Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах

Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах
Поширити:
Коментарі:

Експерти: будь-які зміни до Конституції потребують широкого обговорення з громадськістю

Лют / 20
12

Поточний перебіг конституційного процесу в Україні, внесені до Парламенту законопроекти про зміну Конституції та загрози, закладені в них, обговорювали 10 лютого в Харкові.

Нагадаємо, нова конституційна реформа в Україні стартувала в серпні — Президент подав сім окремих законопроектів про внесення змін до Конституції, а в грудні він також ініціював законопроект щодо децентралізації.

Експерт з конституційного права Центру політико-правових реформ Олександр Марусяк коротко охарактеризував кожний з ініційованих Президентом законопроектів про зміни до Конституції та детальніше зупинився на самому процесі їх внесення. За словами фахівця, Офіс Президента обрав шлях точкових змін до Конституції України через окремі законопроекти. «Проте конституційна реформа без цілісної стратегії її реалізації буде неефективною, популістичною та одночасно шкідливою для верховенства права в нашій державі», — зазначив експерт.

«Загалом із семи поданих Президентом законопроектів про зміни до Конституції Верховна Рада України надалі продовжить розгляд лише чотирьох, які отримали позитивні висновки КСУ. Законопроект щодо децентралізації Президент відкликав», — нагадав фахівець та детально зупинився на критичних зауваженнях Конституційного Суду України щодо законопроектів про зменшення конституційного складу ВРУ та про законодавчу ініціативу народу.

«Незважаючи на те, що в демократичній країні юридична позиція конституційного суду має розглядатися та обов’язково враховуватися парламентом, минулого тижня Верховна Рада України попередньо схвалила законопроект щодо зменшення кількості народних депутатів України, проігнорувавши застереження Конституційного Суду України. Остаточне ухвалення законопроекту в такій редакції може призвести до колізій у тексті Конституції, невиправданого зменшення кількості народних депутатів України і як результат — погіршення стану конституційної культури в Україні, яка на сьогодні й так вкрай низька», — висловив стурбованість Олександр Марусяк.

Також експерти звернули увагу на сам процес розробки конституційних змін — він закритий, до нього не залучені фахівці й громадськість, а також відсутня комунікація з боку влади — тобто роз’яснення, що це за зміни і для чого вони потрібні.

«Голосування за законопроект про зменшення кількості парламентарів до 300 осіб — ще один приклад того, що народні депутати у своїх рішеннях не враховують думку суспільства, – зазначила Олександра Гліжинська, виконавча директорка ВГО «Інститут «Республіка». — Разом з партнерами ми провели вісім публічних форумів по всій Україні, на яких обговорювали конституційні зміни. Так, учасники цих заходів під час роботи у форматі «світового кафе» висловлювалися проти зменшення кількості нардепів або наголошували на необхідності формули для їх розрахунку (пропорція кількості населення до кількості народних обранців). Проте маємо й інший приклад: цей же законопроект містить пункт про мову: «громадянин України, який не володіє державною українською мовою, не може бути обраний до Ради». Під час наших форумів учасники завжди висловлювалися на підтримку того, що депутати обов’язково повинні володіти українською мовою», — додала експертка.

Ще одним негативним наслідком підготовки конституційних змін у закритому режимі стало те, що Президент України двічі вносив та двічі відкликав на доопрацювання законопроект щодо децентралізації. Це ще раз переконало, що законопроекти про внесення змін до Конституції України, які стосуються місцевого самоврядування, не можна писати без залучення суспільства. Вони повинні народжуватися в діалозі з експертною та науковою спільнотою, представниками громадянського середовища. Лише за умови такого широкого і відкритого діалогу ми матимемо шанс, що законопроект буде якісним і його розумітиме та сприйматиме суспільство.

«Ми продовжуємо наголошувати владі на важливості винесення законопроектів про конституційні зміни на публічні обговорення і разом з партнерами будемо й надалі працювати в цьому напрямку», — підсумувала Олександра Гліжинська.

Версія для друку

коментарі