Реальне функціонування суду присяжних як інструменту народовладдя в Україні стало темою обговорення на експертній нараді, що відбулася 14 лютого в Одеському регіональному інституті державного управління НАДУ при Президентові України.

«Одеська область відзначена тим, що тут повністю сформовані списки присяжних, на відміну від багатьох областей України. 42 семінари з вказаних питань за 7 місяців минулого року, проведені членами Асоціації присяжних України на Півдні України, зіграли не останню роль», — наголосив голова Асоціації присяжних України, експерт Мережі UPLAN Сергій Саханенко.

Виконавчий директор Асоціації та експертка Мережі UPLAN Наталія Колісниченко додала, що Асоціація поширює ідею необхідності існування суду присяжних як форми здійснення правосуддя, визначає порядку формування списків присяжних, вимоги до цих представників, роз’яснює їхні права та обов’язки, а також займається багатьма іншими важливими питаннями становлення цього інституту.

Ґрунтовний ретроспективний аналіз формування інституту присяжних з наголосом на різних законопроектах цієї форми участі зробив Юрій Батан, асистент кафедри конституційного права НУ «Одеська юридична академія». Він підкреслив різноманітність концепцій та визначень інституту присяжних у законопроектах: згадувалися й «присяжні», й «присяжні судді», й «суд присяжних», і «народ, що бере участь у здійсненні правосуддя».

Основні проблеми подальшого розвитку інституту присяжних озвучив Сергій Саханенко:

• недосконалість законодавства щодо впорядкування статусу присяжних у цивільному та господарському процесі;
• практично не прописана процедура формування списків присяжних;
• не ясно, які органи в умовах децентралізації та адміністративно-територіальної реформи мають формувати списки присяжних;
• те, що присяжні за аналогією з держслубовцями декларують свої доходи, демотивує декого йти на відповідну посаду;
• залишаються слабкими державні гарантії захисту прав присяжних;
• в судах у присяжних майже відсутні належні умови роботи, якщо порівняти з іншими учасниками судового засідання.

 «Ці проблеми суттєво сповільнюють запровадження інституту присяжних у державі, й тому потребують скорішого вирішення», — наголосив голова Асоціації присяжних.

Роман Куйбіда, заступник голови ЦППР, керівник напрямку «Реформа правосуддя» Мережі UPLAN, коротко проаналізував схвалені Кабінетом Міністрів України законопроекти щодо суду присяжних: № 2709 «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо удосконалення порядку формування списку присяжних» та № 2710 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення участі громадян у здійсненні правосуддя».

«Аби спростити порядок формування списку присяжних, передбачається виключити місцеві ради з процедури його формування. Цей обов’язок планується покласти на територіальні управління Державної судової адміністрації України, яка при формуванні списку зможе використовувати інформацію, що міститься в Державному реєстрі виборців», — зазначив експерт.

«Не стільки важливо вирішити питання щодо формування списків присяжних та визначення органів, що мають це робити, скільки визначити права, обов’язки та головне — відповідальність присяжного, підняти його статус», — каже В’ячеслав Глущенко, представник територіального управління Судової адміністрації в Одеській області.

Фахова думка як щодо запропонованих Урядом законопроектів, так і щодо практики процесуальної роботи з присяжними, пролунала від Катерини Кармазіної, доцента кафедри конституційного права та правосуддя ОНУ імені І.І. Мечникова, голови ГО «Всеукраїнського об’єднання адвокатів».

Вона акцентує на наступних важливих кроках:

• навчати присяжних після їх обрання (наприклад, в Національній школі суддів);
• унормувати діяльність присяжних не тільки в кримінальному, а й у цивільному процесі;
• запровадити класичну модель присяжних;
• розробити процедуру відводу присяжних;
• визначити економічне підґрунтя запровадження суду присяжних.

«Суд присяжних — це важливий елемент справедливого судочинства. Світова практика показує, що ухвалене присяжними рішення зазвичай є більш виваженим, адже ухвалюється групою людей, які мають різний життєвий досвід та погляд на ситуацію. Тому спільними зусиллями експертів, науковців, адвокатів, представників судової гілки влади необхідно формувати та доносити до законодавця пропозиції щодо ефективної дії інституту присяжних», — підсумував на завершення один з організаторів експертної наради, регіональний координатор Мережі UPLAN Андрій Крупник.