Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах

Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах
Поширити:
Коментарі:

Закон «Про публічні консультації» — модернізація правового забезпечення комунікації між владою і суспільством

Бер / 21
30
image

Серед різноманітних практик залучення громадян до процесу прийняття рішень останнім часом найпильніша увага приділяється публічним консультаціям.

Ухвалення Верховною Радою України у першому читанні проєкту Закону «Про публічні консультації» — найкраще тому свідчення.

Публічні консультації як форма громадської участі

Консультації з громадськістю, публічні обговорення, громадські слухання — ці форми впливу на процеси демократизації суспільства та розширення впливу на політику розглядаються парламентарями не один рік поспіль.

При цьому, як не дивно, всесвітня база знань (Вікіпедія), визначення такій формі громадської участі, як публічні консультації, не дає. Тому звернемося до формулювань, що існують в закордонній практиці.

Публічні консультації розглядаються як регуляторний процес, який дозволяє громадянам впливати на рішення, що їх стосуються.

Метою таких консультацій є підвищення ефективності, прозорості й громадського залучення до проєктів, законів та політик.

Процес публічних консультацій широко використовується у Великій Британії, Канаді, Новій Зеландії, Австралії та в інших країнах зі сталою демократією, хоча може мати й інші назви. У США, наприклад, процес консультування із населенням називається «Публічні зауваження та коментарі».

За кордоном не тільки державні структури використовують подібну форму участі громадськості, а навіть транснаціональні організації, такі як Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), до складу якої входять 35 країн з найрозвинутішою економікою. ОЕСР навіть має власний офіційний документ, який регулює процес проведення громадських консультацій.

З історії розробки законопроєкту в Україні

Дослідження впровадження публічних консультацій в Україні показало, що розпочиналося все з такої форми участі, як консультації з громадськістю.

Порядок проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики був започаткований ще у 2004 році Постановою КМУ від 15 жовтня 2004 р. № 1378, яка пізніше була замінена новим актом — Постановою КМУ від 3 листопада 2010 р. № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики».

Однак ці постанови мають обов’язковий характер лише для органів виконавчої влади, поширюють свою дію на інші державні органи, маючи виключно рекомендаційний характер для органів місцевого самоврядування.

Склалася досить суперечлива практика правозастосування державними органами та органами місцевого самоврядування порядку проведення публічних консультацій.

«Як наслідок, різні органи проводять консультації з громадськістю по-різному, в окремих випадках їхня роль взагалі формальна», — зазначає експертка Мережі публічного права та адміністрації UPLAN Христина Тибінка. Поширення формального підходу до відповідних процедур спотворює ідею участі громадськості в ухваленні рішень.

Не секрет, що публічні консультації на ранніх етапах формування політики у більшості випадків не проводяться, представники зацікавлених сторін не залучаються до обговорення, що може мати наслідком прийняття неефективних рішень.

Про те, що практика впровадження публічних консультацій в українських громадах не є поширеною, а там, де має хоч якісь прояви на початковому рівні, часто є формальною, свідчать результати експертних досліджень.

Їх здійснював Київський міжнародний інститут соціології у форматі фокус-груп із представниками 5 регіонів України в межах проєкту «Відповідальне управління громадою».

У контексті питань нормативно-правового забезпечення громадської участі у прийнятті політичних рішень, у тому числі на місцевому рівні, важливою ініціативою стала спроба врегулювати механізм публічних консультацій у вигляді законопроєкту № 7453, розробленого Секретаріатом КМУ у 2017 році.

Цей проєкт, зокрема, визначав стандарти проведення публічних консультацій за принципом повного циклу. Прогресивною новацією була норма про можливість розгляду проєктів нормативних актів лише за умови проведення по них публічних консультацій, а порушення процедури проведення цих консультацій мало бути підставою для перегляду ухваленого рішення.

Проєкт мав позитивний висновок Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ, але також містив чимало зауважень, що стало причиною його повернення у вересні 2018 р. Комітетом Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування на доопрацювання ініціатору внесення — Кабінету Міністрів України.

Оновлений законопроєкт у жовтні 2020 року був схвалений Кабінетом Міністрів України та поданий на розгляд Верховної Ради за № 4254. Тоді на засіданні Уряду Прем’єр-міністр Денис Шмигаль відзначив, що «це дієвий крок, який дасть змогу українцям брати участь в обговоренні тих рішень, які їх безпосередньо стосуються».

Нарешті 5 березня Верховна Рада України ухвалила у першому читанні проєкт Закону «Про публічні консультації».

Важливі положення законопроєкту № 4254

Сфера дії цього Закону охоплює всі рівні публічного управління та адміністрування: національний, регіональний та локальний — і розповсюджується на всі види суб’єктів владних повноважень (органи державної, виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, державні колегіальні органи (комісії, ради, фонди), а також підприємства, установи, організації та саморегулівні організації, наділені владними повноваженнями).

Перевагами проведення публічних консультацій у Пояснювальній записці до проєкту Закону України «Про публічні консультації» зазначаються можливість вивчення (уточнення) потреб, інтересів різних зацікавлених сторін, а також отримання ідей, пропозицій, інноваційних підходів для розв’язання проблемних питань у різних сферах державної політики та регіональної політики, питань місцевого значення, що сприяє підвищенню якості рішень, їх легітимації та суспільній підтримці.

Передбачено такі види публічних консультацій: публічні обговорення; електронні консультації; адресні консультації. Визначено термін публічних консультацій — понад 15 днів. У них зможуть брати участь, зокрема, зацікавлені сторони, які надаватимуть ідеї та пропозиції для розв’язання проблемних питань державного та місцевого значення.

Пропонується законодавчо закріпити обов’язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування проводити публічні консультації під час формування та реалізації державної, регіональної політики, розв’язання питань місцевого значення, підготовки проєктів стратегічних і програмних документів, нормативно-правових актів.

Належне забезпечення громадської участі у цих процесах передбачатиме:

  • планування публічних консультацій;
  • складання та оприлюднення консультаційного документа;
  • інформування зацікавлених сторін про проведення консультацій;
  • проведення консультацій у формі електронних консультацій, публічних заходів, адресних консультацій шляхом надсилання консультаційного документа зацікавленим сторонам;
  • оприлюднення отриманих пропозицій, їх вивчення та аналіз;
  • оприлюднення звіту про проведені консультації.

Аналізуючи законопроєкт № 4254 «Про публічні консультації» варто зрозуміти, що принципово нове містить це законодавче регулювання у сфері владно-громадських відносин у порівнянні з іншими нормами законів та підзаконних актів, які діють у цій сфері та регулюють питання громадської участі.

24 березня 2021 року Український незалежний центр політичних досліджень (УНЦПД) ініціював публічне обговорення ухваленого в першому читанні законопроєкту «Про публічні консультації». Обговорення відбулося за участі представників Секретаріату КМУ та громадських експертів.

Пропозиції, як удосконалити запропоновані законодавцем положення перед ухваленням Закону в цілому, а також зауваження щодо окремих його норм, викладені на сайті Одеського інституту соціальних технологій за посиланням.

Андрій Крупник,
директор Одеського Інституту соціальних технологій,
регіональний координатор Мережі UPLAN в Одеській області

Версія для друку

коментарі