Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах

Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах
Поширити:
Коментарі:

Впровадження системи внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту в Дніпровській міськраді: результати громадської експертизи

Гру / 19
23
image

Обов’язкове впровадження системи внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту в органах місцевого самоврядування визначено Законом № 2646-VIII від 6 грудня 2018 року, яким внесено зміни до ст. 26 Бюджетного кодексу України. Основні засади здійснення внутрішнього контролю розпорядниками бюджетних коштів та деякі питання здійснення внутрішнього аудиту унормувала Постанова КМУ № 1062 від 12 грудня 2018 року.

Відповідно до Бюджетного кодексу, внутрішній контроль — це комплекс заходів, що застосовуються керівником для забезпечення дотримання законності та ефективності використання бюджетних коштів, досягнення результатів, мети, завдань, планів, вимог як очолюваного ним владного органу, так і підпорядкованих підприємств, установ та організацій.

З цього визначення стає зрозумілим, що у внутрішньому контролі насамперед є певний суб’єкт контролю — керівник, і певний об’єкт контролю — всі процеси всередині організації. Керівник повинен мати можливість їх контролювати, тобто отримувати сигнали і якимось чином впливати на ці процеси.

Вищезазначеною Постановою КМУ визначено 5 блоків, які повинні бути відображені у внутрішніх документах органу влади: внутрішнє середовище, управління ризиками, заходи контролю, інформація та комунікація, моніторинг.

У Бюджетному кодексі внутрішній аудит визначено як діяльність, спрямовану на удосконалення системи управління, внутрішнього контролю, запобігання фактам незаконного, неефективного використання бюджетних коштів.

Для його здійснення розпорядник бюджетних коштів в особі керівника утворює самостійний структурний підрозділ внутрішнього аудиту, що є підпорядкованим і підзвітним безпосередньо такому керівнику.

Для того, щоб побачити, як у виконавчих органах Дніпровської міськради впроваджено системи внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту, проведено дві громадські експертизи. Про їхні результати розповів голова ГО «Дніпропетровський координаційно-експертний центр з питань регуляторної політики», експерт Мережі UPLAN Олексій Андреєв.

Як у Дніпровській міськраді впроваджено систему внутрішнього контролю

Для з’ясування порядку організації внутрішнього контролю до визначених на сайті Дніпровської міськради її виконавчих органів було направлено запити на публічну інформацію.

Згідно з отриманими відповідями нормативно-правові акти, а саме Положення про внутрішній контроль, прийнято у 3 розпорядників бюджетних коштів. 2 розпорядника повідомили про наявність інших окремих документів, 2 — про проведення розробки документів. Решта — 15 органів — повідомили, що документи з питань внутрішнього контролю у відповідності до вимог Постанови КМУ № 1062 ними не приймалися, або ж вони взагалі не є розпорядниками бюджетних коштів.

Крім того, з 5 розпорядників бюджетних коштів, які прийняли певні документи щодо внутрішнього контролю, жоден не визначив ризиків своєї діяльності. Це свідчить про формальність прийнятих документів, а відповідно й про відсутність як такої функціонуючої системи внутрішнього контролю в їхній діяльності.

Частина розпорядників відповіла, що з питань щодо стану запровадження внутрішнього контрою потрібно звертатися до Управління аудиту та контролю Дніпровської міськради.

Дійсно, таке управління є. Одним з його основних завдань, відповідно до Положення, визначено проведення як контролю, так і аудиту виконавчих органів міськради у формі ревізій, перевірок, оцінки, аналізу тощо.

Проте базовим принципом державного внутрішнього фінансового контролю є чітке розмежування внутрішнього контролю й внутрішнього аудиту. Внутрішній аудит повинен визначати, яким чином здійснюється внутрішній контроль, включаючи способи попереднього контролю. Виконання функцій внутрішнього контролю не може бути покладено на підрозділ, що виконує функції внутрішнього аудиту.

Тож існуюче Управління міськради не може виконувати визначені законодавством функції внутрішнього контролю стосовно головних розпорядників бюджетних коштів.

«Який висновок можна зробити? Станом на вересень 2019 року не спостерігається системна робота щодо впровадження внутрішнього контролю на рівні розпорядників бюджетних коштів Дніпровської міськради. Стан впровадження системи внутрішнього контролю можна охарактеризувати як незадовільний», — зазначає експерт.

За підсумками проведеної громадської експертизи були сформульовані наступні пропозиції:

  1. Чітко розмежувати діяльність із внутрішнього аудиту та внутрішнього контролю за місцевими фінансами.
  2. Визначити єдиний порядок (стандарт) запровадження системи внутрішнього контролю всіма головними розпорядниками бюджетних коштів, що обумовить подальше ефективне функціонування системи внутрішнього аудиту Дніпровської міськради.
  3. Зобов’язати головних розпорядників бюджетних коштів Дніпровської міськради ухвалити необхідні документи у сфері внутрішнього контролю, у тому числі ідентифікувати ризики діяльності.
  4. Проводити регулярне навчання відповідальних осіб з питань внутрішнього контролю.
  5. Включати до змісту публічних звітів головних розпорядників бюджетних коштів інформацію про стан системи внутрішнього контролю, оприлюднити ідентифіковані ризики.

Як у Дніпровській міськраді впроваджено систему внутрішнього аудиту

З відповідей Управління аудиту та контролю міськради на запити про публічну інформацію з’ясувалося, що в ньому відсутні ключові документи діяльності у сфері внутрішнього аудиту, а саме:

  • Порядок планування та проведення внутрішніх аудитів, документування, реалізації їхніх результатів;
  • Декларація внутрішнього аудиту (документальне підтвердження незалежності керівника підрозділу внутрішнього аудиту — це новація постанови КМУ № 1062).

Крім того, серед зазначених у Положенні про Управління нормативних документів, якими воно керується у своїй діяльності, відсутні Бюджетний кодекс, Порядок здійснення внутрішнього аудиту та утворення підрозділів внутрішнього аудиту, Стандарти внутрішнього аудиту. До того ж, Положення про Управління не визначає чіткого переліку об’єктів внутрішнього аудиту. Це свідчить про високу ймовірність спотворення Управлінням своїх функцій.

Порівняння змісту трьох положень про відділи Управління (відділ контролю, відділ аудиту, відділ перевірок та аналітики) виявило, що їхні основні завдання практично ідентичні та у більшості пунктів текстуально однакові.

Однією з цікавинок, виявлених у ході громадської експертизи, стало підпорядкування Управлінню двох комунальних підприємств, про що зазначено в інформації на офіційному сайті Дніпровської міськради. Це свідчить про порушення принципу функціональної залежності діяльності підрозділу внутрішнього аудиту.

Також експерти з’ясували, що в Управління відсутній стратегічний план (на 3 роки) та операційний план (на 1 рік). Планування проводиться на кожні півроку та не визначає відповідальні структурні підрозділи Управління за проведення певних заходів контролю.

Оприлюднений на сайті Дніпровської міськради звіт Управління аудиту та контролю за 2018 рік містить лише інформацію про кількість проведених перевірок без опису їхніх результатів. Будь-яка інформація про діяльність Управління, яка дозволила б скласти уявлення про його результативність, у звіті відсутня.

На жаль, не вдалося отримати копії документів, що складаються Управлінням за підсумками проведених ним перевірок. Виявляється, що результати проведених Управлінням перевірок (аудитів) взагалі не документуються — не складаються акти, звіти, листи тощо. Це не дивно з огляду на відсутність у Управління внутрішніх документів щодо порядку проведення внутрішніх аудитів.

Висновком цієї громадської експертизи є невідповідність діяльності Управління внутрішнього аудиту та контролю Дніпровської міськради вимогам чинного законодавства з питань внутрішнього аудиту.

Пропозиції громадської експертизи щодо діяльності Управління аудиту та контролю Дніпровської міськради:

  1. Ухвалити необхідні внутрішні документи, що регламентують діяльність Управління.
  2. Визначити Управлінню функції тільки внутрішнього аудиту, у тому числі передати комунальні підприємства у підпорядкування іншим виконавчим органам.
  3. Переглянути структуру відділів, виходячи з їхньої функціональної спрямованості.
  4. Скласти стратегічний та оперативний плани діяльності Управління.
  5. Змістовно наповняти публічні звіти Управління.
  6. Оприлюднювати інформацію про аудити, проведені Управлінням.
  7. Орієнтуватися на проведення аудитів суб’єктів із найбільшими ризиками.

Наостанок

Висновки громадських експертиз були направлені до Дніпровського міського голови. У відповіді на них Управління аудиту та контролю повідомило, що «інформація за результатами проведення громадських експертиз виконавчими органами міської ради взята до відома та буде враховуватися при вирішенні питань поточної діяльності».

«На початку 2020 року заплановано проведення повторних громадських експертиз за цими ж питаннями. Дуже хочеться сподіватися, що ситуація з впровадженням системи внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у виконавчих органах Дніпровської міськради зрушиться з місця», — зазначає Олексій Андреєв.

Матеріал підготувала
Наталя Головата

Версія для друку

коментарі