Необхідність проведення незалежного та неупередженого аналізу регуляторного впливу проектів чи діючих рішень органів місцевого самоврядування в Україні обумовлюється низкою наступних причин:
Користь здійснення неупередженого регуляторного аналізу — це забезпечення балансу приватних та публічних інтересів (в широкому значенні — підприємницької свободи та захисту здоров’я і життя населення, охорони навколишнього природного середовища, забезпечення громадського порядку) при прийнятті політик та регулювань, значне зниження регуляторного тиску на бізнес, недопущення корупціогенних факторів та збільшення бюджетних надходжень.
Традиційні підходи до аналізу та написання регуляторних актів, лобіювання їх прийняття чи скасування в Україні здійснювалися та здійснюються безпосередньо через органи влади (як центральні, так і місцеві) та об’єднання підприємців. У гіршому випадку відбувається пряме лобіювання певних змін конкретними підприємствами (власниками бізнесів). Такі підходи не є неупередженими, часто діють в режимі конфлікту інтересів та призводять до незбалансованості регуляторного середовища, створення корупційних можливостей та несправедливості регулювань.
Для мінімізації негативних явищ викликаних вищевказаними підходами необхідно вибудовувати систему незалежного та неупередженого аналізу. Структури, які повинні здійснювати такий аналіз, повинні бути рівновіддаленими як від органів влади, так і від підприємницького середовища. Також, особливо в перспективі, важливо щоб вони були віддаленими від громадських організацій, які займаються захистом екології, прав споживачів, благоустрою міст та територій тощо. Така рівновіддаленість не виключає, а навпаки спонукає і передбачає постійний відкритий та прозорий діалог із залученням усіх зацікавлених сторін.
Також надзвичайно важливо щоб такі структури не мали ані прямого асоціювання з політичними партіями, ні навіть можливого сприйняття такого асоціювання. Регуляторний аналіз є аполітичним та нейтральним. Довготривала сталість структури, яка його неупереджено здійснює, і довіра до неї прямо залежить від її аполітичності та незаангажованості у політичні процеси.
З огляду на вищезазначене, критеріями у створенні структури для неупередженого аналізу регулювань на місцевому рівні є:
Всім цим критеріям, на жаль, відповідає обмежена кількість інституцій. У першу чергу — це заклади освіти та наукові установи, такі як університети чи академії та їх факультети чи кафедри з державного управління, економіки (можливо правознавства). Важливо, щоб у таких закладах діяли програми магістратури чи аспірантури, слухачі яких будуть зацікавленими здобувати практичні навики з управління та аналізу регулювань чи політик.
Ідеальним варіантом могли б бути недержавні академічні інституції або філії іноземних закладів.
У другу чергу — це недержавні аналітичні центри економічного чи антикорупційного спрямування або їх регіональні філії. У таких випадках необхідно звертати увагу на їх політичну неупередженість.
У третю чергу — це неурядові організації чи об’єднання громадян з загальним антикорупційним спрямуванням. У таких випадках необхідно також звертати увагу на їх політичну неупередженість та віддаленість від об’єднань підприємців.
Джерело: Львівський регуляторний хаб