Соціологи Харківського національного університету внутрішніх справ щорічно з 2013 по 2017 роки проводили моніторинг рівня сприйняття корупції та ефективності заходів із протидії та запобігання корупційним проявам. Мета моніторингу – розробка додаткових заходів із протидії корупції в Харківській області.

Дослідження здійснювалося в рамках регіональної Програми щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2016-2017 роки, що була затверджена рішенням обласної ради від 29 жовтня 2015 року №1332-VI.

Після завершення програми методологію опитування було змінено. З 2018 року моніторинг проводиться у формі Інтернет-опитування – як додатковий блок запитань у рамках дослідження «Публічна безпека та довіра до правоохоронних органів».

Це дослідження здійснюється спільно із Соціологічною асоціацією України та Головним управлінням Національної поліції в Харківській області за підтримки Консультативної місії Європейського Союзу в межах Стратегічних напрямів забезпечення публічної безпеки та порядку на території Харківської області на 2018–2019 роки та Регіональної програми забезпечення публічної безпеки і порядку в Харківській області на 2018–2019 роки.

Так, внаслідок використання різної методології, порівняльна здатність отриманих даних обмежена. В опитуваннях 2013-2017 рр. дані збиралися у формі структурованого інтерв’ю «віч-на-віч» за місцем проживання респондентів з використанням паперового опитувальника (N=1000, м. Харків). А в опитуваннях 2018-2019 рр. – у формі інтернет-опитування (N=3053, із них м. Харків – N=786, Харківська область – N=2267).

Для корекції репрезентативності вибіркової сукупності за статтю, віком та районом проживання використовувались вагові коефіцієнти.

Похибка результатів опитувань 2013-2017 рр. (при довірчій вірогідності 95%) не перевищує: для показників, близьких до 50 % – ± 3,24%; для показників близьких до 25 % – ± 2,81%; для показників близьких до 10 % – ± 1,95%; для показників близьких до 5 % – ± 1,41%.

Похибка результатів інтернет-опитування 2019 р. (при довірчій вірогідності 95 %) не перевищує: для показників, близьких до 50 % – ±1,77 %; до 25 % – ±1,54 %; до 10 % – ±1,06 %; до 5 % – ±0,77 %.

Центральним показником моніторингу є досвід харків’ян щодо корупції протягом минулого року (табл. 1).

Таблиця 1.

Розподіл відповідей на запитання «Чи доводилось Вам або членам Вашої родини за останні 12 місяців стикатися з будь-якими проявами корупції з боку представників державних органів, у тому числі освітніх, медичних чи інших організацій?» (% від тих, хто відповів)

Результати опитування свідчать про стабілізацію корупційного досвіду (зменшення загального відсотку у -1 % знаходиться в межах статистичної похибки). Якщо не зважати на зміну методології опитування і порівнювати лише масиви відповідей мешканців м. Харкова, можемо говорити навіть про збільшення випадків корупції.

Привертає увагу, що відсоток громадян, які мали корупційний досвід у м. Харкові (42 %), значно більший у порівнянні з мешканцями районів Харківської області (32 %).

Досвід корупції деталізується у нашому дослідження відповідно до трьох проявів: 1) хабарі на вимогу, 2) добровільні хабарі, 3) використання зв’язків (табл. 2).

Таблиця 2.

Розподіл відповідей на запитання «Якщо Ви контактували з державною установою чи відбувалось наступне … У Вас вимагали хабара (грошей, подарунка, послуги); Ви самі пропонували хабара (грошей, подарунка, послуги); Ви використовували «зв’язки» (знайомство, протекцію, «блат»)» (% від тих, хто відповів)

Результати опитування свідчать про суттєве зростання хабарів на вимогу (з 30 % до 74 %), зменшення добровільного хабарництва (з 30 % до 16 %) та використання зв’язків (з 39 % до 32 %).

Привертає увагу, що відсоток громадян, які зіткнулись з вимаганням хабарів, у м. Харкові (74 %), значно більший у порівнянні з мешканцями районів Харківської області (61 %).

Протягом минулого року значно менший відсоток харків’ян (32 %) використовували зв’язки, порівняно з мешканцями області (40 %). Також слід зазначити, що у м. Харкові дещо менший відсоток осіб, які добровільно пропонували хабарі (16 %), порівняно з мешканцями районів Харківської області (18 %).

Сердюк Олексій Олександрович, кандидат соціологічних наук, доцент
(Харківський національний університет внутрішніх справ), експерт Мережі UPLAN

Зображення: Українська правда