Пришвидшити впровадження реформ та забезпечити їхню високу якість, зробити процес розвитку країни ефективним та постійним можна шляхом налагодження співпраці громадськості та влади.

Які існують успішні кейси такої співпраці в Україні та яких результатів вони дозволили досягти — ці питання обговорили представники громадського сектору та місцевих влад під час дискусії «Партнерство влади та громадського сектору: як ефективно діяти разом?», яка відбулася 27 лютого онлайн. 

Голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Колішуко зосередив свій виступ навколо ролі та можливостей громадянського суспільства якісно змінювати швидкість та ефективність процесів всередині держави.

«Темпи розвитку країни насамперед залежать від стану суспільства, які цінності сповідують громадяни, який є рівень самоорганізації, яка якість соціального капіталу», — зауважив пан Коліушко.

Експерт наголосив, що в незрілому суспільстві громадянам важко організовуватися й довіряти одне одному. А, чим вищий рівень розвитку, тим легше йому організовуватися, щоб мати вплив на процеси свого розвитку.

«Тому представникам громадянського суспільства слід доносити думку до громадян про важливість їхньої участі в різних громадських утвореннях, починаючи з ОСББ», — зазначив пан Коліушко. 

Експерт також нагадав інструменти, які дозволяють громадськості брати участь у прийняті рішень, а також виділив п’ять факторів, які дозволили головним революціям країни — Помаранчевій та Революції гідності — стати успішними. Це — наявність середнього класу, який може частину прибутку інвестувати у протестні форми діяльності, самоорганізація громадянського суспільства, вільні ЗМІ та вільна комунікація, незалежне місцеве самоврядування, та парламентаризм. 

Про внесок влади, який вона може робити для налагодження співпраці, розповів Андрій Пелехатий, заступник міського голови Пустомит. Він поділився, що в їхній громаді рівень громадської участі у прийнятті рішень є доволі високим:

«До процесу розробки стратегії розвитку нашої громади були залучені усі великі підприємства. Й на обговорення приходили не просто представники таких підприємств, а їхні власники, щоб поділитися своїм баченням щодо векторів розвитку громади».

Пан Пелехатий розповів, що в їхній громаді створена рада ВПО, молодіжна рада, а при прийнятті рішення вони намагаються влаштовувати наради з представниками громадських організацій. У випадку необхідності роз’яснити, чому були прийняті ті чи інші рішення, вони влаштовують зустрічі з громадськістю. Бо в таких питаннях вкрай важливо не закриватися від людей, а обґрунтовувати свої кроки, радитися, комунікувати, зауважив пан Пелехатий.

Водночас Борис Карпус, міський голова Нововолинська, поділився, що, хоча наразі вони активно співпрацюють та підтримують різні форми громадянського суспільства, рівень його інституційного розвитку на місці він наразі вважає слабким.

Також пан Карпус розповів, що їхній ОМС сам замовляє аналітичні та соціологічні дослідження. 

«Вони стають фундаментом для формування політик, так має бути, але теперішньої практики недостатньо, нам потрібен глибший аналіз», — зазначив міський голова.

Про приклади аналітичних досліджень, які генерує громадський сектор і які стають основою для впровадження політик, розповіла Христина Тибінка, керівниця проєкту Центру політико-правових реформ, координаторка Мережі UPLAN.

За словами експертки, широке географічне експертне охоплення, яке забезпечує Мережа UPLAN, за сім років дозволило реалізувати низку масштабних проєктів, серед яких, зокрема, дослідження діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку, співпраці ОМС з асоціаціями місцевого самоврядування, моніторинг надання адмінпослуг, у межах якого було проаналізовано роботу 50 ЦНАП в різних містах України.

За результатами моніторингу надання адмінпослуг та експертних рекомендацій щодо його покращення на практиці відбулася низка якісних змін у досліджених ЦНАП, що є успішним прикладом реагування влади на пропозиції експертної громадськості.

При цьому останній моніторинг надання адмінпослуг відбувся уже під час повномасштабного вторгнення. Про нього зокрема розповів експерт Центру політико-правових реформ Євген Школьний. Експерт також поділився ще одним прикладом, яким чином діяльність аналітичних центрів, громадських організацій може допомагати владі у впроваджені змін на місцях. Йдеться про освітні заходи різних форматів на актуальні теми.

Так, нещодавно у Львові та Харкові фахівці у сфері публічної адміністрації провели для представників органів місцевого самоврядування тренінг з основ закону про адмінпроцедуру, який набрав чинності 15 грудня. Адже відповідний закон прямо вплинув та повсякденну роботу представників ОМС у контексті комунікації та взаємодії з бізнесом та громадянами, й ці зміни потребують ретельного опрацювання для якісного впровадження положень закону.

Віктор Борщевський, завідувач кафедри державного управління УКУ, експерт мережі UPLAN, зауважив, що громадськість може й має орієнтувати владу на проблеми, які потребують нагальної уваги, а також які ресурси та варіанти рішень існують.

Також пан Борщевський звернув увагу, що з громадського сектору «виростає» багато кадрів – фахових спеціалістів, які в майбутньому можуть долучатися до команд органів місцевого самоврядування.

Захід організовано Центром політико-правових реформ, ГО «Волинський Інститут Права», ГС «Агенція місцевого економічного розвитку Яворівщини» за участі експертів Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.