Питання належного урядування та громадського контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування в умовах воєнного стану стали предметом експертного обговорення, яке відбулося 30 серпня. Про зміни, що відбулися в роботі Дніпровської міської ради, розповів Роман Сердюк, регіональний координатор Мережі UPLAN у Дніпропетровській та Запорізькій областях, директор ГО «Інститут реформ та інновацій».

Внесено зміни до Регламенту міськради, якими дозволено проводити її пленарні засідання дистанційно, при цьому голосування депутатів здійснюється за допомогою відеозв’язку через функцію онлайн-голосування програми для організації відеоконференцій або з використанням електронного цифрового підпису.

За словами експерта, спочатку голосування відбувалося по відеозв’язку, тобто було видно, що перед пристроєм сидить конкретний депутат. Потім почали використовувати застосунок, який передбачає авторизацію депутата, проте далі не видно, хто саме натискає відповідну кнопку на екрані. Тут пан Роман вбачає певну проблему, бо «після ідентифікації ніщо не заважає депутату піти, а в цей час хтось, наприклад, із помічників, буде за нього голосувати».

Уже досить довгий час у Дніпровській міськраді використовується практика ухвалення основних рішень на погоджувальній раді перед винесенням на пленарне засідання. Як зазначив експерт, це перетворило пленарні засідання на фарс, тому що на них майже немає обговорень питань Порядку денного, майже немає запитань. Іноді бувають депутатські запити, якісь несподівані дебати, але дуже рідко.

«Такого майданчика, на якому було б чутно думки одночасно всіх політичних сил, наразі в Дніпрі немає. Таким майданчиком могла би бути сама Дніпровська міськрада, її пленарні засідання, але всі дебати винесені в кулуари, і ті рішення, за якими є якісь спори, різні думки й не очевидно, що вони будуть ухвалені, — виносяться “за дужки”, погоджуються, поки не будуть погоджені, або просто знімаються з Порядку денного», — зауважив Роман Сердюк та додав, що така ситуація є певною небезпекою зосередження уваги територіальної громади лише на одній думці, за якою є консенсус.

Щодо забезпечення інформованості громадян про прийняті рішення в умовах війни, то, за словами експерта, жителів Дніпра інформують уже по факту, причому вплинути на процес прийняття рішень вони наразі не мають можливості. Окрім того вони не мають підтримки громадських організацій, оскільки ті значною мірою зосередилися на допомозі фронту та ВПО, або поставили свою діяльність на паузу, або критикують дії влади у фейсбуці.

«Тому фактично втрачено вплив на діяльність міської влади, втрачено ті засади громадянського суспільства, яке створювалося з 2014 по 2018 рік, із міцною опозицією до міського голови тощо, і, відповідно, втрачені канали комунікації, оскільки немає кому комунікувати з громадянського суспільства», — наголосив експерт.

В умовах війни прагнення до відкритості й прозорості діяльності влади не завжди спрацьовує, додала Ольга Мірошник, регіональна координаторка Мережі UPLAN у Харківській області, голова правління ГО «Фонд Місцевої Демократії». Але це не означає, що треба скласти руки й нічого не робити, слід продовжувати моніторити рішення, які приймають міська та обласна ради. 

Звісно, якщо щось не так — хочеться вплинути. Але як це зробити? Можна використовувати старі методи — зокрема оприлюднення в ЗМІ. За словами експертки, у Харкові є канали, де можна піднімати будь-які питання. Також у місті працює громадська організація, яка відслідковує рішення влади й за сигналами якої, за результатами її дискусій з владою, скасовується зокрема проведення тендерів.

«Ті, хто займають активну позицію й хочуть вплинути на владу — завжди знайдуть потрібну інформацію будь-де, але, на жаль їх небагато. Проте якщо їх небагато й вони потужні — вони можуть впливати на прийняття рішень», — поділилася спостереженнями пані Ольга.

Захід організовано Центром політико-правових реформ, ГО «Інститут реформ та інновацій» за участі експертів Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN в рамках проєкту «Програма сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів та не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.