Євроінтеграційний шлях України, соціальна адаптація та підтримка постраждалого від війни населення тісно пов’язані з впровадженням гендерної політики та інклюзивності. Останні мають бути пріоритетними питаннями на всіх рівнях влади, місцевої зокрема. 

22 жовтня відбувся інформаційний семінар «Застосування гендерного підходу у розбудові громад» для представників органів місцевого самоврядування. Спікеркою заходу стала Ірина Трохим, заступниця голови ГО «Центр “Жіночі перспективи”».

Експертка поділилася теорією та практикою впровадження гендерного підходу: захід розпочався з термінології, містив перелік корисних інструментів для впровадження гендерного підходу у громадах, і закінчився розглядом конкретних кейсів. 

Пані Трохим нагадала, що гендерний підхід – це процес оцінювання будь-якого планового заходу (зокрема законодавства, стратегій і програм) з погляду його впливу на жінок і чоловіків. 

А врахування гендерного підходу – це діяльність, яка забезпечує інтеграцію інтересів і досвіду різних груп жінок і чоловіків як невіддільної частини планування, реалізації, моніторингу й оцінки стратегій, політик, програм та заходів у всіх сферах, так, щоб жінки та чоловіки отримали рівні блага. 

Експертка поділилася фактами в цифрах про діяльність із забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в Україні. Зокрема:

• Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» був прийнятий у 2005 році й набув чинності 1 січня 2006 року;
• перелік з 450 професій, заборонених для жінок, скасували в Україні у 2017 році;
• у 2024 році Україна займає 63 місце серед 146 країн світу в Індексі глобального гендерного розриву. Найбільше «просідає» показник участі жінок у прийнятті політичних рішень;
• якщо нічого не робити в напрямку забезпечення гендерної рівності, Україні знадобиться 134 роки для її досягнення. 

Пані Трохим поділилася інструментами для впровадження гендерного підходу, які можуть бути корисні ОМС, зокрема статистичними документами та звітами, а також першими кроками на шляху забезпечення гендерної рівності у громадах.

«Якщо ми хочемо впроваджувати гендерний підхід у громаді, треба розуміти хто в ній проживає, хто є робочою силою, скільки є дітей, вивчати потреби жителів, розуміти де і які є нерівності», — зауважила експертка. 

За словами експертки, запустити механізм забезпечення гендерної рівності у громаді можна шляхом запровадження відповідних посад та/або створення підрозділів. Йдеться про: 

• уповноважену особу/ радників та радниць з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі;  
• консультативно-дорадчі органи, до компетенції яких віднесено питання забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
• відповідальні структурні підрозділи з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків.

Питання забезпечення гендерної рівності в Україні сьогодні й досі сповнено стереотипів та некоректного тлумачення основних його засад. Тому дискусії, семінари та публічні заходи інших форматів на цю тему залишаються вкрай важливими для розуміння підходів до гендерного врядування та обізнаності про можливості їхнього впровадження. 

Захід організував Центр політико-правових реформ, ГО «Волинський Інститут Права», ГС «Агенція місцевого економічного розвитку Яворівщини», ГО «Центр Жіночі перспективи» за участі експертів Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.