На фінальній онлайн-зустрічі зі стажерками Центру політико-правових реформ Олександр Марусяк, експерт організації з конституційного права, розповів про те, як відбувається співпраця експертів з урядом і парламентом та як долучитися до процесу розробки рішень.

«Загалом влада любить використовувати ресурси, за які не платить. І от якраз неурядовий сектор — це прекрасна можливість залучити до проведення реформ тих, кому не треба платити з державного бюджету, оскільки вони або мають своє фінансування, або працюють pro bono», — зазначив він.

Органи влади можуть створити робочу групу для підготовки певного законопроєкту й включити до неї представників громадськості, звісно на добровільних засадах і безоплатно. Таким чином громадськість може долучитися до конструювання якихось документів.

Говорячи про парламент, пан Олександр зауважив: «Коли є потреба в ухваленні певного закону, але немає кому розробити законопроєкт — як правило, звертаються до профільних громадських організацій, навіть до міжнародних. Зазвичай у цих організаціях усе розроблено наперед, є пропозиції, і вони можуть допомогти оперативно підготувати певну реформу».

Народні депутати часто напряму або через своїх помічників комунікують з виборцями й прагнуть дізнатися їхню думку, особливо, якщо ті компетентні в даному питанні. Таким чином громадянське суспільство теж може долучитися до законотворення, але неформально.

За словами експерта, багато залежить від політичної волі. Якщо депутати мають написати якийсь законопроєкт, але не дуже хочуть це робити, тоді включається все — можна запросити громадськість і вона все може зробити. Якщо депутати зацікавлені в питанні — вони самі все й зроблять.

«Взагалі якщо є політичне бажання щось зробити — депутати це дійсно роблять швидко, можуть навіть за один день ухвалити закон. А як не хочуть — то законопроєкт може роками «висіти»», — зазначив Олександр Марусяк.

Тому найбільш ідеальні моменти — коли, по-перше, збігається бажання як експертної громадськості, так і депутатів, а по-друге — коли є ще якийсь зовнішньополітичний фактор, наприклад, Євросоюз вимагає від України реформу, тоді це швидше спрацьовує.

За словами експерта, якщо таке питання, яке постійно на слуху, тоді шанси добитися його вирішення значно більші, ніж якщо йдеться про якесь доктринальне питання, яке навіть депутатам не сильно зрозуміло, нащо його голосувати.

Закон ухвалено. Чи буде втілено реформу?

Імплементацією реформ займається уряд, а експерти слідкують за цим процесом, навіть є грантові дослідження на такі тематики, проєкти з моніторингу впровадження реформ.

Як зауважив експерт, насправді ухвалення закону — це тільки початок реформи, а далі треба дивитися, як він буде втілений, чи не визнають його неконституційним. Також часто закони вимагають ухвалення багатьох підзаконних актів, що дуже часто гальмує процес імплементації необхідних реформ.