Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах

Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах
Поширити:
Коментарі:

Недержавні аналітичні центри Одещини: незатребуваний ресурс чи каталізатори змін

Вер / 19
10

Інші новини

Наявність розвиненої структури «мозкових центрів» («think tanks») як базових елементів національного експертно-аналітичного співтовариства є найважливішою умовою ефективності управлінських рішень і держави в цілому. І, навпаки, недостатня розвиненість або фактична відсутність подібних експертних структур помітно обмежує реалізацію національного інтелектуального потенціалу будь-якої держави.

Одещина завжди вважалась одним із інтелектуальних регіонів України. При цьому ніколи не виділялася своєю політичною активністю. Мабуть, ця обставина є однією з головних причин достатньо низького рівня розвитку на Одещині недержавних аналітичних центрів (НАЦ), які діють у сфері публічних відносин й експертно супроводжують суспільні перетворення.

При цьому протягом останніх років кількість громадських об’єднань в Одеській області постійно зростає. Якщо станом на 1 січня 2015 року на Одещині було зареєстровано 5 289 громадських об’єднання, то станом на 1 січня 2018 року загальна кількість громадських об’єднань в області склала 6 014, тобто зросла на 13,7%. Проте про свою активність заявляють лише близько 40% від загальної кількості (за даними Регіональної цільової програми сприяння розвитку громадянського суспільства в Одеській області на 2018-2020 роки, затвердженої рішенням Одеської обласної ради від 14.03.2018 № 659-VII).

Коло інтересів, за якими сформовані громадські об’єднання, достатньо різне. Так, професійні об’єднання складають 55% від загальної кількості; 43% — фізкультурно-спортивні; 30% — культурно-просвітницькі, екологічні, національних та дружніх зв’язків; 25% — правозахисні; 21% — об’єднання інвалідів, ветеранів, учасників бойових дій; молодіжні — 13%; дитячі та жіночі — по 5% від загальної кількості громадських об’єднань області.

Активність громадських об’єднань Одеської області має переважно ситуаційний характер. Інститути громадянського суспільства часто демонструють неготовність до співпраці з органами публічної влади та небажання брати часткову відповідальність за вирішення суспільно-значущих проблем.

Серед НАЦ Одещини можна виділити декілька: Всеукраїнську ГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення», ГО «Одеський інститут соціальних технологій», Одеську обласну організацію Всеукраїнської ГО «Комітет виборців України», ГО «Регіональний аналітичний центр», Центр організації освітньої підготовки та інформаційно-аналітичної роботи Національного університету «Одеська юридична академія».

Всеукраїнська громадська організація «Асоціація сприяння самоорганізації населення» (м. Одеса) створена у жовтні 2005 році. З перших кроків займається аналітичною діяльністю у сфері розвитку самоорганізації населення та інших форм місцевої демократії. Координує діяльність всеукраїнської мережі регіональних ресурсних центрів, кожен з яких також виконує певні аналітичні функції.

Асоціація самостійно та у партнерстві з іншими організаціями реалізувала більше 30 проектів. Вони були спрямовані на

  • поліпшення якості та практик прийняття рішень органами влади через підвищення ролі і рівня довіри до аналітичних центрів;
  • прозорість та адресність місцевих бюджетів;
  • посилення потенціалу міжрегіональної мережі ресурсних центрів з розвитку місцевої демократії;
  • громадську експертизу діяльності обласної влади на предмет залучення громадськості до врядування;
  • посилення соціальної функції органів самоорганізації населення;
  • громадський супровід реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства на 2016-2020 роки на регіональному рівні;
  • запобігання та вирішення конфліктів у громадах під час реалізації реформ та ін.

Асоціація створила і підтримує інтернет-платформу SAMOORG: «Самоорганізація в громаді», за допомогою якої активісти та організації, що працюють у сфері місцевої демократії, обмінюються досвідом та інформацією.

З 2015 року Асоціація є членом Європейської Асоціації локальної демократії (ALDA), з 2016 року ‒ членом громадської коаліції «Реанімаційний пакет реформ».

Одеський інститут соціальних технологій був створений у 1999 році як аналітичний центр на базі досвіду діяльності міського Центру соціальної допомоги, Одеської Асоціації Милосердя і Центру соціально-культурного розвитку міста Одеси.

Інститут бачить свою місію у тому, щоб науково й обґрунтовано представляти та захищати інтереси громадян у взаємовідносинах з державними, комерційними й некомерційними структурами. Інститут не обмежується дослідженням соціальних проблем, а виявляє їх причини, розробляє рішення та впроваджує ці розробки у життя.

Інститут брав участь у реалізації близько 100 проектів, спрямованих на захист прав громадян, розвиток трудових колективів, підтримку соціально уразливих груп населення, розвиток самоорганізації населення, міжсекторного партнерства, соціальної відповідальності бізнесу, поліпшення діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування та ін.

Серед основних розробок Інституту:

  • механізм соціального замовлення, який впроваджено більш, ніж в 20 містах України;
  • методика соціальної діагностики, яка дає можливість виявляти найбільш гострі соціальні проблеми громад і визначати оптимальні шляхи їхнього розв’язання;
  • сприяння активному довголіттю людей похилого віку, яка дозволяє їм наповнювати «осінь життя» новим змістом;
  • система стимулювання участі комерційних і некомерційних структур у реалізації завдань соціальної політики;
  • механізми формування та розвитку соціального капіталу та ін.

Інститут є одними із засновників ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення».

Одеська обласна організація Всеукраїнської громадської організації «Комітет виборців України» створена у 1997 році. Місія організації — бути ініціатором і активним учасником позитивних змін в Україні, сприяючи проведенню чесних виборів, демократизації органів влади, утвердженню та захисту прав людини й розвитку інститутів громадянського суспільства. Поєднує аналітичну та адвокаційну діяльність.

Серед найбільш значущих досягнень організації у 2018 році:

  • «Атестація» депутатів місцевих рад» (охоплено більше 1200 депутатів, щонайменше 10% депутатів відреагували на рекомендації КВУ);
  • «Індекс бюджетної прозорості-2018» (понад 3 000 пропозицій до бюджетів 2019 від майже 8 500 осіб);
  • кампанія «Впливай на бюджет своєї громади-2018» (впроваджено 49 антикорупційних інструментів в 21 ОТГ 7 областей);
  • створення Координаційного офісу безпеки — з питань безпеки в громаді, розроблено «безпековий паспорт» діагностики безпекової ситуації у громаді;
  • проведення першого комплексного регіонального дослідження та підготовка базового зрізу проблем політичної активності ромської спільноти.

Громадська організація «Регіональний аналітичний центр» (м. Ізмаїл Одеської області) створена як експертний майданчик для обговорення соціально-значущих питань і вивчення громадської думки в різних сферах, аналізу економічної, політичної та соціальної ситуації в одеському регіоні, а також моніторингу діяльності місцевих органів влади та виборчого процесу. Займається аналізом конфліктів у територіальних громадах та механізмами їх вирішення.

 Сфери діяльності: інформаційно-просвітницька діяльність, дослідження, аналітика. Цільові групи: державна і місцева влада; місцеві громади, громадські активісти, громадські об’єднання.

Центр організації освітньої підготовки та інформаційно-аналітичної роботи Національного університету «Одеська юридична академія» створено у 2016 році. Це структурний підрозділ університету.

Основна мета діяльності Центру — організація, координація та контроль за роботою структурних підрозділів університету у сфері організації освітньої підготовки, навчально-методичного забезпечення, інформаційно-аналітичного, технологічного та технічного обслуговування й супроводження спеціалізованого програмного забезпечення, а також функціонування інформаційно-пошукової системи доступу до інформаційних ресурсів, оприлюднення даних їхньої діяльності.

Центр включає 7 відділів: аналітичний, навчально-методичний, відділ зв’язків з громадськістю, інформаційно-координаційний, оцінювання якості освіти, тестології та підготовче відділення.

Центр реалізував багато важливих для університету проектів, зокрема:

  • своєчасне та ефективне інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності університету;
  • створення Центру стажування та працевлаштування студентів та випускників;
  • організація ефективної профорієнтаційної роботи;
  • успішна участь університету у пілотному проекті Міністерства освіти і науки України з проведення тестування при вступі до магістратури зі спеціальності «Право».

Пропозиції щодо підвищення ролі НАЦ у перетвореннях в Україні

  1. Необхідно підвищувати ступінь готовності представників органів влади і аналітичних центрів до плідної співпраці. Саме НАЦ мають розглядатися як головні осередки аналітичних розробок, які зараз вкрай важливі для реформування країни.
  2. Цілком логічно, аби частину бюджетного фінансування, яке органи влади зараз спрямовують на дослідницькі структури, направити на відкриті тендери щодо розробки обґрунтувань та рішень тих чи інших суспільно важливих проблем із можливістю НАЦ брати участь у цих конкурсах.
  3. Доцільно створити інтернет-платформу для усіх НАЦ України, наприклад, з такими тематичними панелями: виконані проекти; проекти, які виконуються; запити органів влади на актуальну аналітичну продукцію; відгуки про виконану роботу; використання аналітичних матеріалів у прикладній діяльності; приклади міжсекторальних партнерських досліджень.
  4. Для налагодження стабільної співпраці з органами влади НАЦ повинні оприлюднювати не лише результати діяльності, а й проекти, які тільки починаються та навіть свої стратегічні плани – щоб органи влади могли долучитися до співпраці з НАЦ ще на етапі формування технічного завдання, з самого початку виконання проекту.
  5. Оприлюднення органами публічної влади на своїх сайтах або на спільній з НАЦ інтернет-платформі тих проблем, де вони відчувають найбільшу потребу в аналітичних розробках, допоможе краще зорієнтувати міжнародних донорів щодо підтримки найбільш затребуваних сфер аналітичної діяльності.
  6. Серед пріоритетних напрямків дослідницької уваги НАЦ, де суспільство і органи влади відчувають зараз найбільшу потребу в інтелектуальній допомозі, можна назвати: ситуацію на Донбасі і шляхи її розв’язання; питання забезпечення єдності регіонів України; реформування органів правопорядку і судова реформа; децентралізацію та формування спроможних громад; забезпечення енергетичної безпеки України; проблеми інформаційної безпеки; реформування Збройних сил України; розвиток інфраструктури громадянського суспільства і покращення стану соціального капіталу у громадах та інші.
  7. Потребує серйозної уваги й навчання аналітиків. Вони мають навчитися готувати матеріали у тому форматі, який потрібний владним структурам. Для цього необхідні не стільки лекції, скільки тренінги щодо того, як писати «policy papers». І вести такі тренінги мають спеціалісти, які самі вміють це робити, а не лише розповідати, як це має бути.
  8. Важливим напрямом підняття загального рівня аналітичної роботи у країні є робота з регіональними аналітичними центрами. І тут плідними можуть стати спільні проекти провідних аналітичних центрів столиці з аналітичними центрами в регіонах (як це робить, наприклад, Центр політико-правових реформ, створивши на основі договорів про співпрацю експертну громадську мережу публічного права та адміністрації UPLAN, яка включає експертів Дніпропетровщини, Київщини, Львівщини, Одещини та Харківщини).
  9. Дуже важливо для НАЦ встановлювати контакти з бізнесом, який досі мало задіяний у підтримці аналітичних розробок для реформ у суспільстві, а також з навчальними закладами (так, ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення» з 2017 року співпрацює з Одеським регіональним інститутом державного управління НАДУ при Президентові України на основі Угоди про співпрацю).
  10. Необхідно реанімувати та активізувати діяльність Асоціації регіональних недержавних аналітичних центрів, створеної у 2013 році в межах проекту Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень у партнерстві з Міжнародною Асоціацією Інституцій Регіонального Розвитку «МАІРР» та Асоціацією аналітичних центрів за відкрите суспільство (PASOS) за підтримки Європейського Союзу.

 

Андрій Крупник,
директор Одеського інституту соціальних технологій,
заступник голови Асоціації сприяння самоорганізації населення,
доцент ОРІДУ НАДУ при Президентові України,
регіональний координатор Громадської мережі
публічного права та адміністрації UPLAN

Версія для друку

коментарі