Майже 8 років українці не можуть самостійно вирішувати територіальною громадою питання місцевого значення шляхом прямого голосування через відсутність чинного Закону. Цю ситуацію має виправити новий проєкт закону про місцевий референдум, до обговорень якого зокрема долучалися регіональні експерти Мережі UPLAN.

На пресконференції Перший заступник Голови Верховної Ради України та незалежні експерти надали правовий аналіз законопроєкту про місцевий референдум (№5512), зареєстрованого в Парламенті.

Руслан Стефанчук: «Будь-яка країна сучасного світу, яка сповідує демократію, позиціонує себе як правова та гуманістична, не може існувати без визнання і відповідного нормативного закріплення провідної ролі народу у реалізації публічної влади в країні. Ухвалення Закону “Про місцевий референдум” створить законодавчу базу організації і проведення місцевого референдуму як однієї з форм реалізації місцевого самоврядування і локальної демократії, засобу вирішення територіальною громадою питань місцевого значення шляхом прямого голосування».

Юлія Кириченко представила загальну характеристику законопроєкту та підкреслила інклюзивний процес його підготовки із залученням представників громадянського суспільства в рамках роботи парламентської Робочої групи з розробки проєктів законів з питань народовладдя, яка працювала з початку 2021 р. Вона зазначила: «Законопроєктом передбачено проведення місцевого референдуму на рівні територіальних громад та закладено можливість ініціювати проведення референдуму фактично з будь-якого питання, що належить до компетенції місцевого самоврядування. Ініціювати референдум може як громада (на вимогу не менш як десяти відсотків від загального числа виборців, виборча адреса яких віднесена до території відповідної громади), так і органи місцевого самоврядування (голова, місцева рада)».

Ольга Айвазовська: «Фінансування місцевого референдуму здійснюватиметься за кошти місцевих бюджетів, агітація за збір підписів ініціативної групи – за кошти відповідного фонду, агітація в межах процесу референдуму – за кошти фондів прибічників та противників питання, винесеного на місцевий референдум. Таким чином, публічні фінанси, податки та збори до місцевих бюджетів є основною для забезпечення організаційно-адміністративних видатків, а власні кошти прибічників та противників повинні в прозорий спосіб витрачатись на всіх етапах кампанії. Розмір фондів на проведення агітації, окрім агітації по збору підписів, обмежено законом та його максимальна сума залежить від кількості виборців в громаді: від 300 000 грн в громадах до 10 000 виборців, до 3 млн. грн. в громадах від 500 000 виборців. Таким чином, різні групи матимуть відносно рівні можливості в ході референдуму на донесення власних позицій виборцям. Громадяни також можуть жертвувати до фонду ініціативної групи, або фондів прихильників та противників питання референдуму суму, що не перевищує 240 000 для фізичної особи, або 480 000 для юридичної – на 2021 рік. Законопроєктом передбачено заходи з просвіти та інформування виборців, гарантії рівного ставлення до всіх сторін референдуму медіа та їх творчих працівників, а також можливість проведення відкритих дебатів. Важливою є також гарантія рівного представництва груп «за» та «проти» питання винесеного на референдум в дільничних виборчих комісіях, зважаючи на потребу здійснення взаємного контролю та безсторонності їх роботи».

Олександр Марусяк розповів про наслідки проведення місцевого референдуму: «Для того, щоб місцевий референдум став практичним інструментом народовладдя, реальною, а не теоретичною формою реалізації місцевого самоврядування, необхідно, щоб правові наслідки місцевого референдуму одержали належне юридичне закріплення на законодавчому рівні. Саме цьому питанню і присвячений розділ Х законопроєкту, який визначає правові алгоритми реалізації результатів місцевого референдуму». Експерт ЦППР пояснив, що законопроєкт передбачає обов’язковий розгляд результатів місцевого референдуму на засіданні відповідної місцевої ради, а також розрізняє порядок реалізації результатів місцевого референдуму щодо дострокового припинення повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, щодо втрати чинності нормативно-правовим актом органу місцевого самоврядування або його окремими положеннями, щодо затвердження статуту територіальної громади.

Денис Ковриженко зазначив про позитивні новації законопроєкту, які відповідають сучасним міжнародним стандартам проведення референдумів: «За результатами експертних та громадських обговорень проєкт Закону “Про місцевий референдум” було (за поодинокими винятками) повністю узгоджено з міжнародними стандартами та найкращими іноземними практиками у цій сфері. Окремі його положення є настільки прогресивними, що можуть виступати дороговказом при удосконаленні Виборчого кодексу». Представник IFES наголосив на тому, що законопроєкт про місцевий референдум також передбачає внесення ряду змін до Виборчого кодексу для вдосконалення та синхронізації виборчих і референдумних процедур.

Повний запис пресконференції доступний у відео: