Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.
Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.
Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.
Рік повномасштабної війни, що триває, був гарячим не лише на фронті, а й у глибокому тилу. Виклики, які спричинила невмотивована агресія рф, змусили шукати відповіді й рішення не лише військових, а й цивільне населення. Для представників громадянського суспільства актуальним питанням стала організація хоча б більш-менш стабільної роботи в умовах невизначеності.
У часи, коли, здавалося б, аналітика не на часі, аналітичні центри продовжили працювати. Хтось, як раніше, віддалено, але вдома, а хтось став «організацією-ВПО». Організації-партнерки Мережі UPLAN поділилися власним досвідом роботи під час війни.
Ми вирішили поділитися цим досвідом, щоб зафіксувати зроблені висновки та знайдені рішення, які важливо пам’ятати у майбутньому, — для всіх представників громадського сектору.
Отже, ми запитали наших партнерів, як вони технічно організували роботу, чи проводили стратегічні планування й наради та які стратегічні рішення залишаться з ними й після перемоги, а також як змінилися їхні пріоритети у співпраці та партнеруванні.
Про свій досвід розповіли голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко, директор та екпертка РГБФ «Право і демократія» Віталій Разік та Христина Тибінка, голова ГО «СМАРТ МЕДІА» Олександра Щукіна, виконавча директорка ГО «Волинський Інститут Права» Ірина Гайдучик та директор ГО «Одеський інститут соціальних технологій» Андрій Крупник.
«Досвід дистанційної роботи в умовах епідемії коронавірусу став у пригоді від лютого 2022 року, в умовах повномасштабного вторгнення. Йдеться насамперед про практику періодичних робочих зустрічей команди, до яких експерти та експертки можуть долучитися з будь-якого куточка України чи з-за кордону.
Але на відміну від періоду “панування” COVID-19, цього разу свою роль відіграла наявність центрального офісу. Коли експерти не можуть працювати вдома через відсутність електроенергії чи зв’язку, то можна зручно зібратися в офісі, підзарядити павербанки та зарядити емоційні “батареї” у спілкуванні».
«Насамперед у зв’язку з різкою зміною поточної ситуації в державі та регіоні зокрема, наша організація частково змінила основні напрямки роботи. Деякі з них, що існували в певному форматі до лютого 2022 року, втратили свою актуальність або стали не на часі. Водночас з’явились нові нагальні проблеми, на вирішення яких ми зосередили свою роботу.
Оскільки одним з основних видів діяльності Фонду є правозахист, у 2022 році наші експерти зосередилися на наданні правової допомоги внутрішньо переміщеним особам, а також військовослужбовцям та членам їхніх сімей.
Спільно з партнерами ми організували надання психосоціальної підтримки дітей і жінок з-поміж ВПО, які розміщені в колективних центрах громад Львівської області. А для дітей з прифронтових областей та дітей військовослужбовців, що перебувають у зоні бойових дій, ми організували реабілітаційні табори.
Також експерти Фонду почали займатися організацією гуманітарної допомоги для ВПО, які прибули на Львівщину, а також організацією надання матеріальної допомоги ВПО від міжнародних структур.
Оскільки на Львівщині протягом 2022 року було порівняно спокійно, суттєвих переміщень експертів не спостерігалось. Відповідно, всі залишалися на місцях.
Через ризик зникнення зв’язку чи інтернету через ворожі обстріли в організації більш ретельно проводиться планування роботи, особливо в контексті строків виконання тих чи інших робіт та завдань. Оскільки вимкнення електроенергії відбувається за визначеним графіком, поки вдається спланувати та організувати роботу належним чином».
«Технічно наша робота швидко налагодилися, щойно усі членкині команди виїхали в умовно безпечні місця. Ми працювали віддалено й до повномасштабного вторгнення, тож адаптувати роботу у цьому аспекті не було складно.
З настанням періоду відключень електроенергії всі членкині організації забезпечили себе джерелами живлення. Організація роботи в умовах, коли різні представниці команди різний час мають зв’язок вирішена більш детальним плануванням та дедлайнами. В останній закладено додатковий час на виконання задач. Це необхідно для того, щоб аварійні відключення та масовані обстріли не могли зупинити роботу організації на тривалий час».
«Попередні роки навчили нас працювати віддалено, дали можливість відчути, що фізична присутність в офісі не критично впливає на загальний результат, якщо команда має спільні цінності. Звичайно, ми стикаємось із певними труднощами в організації роботи у зв’язку з відключеннями електроенергії, адже від цього напряму залежить зв’язок, наявність тепла та загальний комфорт. Проте завдяки цьому з’явилося ще більше гнучкості у плануванні робочого дня.
Перші місяці повномасштабного вторгнення супроводжувались значними труднощами в комунікації з цільовими групами нашої організації. Значною мірою через те, що активісти та представники місцевої влади займались волонтерською діяльністю і розвитком безпекової інфраструктури. Зараз ми активно організовуємо офлайн зустрічі, працюємо над пошуком рішень, які допомагають розвивати громади, громадянське суспільство та пришвидшувати перемогу».
«Робота в умовах воєнного часу сприяє концентрації уваги і таймінгу, щоб встигнути зробити максимально, поки є світло й не виникла необхідність ховатися у бомбосховищі.
Обмежений час для роботи сприяє більшому акцентуванню на деталізації організаційних моментів в особистому спілкуванні з учасниками проєкту. Попереднє особисте спілкування телефоном дає можливість уже в Zoom обговорити швидко й конкретно усі питання, які потребують вироблення спільного бачення.
Активізується індивідуальна робота з кожним учасником проєкту. Особисте спілкування створює більш довірливі відносини і сприяє консолідації команди на основі підтримки одне одного для спільного вирішення поставлених завдань».
«Влітку 2022 року нам вдалося провести дводенну стратегічну сесію у звільненому Етнографічному Комплексі «Українське село». Ми обговорили, наскільки змінилися наші стратегічні акценти у роботі з урахуванням повномасштабного вторгнення, та куди спрямуємо свої експертні зусилля. Члени правління, які не могли долучитися офлайн, взяли участь дистанційно, через Zoom.
По суті, нашим ключовим вектором уваги в умовах воєнного стану стало питання «Бачення України — 2030», розробка правових рішень у випадках, коли законодавство мирного часу не дає відповіді на актуальні питання (зокрема у партнерстві з Ініціативою «Право в умовах війни»), підготовка аналітики для сприяння євроінтеграційним процесам, зокрема із залученням потенціалу Мережі UPLAN».
«У 2023 році ми плануємо продовжувати діяльність у напрямках, які були переформатовані у 2022 році. Діяльність Фонду й надалі буде зосереджена на наданні правової допомоги, а також пошуку коштів для надання гуманітарної допомоги ВПО.
Водночас буде продовжена робота за напрямками, якими Фонд займався й раніше. Йдеться про питання доступності осіб з інвалідністю до суду, роботу з громадськістю щодо боротьби з корупцією на місцевому рівні, а також управління житлом — діяльність ОСББ в умовах воєнного стану, реалізація енергоефективних проєктів тощо.
Кожен з цих напрямків є актуальним та необхідним сьогодні, під час воєнного стану, й не втратить своєї актуальності після завершення війни».
«У 2022 році наша організація проводила лише тактичне планування для адаптації своєї діяльності під нову реальність. У планах маємо проведення стратегічного планування.
Найважливіше стратегічне рішення, яке ми уже почали втілювати, — розширення роботи на нові регіони України, де раніше наша організація не була представлена. І це той напрямок, який ми залишаємо собі й на 2023 рік.
Напрям нашої діяльності глобально не зазнав змін, адже реформи зараз стають ще більш на часі».
«Нам здається, що першим стратегічним рішенням, які ми прийняли в організації, стосувалося подальшого продовження діяльності у визначених раніше стратегічних напрямках. Звичайно, з врахуванням нових викликів.
Наразі ми плануємо переглянути нашу стратегію розвитку, проте ми не плануємо змінювати наші завдання щодо розвитку демократичних перетворень. 2022 рік розширив для нас бачення наших цільових груп. Адже наразі до діяльності у територіальних громадах ми активно залучаємо внутрішньо переміщених осіб. Цим ми сприяємо їхній соціальній інтеграції. У 2023 році така діяльність продовжиться».
«Наша організація з початком широкомасштабного вторгнення, з одного боку, продовжила виконання своїх проєктних і партнерських зобов’язань, а, з іншого, включилася у вирішення нових суспільних проблем, обумовлених війною. Зокрема, організацією надання матеріальної допомоги постраждалим від війни, системної допомоги переселенцям, підтримкою ЗСУ тощо.
Паралельно члени команди Інституту вирішували питання освіти державних службовців, проводили дослідження ефективного управління в умовах війни.
У серпні 2022 року ми утворили Науково-методичну раду за участі провідних науковців. Це потрібно для забезпечення координації дій з розробки та реалізації соціальних проєктів, підвищення наукової та прикладної якості аналітичних продуктів Інституту, обґрунтування стратегічних напрямків його діяльності, залучення кращого вітчизняного та закордонного досвіду тощо».
«Центр політико-правових реформ завжди готовий до партнерування для розвитку України як європейської держави, побудованої на принципах дотримання прав людини, демократії, правовладдя, належного врядування.
Цим шляхом ми й раніше рухалися разом з Громадською спілкою «Коаліція Реанімаційний пакет реформ», Офісом зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі.
Громадська мережа публічного права та адміністрації UPLAN, у межах якої ми почали партнеруватися з регіональними аналітичними центрами ще у 2017 році, — продовжила розширюватися.
У березня 2022 року спільно з Національним університетом “Києво-Могилянська академія” започаткували Ініціативу “Право в умовах війни”. А в умовах війни почалася взаємодія і з закордонними аналітичними центрами та мережами. Звісно, наше бачення потенційних партнерів лишається сталим: ключовим критерієм були й залишаються цінності, які сповідують організації, окремі експерти чи структури».
«Пріоритети в напрямках співпраці, мережування та партнерування не змінились. Але, так, ми втратили певні партнерства з організаціями, які перестали бути активними у воєнний час з різних причин.
Звісно, пріоритетною є співпраця з ГО, які працюють та працюватимуть у напрямку подальшого відновлення та відбудови країни. Наші партнери — це ті, хто активно реагує на виклики, які виникають у суспільстві та законодавчому полі й постійно тримають руку на пульсі. Ще один важливий момент — виключно проукраїнська позиція діяльності організації.
З ким ми плануємо працювати надалі — з тими організаціями, які вже на практиці показали себе надійними партнерами, та з якими у нас спільне бачення до руху вперед.
Щодо нових партнерств — це насамперед ті організації, які зі свого боку залучають нас до обговорень та співпраці, а також ті, щодо яких у нас будуть рекомендації наших партнерів та колег. Важливими факторами, які ми обов’язково враховуємо, є також прозорість діяльності організації, активна громадянська позиція її членів, стабільність діяльності, з чого випливає й наявність довіри до них».
«Партнерування та мережування за 2022 рік розширились географічно. Пріоритетними для нас були й залишаються співпраця з організаціями, які мають схожі цінності. До нових критеріїв додалась потреба партнеруватися з тими, хто працює з внутрішньо переміщеними особами».
«У нас не змінились пріоритети щодо мережування та партнерства насамперед через те, що їхнє розширення й налагодження завжди було у фокусі уваги нашої організації. Ми розуміємо, що партнерства посилюють нашу діяльність, дають можливість змінюватись та впроваджувати інноваційні рішення, а мережування суттєво підвищує експертний потенціал кожного учасника команди через обмін досвідом.
Здається, зараз мережуватись та співпрацювати стало ще простіше. Якщо співпадають цінності — партнерству бути у різних формах та проявах. Ми й надалі активно працюємо над розширенням локальних партнерств, а у 2022 році стали учасниками потужної експертної мережі UPLAN. Обираємо партнерів на основі спільності у баченнях, завданнях та пріоритетах. Так було до 2022 року і так є зараз».
«Війна показала, що протистояти ворогу і труднощам можна лише спільно. Протягом цього року ми налагодили тісну співпрацю із цілою низкою державних та недержавних інституцій.
Зокрема, ми уклали договори про співпрацю з Департаментом соціальної та сімейної політики Одеської ОДА, Департаментом культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської ОДА, Управлінням соціального захисту Одеської РДА, Національним університетом “Одеська політехніка”, Обласним гуманітарним штабом, Одеською регіональною організацією Національної спілки журналістів України, Одеською обласною науково бібліотекою ім. М. Грушевського, Всесвітнім клубом одеситів, Кафедрою сімейної та спеціальної педагогіки і психології Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К. Ушинського, ГО Фонд “Творча ініціатива”.
Крім того, Інститут разом з іншими партнерськими організаціями сформували Українську Громадянську Ініціативу і запропонували алгоритм післявоєнного відновлення та розвитку України на основі людиноцентричної моделі, побудованої на демократичному врядуванні, активній громадській участі та викоріненні корупції.
Для публічного обговорення згаданої Ініціативи Інститут ініціював проведення декількох публічних експертних нарад за участі представників органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, громадських організацій та науки».
Читайте також про те, як саме наближають перемогу партнери Мережі у Харкові, Дніпрі та Одесі.
Аліна Шостак,
комунікаційна менеджерка Мережі UPLAN
