Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах

Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах
Поширити:
Коментарі:

Експерт назвав 7 факторів, які треба врахувати для якісного закону про кримінальну відповідальність

Лис / 21
29

Микола Хавронюк, член правління Центру політико-правових реформ, доктор юридичних наук та заслужений юрист України, на своїй сторінці у фейсбуці розповів про причини недосконалості вітчизняного кримінального законодавства. 

Зокрема експерт назвав фактори, які треба врахувати, та кроки, які необхідно зробити, для забезпечення високої якості закону про кримінальну відповідальність:

Статистика

Необхідно розробити й прийняти загальні вимоги до кримінальної статистики, які мають бути закріплені на рівні міжнародного договору й в національному законодавстві. Різні системи обліку злочинів повинні доповнювати одна одну. При цьому потрібно не тільки враховувати абсолютний рівень й коефіцієнт злочинності, її структуру й динаміку, а й також індексувати судимість, латентність, віктимізацію тощо. 

Для кожного виду злочину повинна існувати повна картина усіх обставин його вчинення: від характеристики суб’єкта та його мотиву до характеристик діяння, його способу, предмету, потерпілого тощо. 

Необхідно збирати також повну інформацію щодо юридичних наслідків кримінального правопорушення, — покарання, засобів безпеки тощо — а також причини припинення кримінального переслідування й наслідків такого припинення щодо кожної особи.

Завдання щодо збирання та систематизації даних кримінальної статистики слід покласти на державний орган, незалежний від Офісу Генерального прокурора, органів досудового розслідування й судової влади.

Анкетування та опитування

Офіційні статистичні дані, за будь-якого ступеня їхньої досконалості, необхідно обов’язково доповнювати даними віктимологічних опитувань населення. Їхня суть — анонімне репрезентативне визначення, як часто протягом певного проміжку часу й в певній місцевості люди ставали жертвами злочинів, а також яких саме — насильницьких, статевих, корупційних тощо.

Крім того, обов’язково потрібно ввести в практику метод самозвіту (Self-Report Survey). Він дозволяє визначити, чи здійснював сам опитаний будь-які злочини, а, якщо так, тоді які, де, коли, яким способом. 

Подібні опитування не підходить для збору інформації про вбивства й зґвалтування. Але вони цілком припустимі для збору інформації про давання хабарів, купівлю наркотиків або зброї тощо. Це та інформація, надання якої є підставою для звільнення респондента від кримінальної відповідальності за вказане діяння.

Такі анкетування та опитування мають проводити аналітичні центри та наукові установи кримінологічного спрямування у співпраці з органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Експертний супровід законодавчого процесу 

Кримінологічну експертизу слід обов’язково проводити щодо усіх законів про внесення змін до Кримінального кодексу (КК). Також доречно створити постійну комісію у складі науковців-кримінологів, представників органів державної влади, а також аналітичних центрів та міжнародних організацій при Національній академії правових наук України (НАПрНУ). 

Члени такої комісії змінювалися б за принципом часткової ротації. Й на договірній платній основі вони б проводили кримінологічну експертизу кожного законопроєкту щодо:

  • відповідності Конституції України та міжнародним договорам;
  • узгодженості з Кримінальним процесуальним, Кримінально-виконавчим кодексами, іншими законами;
  • відповідності результатам наукових досліджень.

Також комісія надавала б науково обґрунтований прогноз реалізації певного закону. 

Подібна за своєю роллю й складом інституція була створена у 2020 році — це Комісія з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини як консультативно-дорадчий орган при Кабінеті Міністрів.

Неврахування висновку кримінологічної експертизи профільним комітетом Верховної Ради має належно аргументуватися й бути предметом обговорення під час прийняття законопроєкту Верховною Радою. В окремих випадках — із заслуховуванням представника комісії НАПрНУ. Й це має бути закріпленим в Регламенті Верховної Ради України.

Правила прийняття відповідного закону

Зміни до КК повинні мати комплексний характер, а тому вносити їх можна не частіше одного разу протягом календарного року. Виключення — скасування кримінальної відповідальності за діяння або поліпшення правового статусу особи, яка вчинила кримінальне правопорушення. 

Щоб уникнути законодавчого хаосу, одну й ту саму статтю КК можна змінювати лише через 12 місяців з дня набрання чинності законом про попередні зміни до неї.

Забезпечення відповідності положень КК його принципам

Принципи КК мають реально впливати на законодавця та правозастосувачів. Лише у цьому випадку будуть дотримані засади законності, юридичної визначеності, рівності перед КК, пропорційності, індивідуальності, гуманізму, однократністю й сумлінністю виконання міжнародних зобов’язань. 

Експертний супровід кримінального провадження

Важливо розуміти, що кримінальне провадження — це сфера не суто юридична, а загалом соціальна. Вона підлягає дослідженню насамперед психологами, медиками, економістами, соціологами й навіть істориками. 

Якщо під час застосування кримінально-правових засобів дійсно важливо враховувати особу підсудного, тоді введення посад судових психологів для надання суду відповідних рекомендацій має стати правилом. Лише першим етапом цієї діяльності стало запровадження досудової пробації (ст. 9 Закону «Про пробацію»).

Моніторинг та оцінка

Слід постійно моніторити та оцінювати державну антикримінальну політику. Інформаційна система моніторингу, яка створена з такою метою, повинна містити зокрема: 

  • дані про внесення змін до КК та суміжних законів;
  • мету, з якою ці зміни були внесені;
  • інформацію про позитивні та негативні результати реалізації цих змін; 
  • статистичні дані про результати роботи системи кримінальної юстиції; 
  • результати реалізації відповідних державних стратегій і виконання програм;
  • доповіді керівників органів досудового розслідування, Генерального прокурора, голови Комітету Верховної ради з питань правоохоронної діяльності щодо ефективності державної антикримінальної політики.

Такі моніторинг та оцінку мають взяти під свою відповідальність вчені-кримінологи.

Дізнайтеся більше у публікації експерта.

Версія для друку

коментарі