Питання конституційної реформи було актуальним для України до повномасштабної війни й залишається таким сьогодні. Хоча до нашої перемоги, в умовах воєнного стану, внесення змін до Конституції неможливе, уже зараз є запропоновані рішення для конституційної реформи, які можна буде запровадити після закінчення війни.

Експерти Центру політико-правових реформ підготували Зелену та Білу книгу конституційної реформи, провели серію комунікацій з профільним Комітетом ВРУ, і мають наявну концепцію конституційної реформи. Сьогодні, 28 червня, у День Конституції України, запрошуємо познайомитися з цією концепцією ближче.

Насамперед, каже експерт ЦППР Антон Чиркін, зміни до Конституції мають ухвалюватися у легітимний спосіб за принципами верховенства права, декомунізації, гуманізму і народовладдя.

Концепція конституційної реформи, запропонована експертами ЦППР, передбачає появу нових розділів в Основному Законі, і покликана вирішити низку стратегічно важливих для України та українців питань.

Йдеться зокрема про:

• Посилення взаємодії між парламентом, президентом і урядом. Україна залишається унітарною державою з напівпрезидентською формою правління, але задля побудови розвинутого парламентаризму посилюються взаємодія парламенту і уряду, а також актуалізуються контрольні функції парламенту.
• Посилення народовладдя — закріплення інструментів та форм демократії.
• Розмежування повноважень між вищими органами державної влади, коли президент обиратиметься на 5 років, парламент — на 4, а ОМС — на 3 роки.
  Сьогодні Конституція передбачає для всіх однаковий строк повноважень. Запропонований строк повноважень парламенту — це загальна європейська практика, яка дозволить розвести в часі вибори президента і парламенту.
  Скасування практики проведення президентських та парламентських виборів в один рік дозволить зменшити навантаження на бюджет країни. Оновлений строк повноважень для ОМС пришвидшить змінюваність та оновлення місцевої влади.
• Конституція має передбачати функціонування громад і регіонального самоврядування як продовження реформи децентралізації та наближення українського законодавства до європейських стандартів.
  Передбачення необхідності гарантування регіонального самоврядування, запровадження за органами регіонального самоврядування (обласні ради) власних виконавчих органів. Заснування інституту префектів — представників держави, які здійснюватимуть нагляд за рішеннями органів місцевого самоврядування (ОМС).
• Поява розділу про екстраординарні та особливі режими, який пропонує рішення з урахуванням уже наявного досвіду. Щоб і органи публічної влади, і посадові особи у випадках воєнного та надзвичайного станів, стану епідемії, мали чіткі алгоритми дій.

Для чого потрібна відповідна конституційна реформа? Вона зумовлена поглибленням євроінтеграційного і євроатлантичного курсу України. Запропоновані зміни допоможуть наблизити України на шляху до ЄС. Окрім цього, відповідні пропозиції покликані адаптувати нашу Конституцію до новітніх реалій після Перемоги, зауважує пан Чиркін.

Як змінить життя українців конституційна реформа? Експерт зазначає, що говорити про те, що певне конкретне положення оновленої Конституції уже завтра змінить життя громадян на краще — не правильно, але до цього треба прагнути:

«Конституція закріплює основоположні принципи й засади, на яких будується публічна влада, засади державного устрою і суспільного ладу, регламентує права і свободи людини, які гарантуються на найвищому конституційному рівні.

Конституція передбачає основні положення щодо механізму управління державою — яким чином функціонують і взаємодіють найвищі органи влади — парламент, президент, уряд. Вона регламентує судову систему, зокрема, яким чином громадянин може захистити свої права в суді. Конституція закріплює питання регіонального і місцевого самоврядування — яким чином має бути налагоджена влада на цьому рівні.

Удосконалення конституційного регулювання і комплексне виконання відповідних норм у сукупності має призвести до поліпшення життя громадян».

Водночас, зауважує експерт, найважливіше — це дотримання норм Конституції та законодавства, які існують зараз. Бо не лише від впровадження реформ залежить якість життя пересічного громадянина, а від дотримання і виконання норм законодавства.