Зараз ми переживаємо історичні події, що проходять для нас непомітно, але наслідки котрих ми відчуємо в наступному поколінні.
За офіційними даними з порталу «Діти війни», на територію росії, ОРДЛО чи тимчасово окупованого Криму нині вивезено 712 тис. осіб. Однак нам відомі дані лише 13 916 осіб. Інформацію стосовно решти росія не надає, що й слугує серйозною проблемою як для батьків, так і для державних органів щодо повернення дітей на підконтрольну Україні територію та, зрештою, відновлення сім’ї.
Аналітика у сфері захисту прав та інтересів дітей насамперед повинна бути корисною органам, що розв’язують проблему з викраденням дітей, а саме: Міністерство реінтеграції, Національне інформаційне бюро, СБУ, Національна поліція та ін.
Я маю підозру, що у відповідних служб критично високий обсяг роботи, цей виклик підсилюється кадровим голодом та недостатньо систематизованими робочими процесами у нинішніх форс-мажорних обставинах.
Аналітика у цій сфері допоможе не лише сформувати візію та механізми досягнення цілі, підготовку необхідних актів задля ухвалення необхідних законів. Системний аналіз зазначених проблем надалі допоможе сконсолідувати зусилля правоохоронних органів, органів безпеки та інституту Уповноваженого з прав дитини на єдиній меті відновлення основоположних прав дітей.
Більш того, якщо ця проблема актуальна попри існування всесвітніх організацій, чиєю місією є недопущення таких випадків, це свідчить про низьку ефективність цих організацій або ж недієвість. Доказом цього слугує той факт, що росіяни продовжують красти наших дітей, а додому повернулось лише 126 (на момент підготовки матеріалу).
Якщо ми будемо вести експертизу по «гарячих слідах», то аналітичні продукти можуть стати цінним джерелом для виявлення та посилення слабких місць у міжнародних інституціях, що забезпечують права людини, зокрема дітей. Переконана, це наш обов’язок: внести лепту у вдосконалення роботи відповідних організацій.
Анастасія Кучерук,
студентка Інституту публічної служби та управління,
стажерка Центру політико-правових реформ