Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах

Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах
Поширити:
Коментарі:

Парламент ухвалив законопроєкт «Про правотворчу діяльність» за основу

Лис / 21
23
новини

16 листопада Парламент ухвалив законопроєкт «Про правотворчу діяльність»  (реєстр. № 5707) за основу. Цей законопроєкт визначає засади та порядок здійснення правотворчої діяльності в Україні. Зокрема він регулює відносини, пов’язані із розробленням, прийняттям (виданням) та реалізацією нормативно-правових актів.

Оцінка експертів Центру політико-правових реформ

Потреба в оптимізації правил складання та написання правових актів, виробленні чітких алгоритмів їх систематизації, а також унормуванні питань набрання і втрати чинності цими актами назріла вже давно. Ще з кінця 1990-х років у ВРУ робилися неодноразові спроби ухвалити фундаментальний акт, присвячений цим питанням (так званий «закон про закони»).

Однак всі спроби ухвалення такого акта зазнали невдачі. По-перше, через відсутність єдиних доктринальних підходів до регулювання зазначених питань. По-друге, через низьку якість розроблених законопроєктів. По-третє, через застосування Президентом права вето щодо ухваленого Парламентом Закону «Про нормативно-правові акти» (у 1999 році) .

Законопроєкт № 5707 фактично є переробленим варіантом проєкту закону «Про нормативно-правові акти», який розроблявся робочою групою Міністерства юстиції з кінця 2019 року. Ухвалений у першому читанні законопроєкт є цілком актуальним та необхідним. Алн він створює низку проблем юридико-технічного характеру та має чимало недоліків щодо повноти правового регулювання, зокрема:

  • занадто звужений предмет правового регулювання законопроєкту;
  • суперечливе врегулювання принципів правотворчої діяльності;
  • неповне визначення «учасників правотворчої діяльності»;
  • юридично некоректні положення щодо делегування правотворчих повноважень;
  • включення до системи нормативно-правових актів України актів СРСР та УРСР;
  • поверхове і неповне регулювання питання планування правотворчої діяльності;
  • суперечливий підхід до регулювання питання концепцій нормативно-правових актів, публічних консультацій, юридичної експертизи актів;
  • збереження хаосу в структурі законів, інших актів;
  • узаконення можливості неоприлюднення нормативно-правових актів;
  • відсутність системного підходу до вирішення проблем регулювання прогалин і колізій при правозастосуванні;
  • некоректний підхід до регулювання питання дії нормативно-правового акта в часі, ігнорування питання регулювання дії нормативно-правового акта в просторі та за колом суб’єктів;
  • термінологічна та смислова плутанина з концептами «правоцентвий» / «юридичний», «правотворча діяльність», «програмний правовий акт», «основний та похідний нормативно-правовий акт», «розумний строк», «правовий моніторинг» тощо.

Попри те, що питання впорядкування нормотворчої техніки зокрема та правотворчої діяльності загалом дуже важливе й актуальне, законопроєкт 5707 потребує серйозного доопрацювання. Адже ухвалення законопроєкту в поточній редакції породить більше проблем у правотворчій діяльності, ніж їх вирішить.

Читайте також розгорнутий аналіз законопроєкту від експертів Центру політико-правових реформ.

Версія для друку

коментарі