20 травня відбувся навчально-методичний семінар для викладачів закладів вищої освіти «Актуальні питання розгляду звернень», організований проєктом ЄС «Продовження підтримки комплексної реформи державного управління в Україні» (EU4PAR). Захід провели експертки проєкту, доцентки Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, експертки Мережі UPLAN Ірина Бойко та Ольга Соловйова.

Відправною точкою для дискусії стали зміни, запроваджені у зв’язку з набранням чинності Закону України «Про адміністративну процедуру» (ЗАП) 15 грудня 2023 року, та відповідні зміни до ст. 12 Закону України «Про звернення громадян». Крім того, у Верховній Раді України вже розглядається новий законопроєкт про звернення, покликаний врегулювати колізії, які виникли внаслідок взаємодії двох законів. У світлі цих змін семінар став важливим майданчиком для фахового обговорення та кращого розуміння нових норм законодавства.

«Ідея провести цей семінар виникла у зв’язку із законодавчими нововведеннями. Як ви знаєте, відповідно до прийнятих змін, заяви, клопотання й скарги тепер розглядаються згідно із ЗАП і на них не поширюється дія Закону України «Про звернення громадян». Ці зміни викликали чимало запитань як серед викладачів права, так і серед практиків. Тому ми вирішили зібратися й обговорити ці питання разом», — зазначила Ірина Бойко.

Розмежування видів звернень

Учасники семінару детально розглянули критерії для розмежування видів звернень та, відповідно, сфер застосування двох законів. Спікери підкреслили, що визначальним є характер відносин, у яких виникає звернення, а не лише форма його подачі.

У чинному законодавчому полі розрізняють такі категорії звернень:

• Пропозиції та зауваження — реалізують конституційне право на участь в управлінні державними справами. Це право має два аспекти: право звертатися до відповідного суб’єкта та право отримувати відповідь. Варто зазначити, що при розгляді пропозицій та зауважень суб’єкт не зобов’язаний приймати рішення — достатньо розглянути звернення й надати відповідь. Учасники семінару дійшли висновку, що саме цей вид звернень найменше зазнав змін у контексті нового законодавства. Як і раніше, пропозиції та зауваження розглядаються за процедурою, визначеною Законом України «Про звернення громадян».
• Заяви, які поділені на два принципово різних типи:
  • Заява-вимога (прохання) — реалізація публічного суб’єктивного права (наприклад, отримання дозволу, реєстрація ФОП). Містить чітке прохання реалізувати право, надане законом. Такі заяви розглядаються за процедурою, передбаченою Законом України «Про адміністративну процедуру», і є підставою для відкриття адміністративного провадження. Особа має право вимагати прийняття рішення, орган — зобов’язаний його ухвалити.
  • Заява-повідомлення — інформування про порушення або недоліки, без обов’язку прийняття рішення щодо особи. Ці звернення, як і раніше, підпадають під дію Закону України «Про звернення громадян».
• Скарга — як інструмент захисту порушених прав — отримала нове трактування відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру». Використовується для оскарження адміністративних актів, процедурних рішень і дій або бездіяльності адміністративних органів. Примітно, що скаргу може подати й особа, яка не брала участі в провадженні, але вважає, що рішення порушує її права.
• Клопотання — тепер розуміється як процедурне звернення особи в межах адміністративного провадження й належить до предмета регулювання Закону України «Про адміністративну процедуру». Наприклад, прохання про витребування документів чи відвід посадової особи адміністративного органу. В усіх інших випадках термін «клопотання» замінено на «заяву».

Це розмежування є ключовим для правильного визначення закону, за яким має бути розглянуто звернення.

Семінар також включав обговорення практичних кейсів, серед яких звернення про порушення прав споживачів, про порушення прав у сфері освіти, звернення щодо примусового повернення іноземців тощо, що дозволило краще зрозуміти тонкощі застосування законодавчих норм на практиці.

Відповідальність за порушення законодавства

Окрему увагу було приділено розгляду питання відповідальності за недотримання вимог Закону України «Про звернення громадян». Як зазначила Ольга Соловйова, Закон передбачає, що особи, винні в його порушенні, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Що стосується відшкодування шкоди, то Закон гарантує компенсацію матеріальних збитків, пов’язаних з поданням і розглядом скарги, обґрунтованих витрат, понесених у зв’язку з виїздом для розгляду скарги на вимогу відповідного органу, втраченого за цей час заробітку, а також моральних збитків, завданих неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги. Проте всі ці питання вирішуються в судовому порядку за ініціативи заінтересованої особи.

Щодо адміністративної відповідальності, експертка звернула увагу на конкретну норму Кодексу України про адміністративні правопорушення — статтю 212 КУпАП. Остання встановлює адміністративну відповідальність за незаконну відмову в прийнятті та розгляді звернення та інші порушення.

Експертка зауважила, що навіть приватні підприємства, установи та організації, які не є суб’єктами владних повноважень, у певних випадках можуть нести відповідальність за порушення законодавства про звернення громадян.

Майбутні зміни

На завершення учасники розглянули положення законопроєкту «Про звернення» (№ 11082), який вже прийнято в першому читанні. Він покликаний гармонізувати процедури розгляду звернень відповідно до норм ЗАП та усунути наявні суперечності.

Семінар засвідчив: ухвалення Закону «Про адміністративну процедуру» стало важливим кроком у реформуванні державного управління, а його імплементація потребує подальшої методичної підтримки. Чітке розмежування сфер дії двох ключових законів є критично важливим для забезпечення ефективного й законного розгляду звернень та захисту прав громадян.

Джерело: Реформа державного управління