Ухвалення Комплексного стратегічного плану реформування органів правопорядку було однією з рекомендацій Єврокомісії щодо вступу до ЄС.

«Історія з цим планом довготривала. Протягом останніх років реформи лише реагували на якісь нагальні потреби — без стратегічного підходу», — зазначає експерт Центру політико-правових реформ Євген Крапивін у коментарі виданню LIGA.net.

Називає документ «загальною візією» член правління ЦППР Микола Хавронюк. На його думку, він написаний дуже широкими мазками та дипломатично оминає гострі кути.

«Не так робляться документи про політики. Спочатку треба визначити ключові проблеми, потім — заходи для їхнього розв’язання, відповідальних осіб, строки. І потрібні ресурси, — пояснює експерт. — Тоді видно, чи це дійсно можна виконати. А коли я читаю цей план, то бачу просто список побажань. Хто й коли його виконуватиме — незрозуміло».

Одним із аспектів плану є посилення координаційної ролі Офісу генпрокурора. За словами Євгена Крапивіна, у цьому немає чогось дивного, адже прокурори справді відповідають за процес розслідування: без них не можна повідомити про підозру, звернутися до суду для обрання запобіжного заходу тощо. Але інше питання — це відсутність згадок у плані створення умов для роботи самого генпрокурора.

На думку експерта, потрібні зміни в процедурі звільнення генпрокурора: або через створення певної комісії, яка визначатиме, що прокурор не справляється, або через збільшення кількості голосів нардепів, необхідних для його звільнення політичним шляхом.

«Тобто не 226 голосів, а 300 голосів, — пропонує Євген Крапивін. — Справді, генпрокурор під високим ризиком політичного впливу через те, що він може дуже швидко й просто втратити свою посаду».

З повним текстом публікації можна ознайомитися за посиланням.