Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах

Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах
Поширити:
Коментарі:

Тренди у комунікації аналітичних продуктів — 2020

Гру / 19
24
новини

Сьогодні діяльність аналітичних центрів не обмежується тільки розробкою досліджень. Коли продукт створений, наступна мета — його розповсюдження. Адже лише за таких умов можна визначити вплив статті або видання. 

У добу гаджетів, діджитал-інструментів, соціальних мереж комунікування аналітики не може обходитися без творчого підходу. Основна причина в тому, що цільовою аудиторією досліджень, окрім колег-науковців, стають журналісти, державні службовці, громадські організації, студенти тощо. 

Отже, необхідні різні та креативні підходи й канали розповсюдження. 
Ми спробували визначити деякі з них, що допоможуть не втратити глибину думок і бути цікавими у 2020 році.

  • Пояснення складних понять

Екзистенція, катехизис, теорія струн… Що об’єднує ці поняття? Так, здебільшого їх треба пояснювати в контексті статті, окремо або ж додавати приклади для конструктивного вживання. Зображення та декілька речень можуть допомогти зрозуміти тон статті та якісніше розкрити її зміст.

  • Анімація як «новий чорний»

«Анімація не для аналітичних центрів», — ця думка застаріла ще до виходу першого iPhone. Соціальні мережі дозволяють досягати більшого охоплення за допомогою анімованих даних, а вони, натомість, ще краще демонструють суть матеріалу.

  • Цитування: влучно та зрозуміло

Виокремити головну ідею, надихнути, написати тезу, яка змусить прочитати цілу статтю або видання — це про цитування. Знайти місткий меседж не так вже й легко. А захопити ним іншого — справа креативу та майстерності.

  • Інфографіка даних

Візуалізація дозволяє передати головні показники дослідження. В одній інфографіці можуть бути зображені декілька метрик з однієї тематики. Вони допомагають розкривати зміст ще глибше, дають змогу подивитися на динаміку розвитку того чи іншого явища тощо. Здебільшого інфографіка стає допоміжним інструментом ще на етапі підготовки висновків дослідження, а не тільки на етапі його комунікування.

  • Рекомендації: що робити після?

Зазвичай автор аналітичної статті або окремого дослідження пропонує певні інструменти покращення ситуації. Вони відмінні від висновків і можуть стосуватися перегляду законопроектів, розгляду дій конкретних осіб, припущень щодо впровадженої реформи. Якщо взяти їх як окремий елемент — вийде якісний контент для будь-якого каналу повідомлення. 
Особистісний дієвий підхід необхідний для сучасного дослідника та аналітичного центру зокрема.

  • Twitter: розширення аудиторії та впливу

Окрім Facebook (рідше Instagram), аналітичні центри переважно використовують Twitter. Тут розміщуються короткі описи (140 символів), відео, ключові зображення та інформація про діяльність організації. Одна публікація — один факт, не більше. Це дає змогу максимально динамічно спілкуватися з читачами, дружніми організаціями, донорами.

  • Поштовий вісник (e-mail дайджест)

Завдяки розсилці новин аналітичні центри комунікують з читачами в «екологічній» формі. Лист можна відкрити у зручний момент, а новини у ньому — лише ключові та корисні для конкретного отримувача. 
Креатив у верстці змусить перейти на велику кількість посилань та знайти додаткові матеріали для роздумів і подальшої роботи. Більшість популярних сервісів для створення дайджестів — безкоштовні та мають простий інтерфейс.

  • Є нюанс. Варто розуміти, що коли йдеться про аналітичний продукт, без допомоги автора дослідження чи експерта з конкретної теми комунікаційник не завжди може визначити ключові тези, виокремити найголовнішу рекомендацію чи найпереконливішу цитату. Тому внутрішня комунікація в аналітичному центрі між комунікаційним відділом та експертами — це те, що насправді лежить в основі якісної медійної роботи.

І наостанок.
Корисні інструменти для комунікаційника аналітичного центру 

Комунікацію аналітичних продуктів досліджував
Дмитро Лебединський

Версія для друку

коментарі