Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах

Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах
Поширити:
Коментарі:

Європарламент проголосував «за» створення трибуналу, але є нюанси: коментар експерта

Січ / 23
20

Європейський парламент 19 січня ухвалив резолюцію на підтримку дії зі створення міжнародного трибуналу для РФ та Білорусі. «За» це рішення проголосували 427 парламентаріїв, проти — 19 європейських депутатів.

Експерт Центру політико-правових реформ Євген Крапивін пояснює, чи справді ми стали на крок ближче до притягнення до відповідальності всіх, хто винний у злочині агресії проти України.

Європейський Парламент ухвалив дійсно важливе рішення, остаточна редакція якого ще не опублікована, однак його зміст відомий з обговорення та пресрелізу. Нагадаю, що Європарламент має послідовну позицію, адже 23 листопада уже визнав росію державою-спонсором тероризму. Відтак немає жодних сумнівів як стосовно підтримки України, так і стосовно юридичної оцінки терористичних атак та злочину агресії, що вчиняються російськими військовими.

Європейським Парламентом також було підготовлено юридичний аналіз можливої моделі створення трибуналу, підстав для притягнення до відповідальності, можливості подолання імунітетів президента росії тощо.

Саме рішення Європейського Парламенту має рекомендаційний характер, водночас органи ЄС готові надати всіляке сприяння процесу створення трибуналу. В самому рішенні є три важливі аспекти:

  1. до відповідальності мають бути притягнуті всі винні у скоєнні злочину агресії особи, тобто в теорії поряд з військово-політичним командуванням росії це можуть бути недержавні субʼєкти, наприклад керівник ПВК «Вагнер», а також окремим рядком мова йде саме про керівництво Республіки Білорусь — як відомо, Україна має дещо неоднозначну позицію стосовно цього питання;
  2. «Європейський парламент … вважає, що такий трибунал має бути заснований на основі міжнародної угоди між країнами-однодумцями, за підтримки Генеральної Асамблеї ООН» — чітко визначена модель, яка має бути використана для створення Трибуналу;
  3. чітко визначено темпоральний вимір злочину агресії — починаючи з 2014 року, тобто не лише події після 24.02.2022 р., адже під формулювання злочину агресії згідно зі ст. 8bis Римського Статуту МКС підпадає діяльність російського військово-політичного керівництва стосовно подій в АР Крим і на території Донецької та Луганської областей.

Варто також зазначити, що з грудня минулого року йде дипломатична робота над ухваленням відповідної Резолюції Генеральної Асамблеї ООН. До того ж, з самого початку повномасштабного вторгнення Україна та її союзники неодноразово заявляли про необхідність створення такого трибуналу щодо злочину агресії.

Справа в тому, що Міжнародний кримінальний суд не має юрисдикції стосовно злочину агресії у випадку війни росії проти України, тож для притягнення до відповідальності за цей міжнародний злочин необхідно створити новий механізм. Власне, в цьому і завжди був «наріжний камінь» дискусії — чи це має бути міжнародний суд, чи інтернаціоналізований трибунал, чи національний суд України, чи маємо ратифікувати Римський Статут МКС, ініціювати зміни до нього для визнання такої юрисдикції тощо. Це складна й довга дискусія серед юристів-міжнародників.

Проте найголовніше, є консенсус стосовно того, що ми маємо притягнути до відповідальності не тільки виконавців цього злочину — російських солдатів — за індивідуальні воєнні злочини, а й керівництво росії на найвищому рівні, яке розвʼязало агресивну війну. Якою буде остаточна модель Трибуналу та як саме російське військово-політичне керівництво постане перед ним — питання майбутнього, але Україна на крок ближче до цього.

Джерело: Центр політико-правових реформ

Версія для друку

коментарі