Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах

Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах
Поширити:
Коментарі:

Як вплинути на роботу аналітичних центрів в умовах воєнних та післявоєнних викликів?

Чер / 22
23

Як показала практика, у перші місяці військової агресії керівники та працівники частини аналітичних центрів (АЦ) активно зайнялися волонтерською діяльністю, спрямованою на допомогу ВСУ та внутрішньо переміщеним особам.

Експерти, активісти, аналітики — активно діяли як самостійно, так і в складі гуманітарних штабів, створених на рівні областей, районів і навіть територіальних громад.

Робота у складі таких штабів відбувається у тісному контакті громадських активістів та волонтерів з представниками місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, які займаються цими питаннями відповідно до своїх службових обов’язків, а також із представниками бізнесу.

Працюючи у складі таких «команд», представники аналітичних центрів як люди, що мислять зазвичай системно й комплексно, бачать чимало неузгодженостей та слабку координацію між різними службами органів влади, а також цих органів з недержавними учасниками даних процесів.

За цих умов аналітичні центри могли б надати методичну допомогу у підвищенні чіткості інформаційної взаємодії усіх учасників гуманітарних штабів, у розробці універсальних форм документів, якими супроводжуються процеси ідентифікації осіб, що потребують допомоги, оцінювання цієї потреби, видачі та обліку отриманої допомоги, своєчасної звітності.

Як приклад можна навести досвід діяльності Соціогуманітарної ради, утвореної при аналітичному центрі — громадській організації «Одеський інститут соціальних технологій» на початку березня 2022 року.

Цю раду було утворено за рішенням директорату Інституту як координаційний та консультативно-дорадчий орган для інформаційно-методичного забезпечення процесу надання адресної допомоги постраждалим від війни. До складу Соціогуманітарної ради увійшли кваліфіковані та досвідчені представники громадських і благодійних організацій, волонтерів, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та бізнесу.

Завдяки відпрацьованій системі критеріїв і процедур виявлення, призначення та виплати матеріальної допомоги, побудованій на тісній співпраці державних і недержавних структур, протягом двох місяців матеріальну допомогу отримало 170 осіб на загальну суму 315 тисяч гривень.

Важлива співпраця ОГС з недержавними аналітичними центрами

Недержавні аналітичні центри акумулюють актуальну інформацію, методичний інструментарій та інтелектуальний ресурс. Тому співпраця з ними може виявитися корисною не тільки для органів публічної влади, а й для різних громадських утворень.

Користь від такої співпраці можуть отримати громадські та благодійні організації, органи самоорганізації населення, громадські утворення з охорони громадського порядку та державного кордону, а також громадські ради та інші консультативно-дорадчі органи, які створені й діють при органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування.

Форми та напрямки такої співпраці залежатимуть від спеціалізації аналітичного центру та готовності представників згаданих громадських утворень до результативної взаємодії.

Місія аналітичних центрів — поєднання практики та науки

Якщо казати про місію АЦ, то варто зазначити, що у час випробувань та й в мирний час вони мають бути своєрідним містком між життям (практикою) і наукою.

Адже чимало відомих в нашій країні та найбільш ефективних представників аналітичних центрів є науковцями, працюють у закладах вищої освіти, беруть участь у навчальному процесі. А органам управління АЦ допомагають науково обґрунтувати ті рішення, які у певний момент є найнеобхіднішими.

І дійсно, можна цілком погодитися з позицією Анни Колохіної, що інтелектуальна та методична допомога, яку аналітичні центри можуть надавати органам влади на різних етапах підготовки й ухвалення управлінських рішень, зокрема проєктів нормативно-правових актів, — істотно скорочує терміни підготовки таких рішень, особливо в умовах війни, та дозволяє зробити їх більш виваженими.

Міжнародний рівень діяльності

Діяльність аналітичних центрів, які мають вихід на міжнародний рівень, під час військової агресії є особливо важливою. Адже за європейськими та світовими традиціями уряди цивілізованих країн тісно співпрацюють з недержавними think tanks і спираються у своїх рішеннях на незалежну аналітику — чи то в економіці, чи в соціальній, чи у воєнній сферах.

Тому активна співпраця вітчизняних АЦ з центральними органами влади, які налагоджують партнерські стосунки з країнами Європи та світу, а також прямі контакти таких центрів з аналогічними АЦ Заходу і Сходу сприятимуть зростанню авторитету України на міжнародній арені та допоможуть зміцненню антипутінської коаліції.

Крім того, участь представників АЦ у міжнародних наукових конференціях, експертних зустрічах та інших комунікативних заходах сприяє покращенню іміджу України як демократичної держави, яка за багатьма критеріями гідна бути членом європейської спільноти.

Якщо розглядати роль недержавних аналітичних центрів з позицій ресурсного забезпечення потреб нашої країни, особливо в умовах війни та її післявоєнного відновлення, то варто подякувати численним міжнародним донорським організаціям (США, Канади, Швеції, Швейцарії, Німеччини, Естонії, Великобританії та інших), які фінансують діяльність українських АЦ.

Надалі нашій державі та місцевим органам влади слід виділяти більше бюджетних ресурсів на діяльність аналітичних центрів. Адже в інших країнах значна частка бюджетів недержавних think tanks формується саме через державне замовлення та ресурси від органів влади різних рівнів.

Андрій Крупник,
директор Одеського інституту соціальних технологій,
регіональний координатор Громадської мережі публічного права
та адміністрації UPLAN

Версія для друку

коментарі