Сьогодні діяльність аналітичних центрів не обмежується тільки розробкою досліджень. Коли продукт створений, наступна мета — його розповсюдження. Адже лише за таких умов можна визначити вплив статті або видання.
У добу гаджетів, діджитал-інструментів, соціальних мереж комунікування аналітики не може обходитися без творчого підходу. Основна причина в тому, що цільовою аудиторією досліджень, окрім колег-науковців, стають журналісти, державні службовці, громадські організації, студенти тощо.
Отже, необхідні різні та креативні підходи й канали розповсюдження.
Ми спробували визначити деякі з них, що допоможуть не втратити глибину думок і бути цікавими у 2020 році.
Екзистенція, катехизис, теорія струн… Що об’єднує ці поняття? Так, здебільшого їх треба пояснювати в контексті статті, окремо або ж додавати приклади для конструктивного вживання. Зображення та декілька речень можуть допомогти зрозуміти тон статті та якісніше розкрити її зміст.
«Анімація не для аналітичних центрів», — ця думка застаріла ще до виходу першого iPhone. Соціальні мережі дозволяють досягати більшого охоплення за допомогою анімованих даних, а вони, натомість, ще краще демонструють суть матеріалу.
Виокремити головну ідею, надихнути, написати тезу, яка змусить прочитати цілу статтю або видання — це про цитування. Знайти місткий меседж не так вже й легко. А захопити ним іншого — справа креативу та майстерності.
Візуалізація дозволяє передати головні показники дослідження. В одній інфографіці можуть бути зображені декілька метрик з однієї тематики. Вони допомагають розкривати зміст ще глибше, дають змогу подивитися на динаміку розвитку того чи іншого явища тощо. Здебільшого інфографіка стає допоміжним інструментом ще на етапі підготовки висновків дослідження, а не тільки на етапі його комунікування.
Зазвичай автор аналітичної статті або окремого дослідження пропонує певні інструменти покращення ситуації. Вони відмінні від висновків і можуть стосуватися перегляду законопроектів, розгляду дій конкретних осіб, припущень щодо впровадженої реформи. Якщо взяти їх як окремий елемент — вийде якісний контент для будь-якого каналу повідомлення.
Особистісний дієвий підхід необхідний для сучасного дослідника та аналітичного центру зокрема.
Окрім Facebook (рідше Instagram), аналітичні центри переважно використовують Twitter. Тут розміщуються короткі описи (140 символів), відео, ключові зображення та інформація про діяльність організації. Одна публікація — один факт, не більше. Це дає змогу максимально динамічно спілкуватися з читачами, дружніми організаціями, донорами.
Завдяки розсилці новин аналітичні центри комунікують з читачами в «екологічній» формі. Лист можна відкрити у зручний момент, а новини у ньому — лише ключові та корисні для конкретного отримувача.
Креатив у верстці змусить перейти на велику кількість посилань та знайти додаткові матеріали для роздумів і подальшої роботи. Більшість популярних сервісів для створення дайджестів — безкоштовні та мають простий інтерфейс.
І наостанок.
Корисні інструменти для комунікаційника аналітичного центру
Комунікацію аналітичних продуктів досліджував
Дмитро Лебединський