Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах

Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах
Поширити:
Коментарі:

Розвиток громадянського суспільства: нові виклики та можливості

Кві / 20
30

Про взаємовідносини держави й громадянського суспільства говорили представники владних інституцій, недержавних аналітичних центрів, вчені, активісти громадського сектору під час дистанційної експертної онлайн-наради «Держава та громадянське суспільство: стратегія й тактика взаємодії», що відбулася 29 квітня.

Національна стратегія розвитку громадянського суспільства, яка була затверджена Указом Президента України у 2016 році на 5 років, хронологічно добігає завершення. Наразі громадські експерти ініціюють та проводять публічне обговорення основних напрямів і положень нової Стратегії, яка має стати дороговказом для розвитку громадянського суспільства.

Відверто оцінити стан справ у цій сфері, вказати на чинні взаємовідносини держави та громадських організацій, проаналізувати причини неефективної діяльності Координаційної ради з питань розвитку громадянського суспільства при Президентові України, виробити спільні пропозиції щодо структури, змісту та механізмів реалізації нової Стратегії запропонував модератор наради, регіональний координатор Мережі UPLAN в Одеській області Андрій Крупник.

Володимир Максимович, головний спеціаліст Директорату з питань внутрішньої та гуманітарної політики Офісу Президента України, зазначив, що дуже добре, що розглядаються питання формування Стратегії не лише на національному, а й на регіональному рівні. Він висловив впевненість, що комунікації та взаємодія у громадському секторі та на усіх рівнях управління мають стати надкорисними для майбутньої Стратегії.

Ігор Коліушко, голова правління Центру політико-правових реформ, наголосив на ролі мережі аналітичних центрів UPLAN у розбудові громадянського суспільства, зупинився на чинному стані справ в тандемі «держава — громадянське суспільство».

Він наголосив на трьох аспектах:

  • громадянське суспільство має розвиватися без будь-якого втручання держави;
  • умови, в яких громадянському суспільству буде зручно самостійно розвиватися, має створювати держава;
  • ці умови мають включати: законодавство, яке наразі має значні прогалини в регулюванні певних видів об’єднань; інструменти комунікації між громадянським суспільством і органами державної влади й органами місцевого самоврядування; фінансові інститути підтримки громадського сектору — дослідження, аналітика, надання державою грантів на громадську діяльність.

Максим Лациба, керівник програми розвитку громадянського суспільства Українського незалежного центру політичних досліджень, висловив занепокоєння сучасним станом правового забезпечення розвитку громадянського суспільства.

Причиною хвилювання є нові законопроекти, які протягом останніх трьох місяців ініціюють деякі народні депутати. Це проекти законів, що обмежують можливість ОГС представляти інтереси своїх членів, обмежують адвокатування суспільного інтересу, запроваджують додаткову звітність для ОГС і електронне декларування керівників ОГС, а також забороняють мирні зібрання біля будинків суду.

«Таких законопроектів наразі вже сім. І це не просто тривожні, це небезпечні тенденції та «ініціативи», направлені скоріше на знищення громадянського суспільства, а не на його розвиток», — каже Максим Лациба.

Щодо позитивного, Максим Лациба повідомив, що наразі вісім робочих груп експертів розробляє Карту правових реформ для організацій громадянського суспільства. Драфт «дорожньої карти» планують створити наприкінці травня, а спільний проект самої Стратегії може бути готовий восени цього року.

Вадим Георгієнко, головний експерт ініціативи «Розумна Взаємодія», наголосив на тому, що співпраця між усіма зацікавленими учасниками будь-якого процесу — чи це розвиток громади, чи розвиток громадянського суспільства — має будуватися не стільки на розумінні минулого, скільки на цілях майбутнього.

Широке впровадження інформаційних технологій у вирішення проблем має забезпечити сталий розвиток як на місцевому, так і на загальнодержавному рівні.

Представник офісу ОБСЄ в Україні Ольга Озьорна звернула увагу на необхідність участі організацій громадянського суспільства у виробленні державної політики. Цьому заважає відсутність взаємної довіри між владою і громадськістю. Також невиправдано затягнуті строки прийняття готового вже 4 роки тому законопроекту «Про публічні консультації».

На думку О. Озьорної, фінансова підтримка ОГС має йти від Національного Фонду громадянського суспільства. Законопроект про цей Фонд також уже три роки чекає на розгляд ВРУ. При цьому більшість законодавчих ініціатив щодо умов розвитку громадянського суспільства має йти від уряду.

Президент Творчого центру ТЦК Любов Паливода наголосила, що громадянське суспільство мало знає про себе. Скільки є та яких організацій, яка сфера їх діяльності, потужність та внесок у Державний бюджет — ніхто не знає.

Л. Паливода вважає, що основною функцією ГС має бути надання послуг. Це право держава має делегувати ОГС. Експертка також схвалила, що наразі до створення Стратегії долучається регіональний рівень, бо раніше це були переважно київські організації.

Учасники онлайн-наради наголошували на проблемних аспектах функціонування громадського сектору в регіонах. Так, регіональна координаторка мережі UPLAN у Харківській області Ольга Мірошник критично оцінила взаємодію роботи громадських рад і ГО з органами публічної влади в Харкові. Вона вважає, що далеко не усі моделі демократичних відносин, які працюють за кордоном, можна, як кальку, впроваджувати в Україні.

Анна Колохіна, регіональна координаторка Мережі у Дніпропетровській області, наголосила на необхідності співпраці ОГС на регіональному рівні та запропонувала чіткіше визначити критерії відбору громадських організацій, представники яких мають входити до місцевих координаційних рад.

Христина Тибінка, регіональна координаторка Мережі у Львівській області, розповіла про активних людей, що розроблюють та продукують ініціативи, але дуже швидко потрапляють «під крило» певної партії, а це — сумна тенденція.

Чимало корисних пропозицій надійшло від керівників регіональних ресурсних центрів місцевої демократії, які входять до складу мережі на чолі з ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення», а також від науковців Одеського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України.

Софія Мельник, керівниця відділу інтегрованого розвитку КП «Інститут розвитку міст» Вінницької міської ради, наголосила на необхідності участі перших осіб органів влади у процесі розробки Стратегії. Також вона вказала на необхідність обов’язкового проведення SWOT-аналізу стану громадянського суспільства перед стратегічним плануванням його розвитку.

Загалом виявилося, що більшість проблем у сфері владно-громадських відносин є спільними майже для всіх представлених регіонів, зокрема — недосконалість правового забезпечення та істотна залежність ефективності співпраці з ОГС від розуміння й особистого ставлення місцевих керівників до громадянського суспільства.

Учасники наради домовилися про наступні кроки:

  • скоординувати дії різних творчих груп, що вже працюють над створенням нової Стратегії розвитку громадянського суспільства;
  • ініціювати проведення засідання Координаційної ради з питань розвитку громадянського суспільства, створеної при Президентові України;
  • підготувати та винести на широке громадське обговорення концепцію (технічне завдання) нової Стратегії;
  • ініціювати створення міжвідомчої робочої групи з представників органів державної влади та громадських експертів.
Версія для друку

коментарі