації будуть розпоряджатися коштами, і визначатимуть, хто з кандидатів пройде далі: «В ОТГ громадянське суспільство визріло. Активісти, які ще на весні мали наміри йти до рад і продовжувати позитивні зміни, зараз у лихоманці шукають політичні партії. Деякі з них загадують тисячі доларів для того, щоб надати свій бренд для балотування. Вони акумулюють ці ресурси і передають навіть не на місцеві осередки, а на області».

Пані Юлія також зазначила, що мала надію, що зміни у Виборчого кодексу призведуть до зниження частки виборчої квоти, яку необхідно подолати для того, щоб просунутися вгору по списках. Адже саме так працюють відкриті списки.

Однак кандидатам, яких партія розмістить наприкінці пропорційного списку по багатомандатному окрузі, буде складно прориватися вгору.

«Навіть ті кандидати, яких підтримує населення, які були більш активні протягом кампанії, які обійшли людей, які з ними спілкувалися, фактично залежатимуть від волі партії — де вона їх розмістить», — вважає експертка.

Так, зазначила пані Юлія, у великих громадах має статися диво, щоб можна було просуватися вгору по списках, і щоб система з відкритими списками спрацювала дійсно, як система з відкритими списками.

Думки про політичні партії, яким «виділена» головна роль у цьогорічному виборчому процесі, також дотримується радник голови Харківської обласної державної адміністрації Андрій Демиденко.

Експертка з регіонального розвитку та місцевого самоврядування Валентина Мамонова вважає, що «характер» майбутніх виборів, а також подальше формування політики місцевого самоврядування, залежатиме саме від культури політичних партій: як вони діятимуть, наскільки чесно та наскільки в інтересах громад.

Також, за словами пані Валентини, велику роль відіграватиме просвітницька робота, яку має проводити громадянське суспільство. Адже не всі члени громад володіють ситуацією в достатньому обсязі.

Загроза представництву громад у радах

Експерти дійшли висновку, що в результаті місцевих виборів за новими правилами головою громади може стати не справжній лідер, а партія, яка краще провела передвиборчу кампанію.

Окрім цього, існує ризик, що громади не будуть представлені в районній раді та радах вищого рівня, як це відбувається зараз.

«Районі ради, за Конституцією, представляють спільні інтереси територіальних громад. Але чи будуть ради, які сформовані за партійним принципом, дійсно представляти ці громади? Може вийти так, що обласний центр матиме там представництво, а ОТГ у районній раді представництва не матиме», — зауважив експерт з питань місцевого самоврядування та регіональної політики Віктор Слиш.

Подібні ризики також актуальні для громад з населенням 10 тисяч осіб і більше: «У нас партій немає, і сьогодні треба шукати партійні списки. Але чи попадуть туди люди з тих старостинських округів, які вже є, чи попадуть вони у ту ж саму раду ОТГ, невідомо», — зазначив пан Віктор.

Ще одне питання, яке обговорили учасники заходу — це питання старост. Відтепер їх не обиратимуть на виборах. Головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень у Харкові Віктор Нестеренко зауважив, що подібне рішення влада мотивує тим, що не було створено старостинських округів. І тому тепер старост будуть призначати. В цьому експерти вбачають ще одну загрозу інтересам громад.

«Може вийти таким чином, що староста буде призначений з міста, якщо більшість буде, наприклад, з міста або СМТ, тоді відповідні ОТГ не будуть представленні навіть у раді ОТГ», — розповів пан Віктор Слиш.

Натомість експертка Валентина Мамонова зазначила: якщо староста не може потрапити до районної ради, він, відповідно до своїх посадових обов’язків, має брати участь у роботі виконавчих органів, і в такий спосіб може впливати на рішення, які приймаються.

Як мінімізувати ризики?

Як зазначила під час обговорення Юлія Біденко, реформа децентралізації посприяла розвитку громадянського суспільства в ОТГ. Але такі осередки громадянського суспільства ще не достатньо потужні.

Хоча саме усвідомленість, впевненість та дії людей на місцях можуть убезпечити громади від тих негараздів та викликів, які несуть майбутні місцеві вибори. Так вважає регіональний координатор Мережі UPLAN в Одеській області Андрій Крупник.

Зокрема, пан Андрій наголошує на важливості просвітницької діяльності: «Наші інформаційні можливості достатні для того, щоб роз’яснити, попередити та зацікавити. Сьогодні розбудова інфраструктури громадянського суспільства, інформаційного забезпечення всього процесу — дуже важлива складова навіть на цей дуже короткий відрізок часу».

Також пан Андрій пропонує закріпити відповідальність тих, хто йде до влади, а їхню діяльність взяти під контроль: «Свого часу ми розробили угоди про співробітництво та спільну відповідальність. Якась організація — ресурсний центр або громадська організація — може укласти з політичною партією, кандидатом на пост мера, на пост депутата таку угоду, де буде прописано, що у разі перемоги він забезпечить участь громадськості, відкритість процесів тощо».

Пан Андрій зазначив, що в Миколаєві та Херсоні мери, які перемогли на попередніх місцевих виборах, вже використовують цей механізм.

Окрім цього, Андрій Крупник наголошує на необхідності створення законодавчої бази для діяльності представників громадянського суспільства.

«Сьогодні немає нормального закону про місцеве самоврядування, де форми участі були б прописані. Зараз триває ця робота. Ми форсуємо закон про консультації, про органи самоорганізації населення. Бо, якщо старости ніхто і ніде, то хоча б сільські та селищні комітети мають створюватися на периферійних територіях. Також потрібен закон про загальні збори, який теж сьогодні відсутній, і про мирні зібрання», — зазначив експерт.

У підсумку учасники заходу дійшли висновку про необхідність консолідації сил для надання консультативних послуг представникам місцевого самоврядування та громадянам.

«Це має бути група консультантів, до яких представники ОТГ могли б адресувати питання, які їх хвилюють. Тому що завжди можна прочитати закон, але не завжди можна зрозуміти, як впровадити його положення на місцях», — зазначила регіональна координаторка Мережі UPLAN у Харківській області Ольга Мірошник.

Аліна Шостак,
комунікаційна менеджерка Мережі UPLAN у Харківській області
(за результатами експертного онлайн-обговорення)

Версія для друку

коментарі