У п’ятницю, 24 січня, у Львові відбулася чергова зустріч експертів, які працюють над удосконаленням існуючого механізму консультацій з громадськістю в місті.

Першим питанням, які обговорили на зустрічі, був перелік суб’єктів ініціювання консультацій. Усі учасники погодилися, що чинний перелік ініціаторів консультацій з громадськістю необхідно звузити.

Перелік суб’єктів ініціативи безпосередньо випливає з кола питань, щодо яких проєкти нормативних актів повинні або можуть виноситися на консультації. Підсумки 2019 року демонструють досить невисоку популярність використання цього інструмента: 19 консультацій відбулися протягом усього року, а тому віднесення конкретних тем чи сфер до кола цих питань потребує ретельного та ґрунтовного попереднього аналізу.

Експерти погодилися, що важливо зробити максимально широкими рамки для проведення консультацій з громадськістю, проте обов’язково для кожного з питань детально проаналізувати всі можливі наслідки чи проблеми, які можуть виникати, щоб за можливості уникнути виникнення певних негативних ситуацій.

Для цього аналіз проблем та основних конфліктних тем для громади Львова, і, як результат, надання конкретних пропозицій, — це спільне завдання для кожного з учасників на наступний період.

«Для того, щоб уникнути багатьох проблем і численних дискусій, які постійно виникають не лише у Львові, важливо на законодавчому, національному рівні врегулювати механізм проведення таких консультацій. Прийняття закону «Про публічні консультації» усуне неузгодженості та проблеми, які у зв’язку з цим виникають, не лише для консультацій з громадськістю, а й для громадських слухань та інших форм громадської участі», — розповів Олександр Неберикут, аналітик Громадянської мережі ОПОРА.

Про надання права ініціативи консультацій такому суб’єкту, як Львівська міська рада, більшість висловилася критично. Учасники зустрічі вирішили виключити цей суб’єкт з переліку як такий, що не може бути чітко визначений.

Необхідність звуження переліку суб’єктів зумовлює й сам предмет консультацій — проект нормативно-правового акту міської ради та її виконавчих органів. А це означає, що суб’єкти ініціативи повинні бути спроможні та достатньо компетентні для того, щоб такий проект підготувати.

Пропозицію включити до переліку ініціаторів консультацій нового суб’єкта — громадські ради — після обговорення учасники відхилили. Водночас експерти відзначили важливість залучення громадських рад до процесу на наступних етапах, що обов’язково потрібно врахувати при внесенні змін та доповнень до чинного Положення, оскільки участь громадських рад його норми наразі взагалі не передбачають.

Ще одним важливим та наразі неналежно врегульованим у чинних нормах питанням є форми проведення консультацій з громадськістю. Звісно, одним з пріоритетів роботи над вдосконаленням механізму є запровадження електронних консультацій, однак інші не можна відхиляти в жодному випадку.

«Зараз у Положенні питання форм проведення консультацій визначене досить специфічно. Як наслідок, маємо нерозуміння можливих форм взагалі. Так, у пункті 4.2 Положення про порядок проведення консультацій з громадськістю у м. Львові конкретно визначено, що вони проводяться у формі подання пропозицій. І хоча трохи раніше, у п. 3.4 перелічено, що ініціатор може проводити круглі столи, зустрічі й інші інформаційні заходи з метою максимального залучення громадян до консультацій, у всіх наступних нормах мова знову йде лише про подання пропозицій», — підсумувала Христина Тибінка, регіональна координаторка Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN.

Після обговорення цього питання — чітке та зрозуміле визначення можливих форм проведення консультацій з громадськістю було віднесено до переліку найбільш важливих.

Наприкінці зустрічі представники Львівської міської ради, які є учасниками експертної групи, коротко ознайомили інших про проблеми, з якими зіткнулися під час тестування платформи e-dem як варіанту для запровадження електронних консультацій до моменту створення платформи на базі Львівської міської ради.

Таких проблем виявилося чимало, а поки не буде досягнуто домовленостей щодо їх усунення або вирішення, міська влада на цій платформі запроваджувати консультації з громадськістю не може. Проте процес обговорення з представниками платформи триває, і всі сподіваються, що погодити деталі вдасться найближчим часом.

У підсумку учасники визначили «домашнє завдання» для кожного з експертів: продумати, як правильно вирішити виклик щодо необхідності залучення учасників, думка яких з тих чи інших питань дуже важлива, але які не користуються існуючими для жителів Львова інструментами.

Нагадаємо, що ініціатива змінити чинний формат виникла в групи експерток — депутатки Львівської міської ради Юлії Гвоздович, завідувачки сектору громадських слухань Відділу громадського партнерства управління «Секретаріат ради» Львівської міської ради Дзенислави Челепіс та експертки ГО «Центр досліджень місцевого самоврядування», регіональної координаторки Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN Христини Тибінки, які за підтримки управління «Секретаріат ради» подали проект на шведську програму ICLD — Swedish International Centre for Local Democracy.

У межах проекту протягом 18 місяців у Львові має запрацювати вдосконалений та оновлений механізм консультацій з громадськістю, оскільки заплановано змінити діючий формат та зробити консультації більш доступними та ефективними у місті.