В Україні більшість великих міст мають яскраво виражений, проте ніде офіційно не затверджений, поділ на мікрорайони, житлові масиви (ми їх уніфікуємо за назвою «мікрогромади») через специфіку їх забудови, формування або заселення.
У мікрогромаді зазвичай є багато властивостей, які здатні задовольнити більшість потреб мешканців, а відповідно її не доводиться часто покидати. Тут є школи, дитячі садки, магазини, часто – ринок, місця для відпочинку та спілкування, заклади охорони здоров’я.
Так, у м. Львів, результати проведеного у 2015 році дослідження показали, що мешканці виділяють 39 мікрогромад. Результати дослідження, проведеного в 2018 році, демонструють чіткий поділ Івано-Франківська на 23 та Тернополя на 15 мікрогромад. Кожну з мікрогромад мешканці характеризують як територію, що сформувалася історично, зі стійкими соціальними зв’язками та власними місцевими традиціями.
Спілкування з мешканцями мікрогромад, спільна робота над аналізом мікрогромади, виділенням її потенційних можливостей та побажань щодо змін громади на краще – в черговий раз підтверджують наявність таких територіальних одиниць, про ідентифікацію мешканців свого життя саме з ними, та про необхідність забезпечення можливостей мешканців мікрогромади реалізовувати свої ідеї та покращувати життя усіх жителів виділеної території.
Відповідно до українського законодавства наразі «заявити про себе» мікрогромади можуть лише шляхом створення органу самоорганізації населення згідно Закону України «Про органи самоорганізації населення» №2625-ІІІ від 11 липня 2001 року. Проте даний закон має чимало підводних каменів для цього, основним з яких є вимога щодо ініціативи про його утворення – «З ініціативою про створення органу самоорганізації населення до ради можуть звернутися збори (конференція) жителів за місцем проживання за умови, якщо в них брало участь (було представлено) не менше половини жителів відповідної території, які мають право голосу». Вказаний закон не наділяє ОСН правом ініціативи до міської ради, не дає можливості брати участь у плануванні бюджету та формуванні планів проведення заходів та робіт на території мікрогромади, а відповідно не дає можливостей реально висловлювати думку та позицію мешканців для забезпечення необхідного рівня життя в мікрогромаді та збереження унікальних особливостей кожної мікрогромади.
Для цього пропонуємо проект нормативного акту, який розроблений на основі закону України «Про органи самоорганізації населення», вивченого іноземного досвіду та пропозицій активних мешканців мікрогромад трьох міст.
Мета
Цей Закон визначає правовий статус, порядок утворення та забезпечення реалізації їхніх прав для ефективного існування мікрогромад у містах.
Основні терміни
Основні терміни, використані в цьому акті, мають таке значення:
Мікрогромада – частина членів територіальної громади, які об’єднані компактним проживанням на законних підставах на частині території міста, та відносною спільністю соціальних, культурних, побутових й інших потреб та інтересів.
Мешканці мікрогромади – члени територіальної громади, які на законних підставах проживають на території мікрогромади.
Рада мікрогромади – представницький орган мікрогромади.
Правління мікрогромади – виконавчий орган мікрогромади.
Мікрогромада
Мікрогромада – міська локальна спільнота, об’єднана за територіальним принципом.
Основними завданнями мікрогромад є:
Правова основа
Мікрогромади діють на підставі Конституції України, цього та інших законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, рішень відповідних органів місцевого самоврядування, рішень місцевого референдуму, статутів територіальних громад, рішень міської ради міста, у якому вони утворені, її виконавчих органів та Положень мікрогромад.
Право жителів обирати та бути обраними до органів мікрогромади
Обирати та бути обраними до органів мікрогромади можуть жителі, які на законних підставах проживають на відповідній території.
Забороняються будь-які обмеження прав жителів, які проживають на відповідній території, залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, мовних або інших ознак.
Територія мікрогромади
Мікрогромади утворюються за територіальною ознакою.
Територія мікрогромади затверджується міською радою з врахуванням існуючих просторових умов, соціальних зв’язків, які зв’язують мешканців даної місцевості, а також з врахуванням необхідності територіальної компактності мікрогромади.
Ініціатива утворення
Ініціатива утворення мікрогромади може виходити від міської ради або від мешканців відповідної території.
Для висловлення ініціативи мешканців відповідної території до міської ради подається письмова заява із зазначенням назви, території, обґрунтуванням необхідності утворення мікрогромади, а також підписами не менше 5% мешканців майбутньої мікрогромади.
Питання утворення мікрогромади обов’язково повинне бути винесене на громадське обговорення, яке включає публічне оголошення наміру створити мікрогромаду, можливість подання зауважень та пропозицій мешканцями протягом 30-денного строку, та проведення обговорення з представниками міської ради.
Мета обговорення включає отримання думки мешканців щодо доцільності утворення мікрогромади, її меж та обсягу завдань, повноважень її органів.
Після завершення громадських обговорень з врахуванням зауважень проект подається міській раді на затвердження.
Порядок прийняття рішення про створення на створення
Питання про утворення мікрогромади розглядається на найближчому засіданні сесії міської ради.
У рішенні про утворення мікрогромади обов’язково повинні бути зазначені назва та територія мікрогромади.
Разом з прийняттям рішення про утворення міська рада затверджує Положення про мікрогромаду.
Положення мікрогромади
Міська рада затверджує Положення для кожної мікрогромади, яке є організаційним актом, що регулює її діяльність.
У Положенні зазначаються:
Контроль за додержанням Положення мікрогромади здійснює міська рада, яка прийняла рішення про створення мікрогромади, та її виконавчі органи.
До сфери діяльності мікрогромад належать публічні питання місцевого значення, зокрема:
Органи мікрогромади
Органами мікрогромади є її рада та правління.
Діяльність органів мікрогромади є публічною.
Порядок обрання ради мікрогромади
Рада мікрогромади є представницьким органом мікрогромади.
Рада мікрогромади обирається мешканцями за місцем проживання на основі загального, рівного виборчого права шляхом таємного голосування жителів, які на законних підставах проживають на відповідній території. Право голосу на виборах мають жителі, які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років. Бути обраними до ради мікрогромади можуть жителі, які на законних підставах проживають на відповідній території, та наділені активним виборчим правом. Висування кандидата на посаду члена ради повинне підкріплюватися підписами не менше 15 жителів мікрогромади, які засвідчують свою підтримку.
Загальний склад ради мікрогромади залежить від її населення. Якщо населення мікрогромади складає більше 15 000 мешканців – чисельність ради складає 10 членів, якщо менше 15 000 мешканців – 7.
Рада мікрогромади обирається на 5 – річний строк.
Повноваження ради мікрогромади
Раді мікрогромади у межах території її діяльності під час утворення можуть надаватися такі повноваження:
Правління мікрогромади
Виконавчим органом мікрогромади є правління, яке обирається радою з числа її членів.
Чисельний склад правління – 3-5 осіб, до яких входить голова правління (він є і головою ради), його заступник та інші члени.
Завдання правління – організація роботи органів мікрогромади, зокрема управління фінансовими ресурсами, заощадженими в міському бюджеті, передбаченими для мікрогромади.
Повноваження правління мікрогромади
Правлінню можуть надаватися такі повноваження:
Фінансова основа діяльності мікрогромади
Мікрогромада та її органи здійснюють свою діяльність в межах міського бюджету, у якому щорічно визначаються фінансові ресурси, необхідні для здійснення статутної діяльності мікрогромад.
Фінансовою основою діяльності мікрогромади є:
Правління мікрогромади розробляє фінансовий план на основі коштів, визначених у бюджеті міста, і протягом місяця з дати отримання інформації про суму передбачених для мікрогромади коштів подає його на затвердження до міської ради з детальними поясненнями.
Використання фінансових ресурсів відбувається згідно затвердженого плану та чинного законодавства. Про використання фінансів згідно фінансового плану правління мікрогромади звітує міській раді щоквартально, а за кожен фінансовий рік подає детальний звіт на затвердження до міської ради.
Матеріальна основа діяльності мікрогромади
Матеріальною основою діяльності мікрогромади є майно, передане міською радою в оперативне управління.
Органи мікрогромади самостійно приймають рішення про спосіб використання переданого майна в рамках звичайного управління, якщо рішенням міської ради не передбачено інше.
Правління несе відповідальність за стан та використання майна, переданого мікрогромаді.
Організація роботи
Формою роботи органів мікрогромади є засідання.
Засідання скликаються його керівником або заступником керівника в міру необхідності, але не рідше одного разу на квартал.
Засідання ради повинне бути скликано на вимогу не менше 1/3 складу ради протягом 10 днів з моменту оголошення вимоги.
Порядок позачергового скликання засідання органу мікрогромади визначається Положенням про мікрогромаду.
Рішення
Рада мікрогромади приймає рішення організаційно-розпорядчого характеру з питань, віднесених до її повноважень.
Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загального складу ради.
Правовий статус членів ради мікрогромади
Члени ради виконують свої обов’язки на громадських засадах.
Винагороду отримує тільки голова керівництва мікрогромади, який має статус державного службовця.
Голова ради мікрогромади має право брати участь у сесіях міської ради щодо питань, які стосуються мікрогромади та її мешканців, із правом голосу.
Контроль за фінансовою діяльністю
Контроль за фінансовою діяльністю органів мікрогромади здійснює міська рада.
Голова міської ради має право вимагати необхідну інформацію про діяльність і функціонування мікрогромади.
Рада мікрогромади щороку звітує про свою діяльність за попередній рік до 1 лютого наступного за звітним року.
Контроль за прийняттям рішень органів мікрогромади
Рада мікрогромади зобов’язана подавати рішення ради мікрогромади голові міської ради протягом 10 днів з дня їх прийняття.
Рішення органів мікрогромади можуть бути скасовані міською радою, якщо їхній зміст суперечить закону або вони прийняті з порушеннями закону.
До скасування рішення органу мікрогромади міська рада може призупинити його дію та передати на доопрацювання із зазначенням порушень та строку для їх усунення.
Дострокове припинення повноважень органів мікрогромади
Міська рада вправі провести ліквідацію ради мікрогромади за власною ініціативою в обґрунтованих випадках та після обов’язкового проведення громадського обговорення.
Міська рада може припинити дію ради мікрогромади у випадках:
Міська рада розпускає раду мікрогромади після проведення місцевого референдуму за ініціативою не менше 10% мешканців мікрогромади.
Розпуск ради мікрогромади автоматично означає розпуск правління мікрогромади.
Міська рада, після консультацій з мешканцями мікрогромади, призначає тимчасове правління, яке до обрання складу нової ради залишається єдиним легітимним органом мікрогромади.
Відгуки, зауваження та пропозиції просимо надсилати нам на електронну пошту khrystynatybinka@gmail.com .
Проект підготовано ЛМГО «Центр інформаційного консалтингу» в межах проекту Центру політико-правових реформ «Посилення ролі громадянського суспільства у забезпеченні демократичних реформ і якості державної влади» за підтримки Європейського Союзу