Станом на 22 грудня, в Україні створено 450 молодіжних рад. Ірина Гайдучик, координаторка Мережі UPLAN у Волині та голова організації-партнерки Мережі Волинський Інститут Права, яка опікується зокрема пошуком нових форм владно-громадської взаємодії, каже, що серед громад попит на створення молодіжних рад тільки зростає

Проте щодо необхідності та ролі молодіжних рад у громадах є багато питань, які потребують відповідей, каже пані Гайдучик. Зокрема, які функції мають виконувати такі ради, хто саме має входити до таких рад, чи є їхньою задачею залучення коштів, як можна порівняти молодіжну раду, молодіжний центр та молодіжну організацію тощо.

Відповіді на ці запитання запропонували спікери експертного обговорення «Чи потрібні молодіжні ради в кожній громаді?», яке відбулося 26 грудня. На думку експертів, молодіжні ради дійсно потрібні в кожній громаді. Проте важливо розуміти, чому молодіжна рада – «не дорівнює» молодіжному центру та молодіжній організації.

«Молодіжна рада – це консультативно-дорадчий орган. Він має визначати потреби молоді й доносити їх до місцевих рад. Молодіжний центр – це інституція громадська або комунальна, яка має “забирати” молодь з вулиць й забезпечувати якісне та цікаве дозвілля. Молодіжна організація – це повністю незалежне від місцевої влади об’єднання однодумців, які реалізовують ідеї та проєкти», – розповів Дем’ян Петрик, заступник виконавчого директора ГО «Молодіжна платформа», спеціаліст з участі молоді та роботи молодіжних рад.

Пан Петрик та усі спікери наголосили на тому, що молодіжні ради мають бути насамперед консультативно-дорадчими органами, які формують та реалізують молодіжну у політику на місці. Серед ризиків для ефективного існування молодіжної ради – перетворення ради на політичний інструмент.

Для мінімізації таких ризиків найважливішим етапом є навчання молоді. Саме освітній компонент може допомогти створити правильне уявлення молоді про свої можливості, задачі у межах молодіжних рад, стимулювати появу ініціативи щодо створення таких рад саме з боку молоді. Адже наразі така ініціатива належить здебільшого саме владі.

У процесі ж створення молодіжної влади найважливішим кроком є інформування, каже Зарина Дацик, начальниця відділу молодіжної політики департаменту молоді та спорту Луцької міської ради:

«Якщо хочемо побудувати правильну взаємодію, маємо дотримуватися певних принципів. Основоположний – це якісне системне інформування. Структурний підрозділ, який займається молодіжною політикою у громаді, має вести постійну комунікацію з молоддю, в різних формах та з використанням різних інструментів».

Також спікери заходу звернули увагу на кількісний та якісний склад, яким мають володіти молодіжні ради, щоб бути ефективними.

«Молодь – це люди від 14 до 35 років. Тому не лише учні старших класів мають бути включені до складу молодіжних рад, а й також молоді батьки, молоді підприємці. При цьому, чим більша рада, тим важче її зібрати. В раду можуть входити й 100 осіб, але це не конструктивно й заважає прийняттю рішень», – зауважив Павло Медина, керівник молодіжного центру «Нові крила», ментор молодіжних рад.

Молодіжні ради працюють не для влади, а для того, щоб відстоювати інтереси молоді, підсумувала Алла Ревуцька, начальник відділу документообігу та організаційної роботи Торчинської селищної ради.

 Захід організовано Центром політико-правових реформ, ГО «Волинський Інститут Права» за участі експертів Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.