Як громадянське суспільство взаємодіє з державною владою у формуванні та реалізації політики, чим важлива діяльність аналітичних центрів та як до неї долучитися дізналися майбутні юристи, політологи, журналісти — студенти Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара під час онлайн-зустрічі з експертами Центру політико-правових реформ (ЦППР).

Громадянське суспільство — це, з одного боку, ті, хто допомагають розвиватися нашій державі в політичному, правовому, суспільному сенсі, а з іншого боку, це ті, хто не дають державі піти неправильним шляхом. Як зазначила Ольга Піскунова, експертка з антикорупції, революції, які відбувалися за часів незалежної України, яскраво показують, яку роль у житті держави може відігравати громадянське суспільство й наскільки воно може згуртовувати загалом громадян України у відстоюванні демократичних цінностей, а також допомагати державному апарату підтримувати рівень демократії та права й свободи громадян.

Євген Крапивін, експерт з питань реформування органів прокуратури й правоохоронних органів, повідомив, що громадські організації поділяються на два типи: так звані «watch dogs», які контролюють владу, моніторять спосіб життя чиновників, пишуть викривальні матеріали тощо; та «think tanks», тобто аналітичні центри, які займаються дослідницькою діяльністю, консультують органи влади, беруть участь у різноманітних робочих групах, продукують документи у сфері державної політики — концепції, стратегії, програми.

Центр політико-правових реформ (ЦППР) — успішний приклад неурядового аналітичного центру, який працює на національному та регіональному рівнях в Україні. Наразі його діяльність відбувається в дев’яти напрямах: конституціоналізм і парламентаризм; урядування: формування політик, підзвітність, державна служба; урядування: адміністративна процедура та адміністративні послуги; місцеве самоврядування та децентралізація; судівництво; кримінальна юстиція; протидія корупції; розвиток громадянського суспільства; європейська інтеграція.

Детально про діяльність, досягнення та плани чотирьох напрямів розповіли представники організації.

Напрям «Європейська інтеграція» — кроссекторальний у ЦППР. Про діяльність на євроінтеграційному треку та важливість міжнародної адвокації в контексті роботи аналітичних центрів розповіла Вікторія Мельник, адвокаційна менеджерка, керівниця напряму. За її словами, наразі Україна перебуває на етапі офіційного відкриття переговорів щодо вступу до ЄС, переговорний процес досить чітко структурований, розподілений на кластери й розділи: «Ми працюємо саме з кластером Fundamentals й робимо фокус на двох розділах, що стосуються питань як судівництва, так і протидії корупції й функціонування органів правопорядку, та двох блоках — щодо функціонування демократичних інститутів та реформи державного управління».

Стратегічна ціль напряму «Протидія корупції» — відчутне зниження рівня корупції. Представляючи цей напрям, експертка з антикорупції Ольга Піскунова зазначила: «Така ціль для нас цілком реалістична, оскільки ми розуміємо, що на 100 % подолати корупцію апріорі неможливо, бо вона існує навіть у найбільш розвинених країнах». Згідно з Індексом сприйняття корупції, який щорічно оприлюднює Трансперенсі Інтернешнл Україна, навіть найпрозоріші країни, які посідають перші місця в рейтингу, не набирають максимальну оцінку, тобто час від часу проблеми з корупцією виникають.

Діяльність напряму «Судівництво» зосереджена на пошуку та виявленні системних проблем у діяльності судової гілки влади, їхньому оприлюдненні для привернення уваги громадян і представників влади, та участі в пошуку шляхів вирішення цих системних проблем. Адже, за словами Романа Смалюка, експерта з питань судівництва, в.о. керівника напряму, будь-яка проблема, якщо вона зараз не здається настільки серйозною, у певний момент максимально болісно вдарить по інституційній спроможності держави.

Як розповів Євген Крапивін, експерт з питань реформування органів прокуратури й правоохоронних органів, керівник напряму «Кримінальна юстиція», основний фокус цього напряму — це органи правопорядку, тобто поліція, ДБР, НАБУ, БЕБ, СБУ — ті, хто мають функцію й повноваження на досудове розслідування злочинів, це прокуратура як орган публічного обвинувачення, як складова системи правосуддя відповідно до Конституції України, і це процес, ті правила, за якими вони реалізовують свої повноваження здебільшого у сфері кримінального переслідування за вчинення злочинів.

Підсумовуючи, експерти ЦППР висловили думку, що для майбутніх юристів, політологів, журналістів аналітичні центри можуть бути перспективною можливістю подальшої професійної реалізації, а охочим дізнатися детальніше про їхню діяльність порадили шукати інформацію на сайтах та сторінках у соцмережах організацій, а також слідкувати за оголошеннями щодо стажування.