Кримінальний кодекс — дуже непростий закон. У будь-якій державі він займає особливе місце. За його допомогою вирішується чимало гострих безпекових, соціальних, економічних та політичних проблем.

Іноді, услід за якобінцем Жан-Поль Маратом, Кримінальний кодекс представляють навіть як «Кодекс свободи», оскільки саме він окреслює межі караної людської поведінки: чим вужчими вони будуть, тим більше буде свободи в суспільстві поза цими межами.

На жаль, вельми часто цей Кодекс-скальпель використовується представниками публічної влади (і це стосується не лише України) необдумано, не менш часто — обдумано та підло, з політичних, бізнесових чи інших міркувань.

Так, багато що залежить від політичної та правової культури суспільства загалом: чим вона нижче, тим більш жорстким, несправедливим і непередбачуваним є Кримінальний кодекс.

Наприклад, у російському КК лише протягом 2022 року з’явилося 85 нових складів злочинів і його «каральна» частина за рік збільшилася на 10 %.

Кримінальний кодекс є важливою частиною нашої політичної та правової культури.

З одного боку, він повинен реально забезпечувати кожній людині право на повагу до її гідності, свободу та вільний розвиток особистості, з іншого, не дозволити нікому порушувати права й свободи, честь і гідність інших людей, правовий порядок загалом (див. статті 19, 28, 23, 68 Конституції України).

Положення Кодексу мають бути достатньо визначеними, аби у влади не виникало спокуси та можливостей використовувати їх довільно, а кожна людина заздалегідь могла зіставити плановані нею дії чи бездіяльність з кримінально караними й стриматися від вчинення останніх.

Кодекс має відповідати вимогам пропорційності та гуманізму — без цього неможливе справедливе вирішення кримінально-правових конфліктів.

Євроінтеграційні зусилля України вимагають, щоби Кримінальний кодекс України, як й інші закони, точно відповідав нашим міжнародним зобов’язанням і його відповідні положення адаптовані до директив та інших актів ЄС. При цьому Кримінальний кодекс є одним із тих важливих законів, які визначають суверенітет держави — саме тому не існує єдиного Кримінального кодексу ЄС, а кожна держава має свій.

Дуже непросто всі конституційні та інші високі вимоги втілити в конкретних прагматичних положеннях КК.

15 березня відбулася подія в кримінально-правовій сфері — вебінар, під час якого група національних експертів презентувала членам Робочої групи з реформи кримінального права свій висновок щодо проєкту нового Кримінального кодексу України (текст станом на 30 січня 2023 року).

Таким чином, проведена перша комплексна експертиза проєкту нового КК.

Хто експерти? Це енергійні й амбітні професори та доценти, відомі своїми науковими здобутками у сфері кримінального права, які «живуть» своєю роботою й завжди мають власну та незалежну думку. Таких науковців за спеціальністю 12.00.08 в Україні чимало, але наразі до експертної групи увійшли:

• Олександр Дудоров (координатор) — професор кафедри кримінально-правової політики та кримінального права навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор юридичних наук, професор, заслужений діяч науки й техніки України;
• Андрій Вознюк — завідувач наукової лабораторії з проблем протидії злочинності Національної академії внутрішніх справ, доктор юридичних наук, професор;
• Костянтин Задоя — професор кафедри кримінально-правової політики та кримінального права навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат юридичних наук, доцент;
• Роман Мовчан — професор кафедри конституційного, міжнародного й кримінального права Донецького національного університету імені Василя Стуса, доктор юридичних наук, професор;
• Олександр Марін — доцент кафедри кримінального права й кримінології Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидат юридичних наук, доцент;
• Наталя Орловська — професор кафедри кримінального та адміністративного права Одеського національного морського університету, доктор юридичних наук, професор;
• Євген Письменский — виконувач обов’язків завідувача кафедри поліцейської діяльності Луганського навчально-наукового інституту імені Е.О. Дідоренка Донецького державного університету внутрішніх справ;
• Микола Рубащенко — доцент кафедри кримінального права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, кандидат юридичних наук, доцент;
• Світлана Хилюк — директор Школи права Українського католицького університету, кандидат юридичних наук, доцент.

Протягом місяця, відклавши на потім всі інші справи та розподіливши між собою обов’язки, ця група експертів прискіпливо вичитувала проєкт КК і врешті висловила понад тисячу зауважень, пропозицій та інших критичних суджень на 685 сторінках.

Багато це чи мало щодо 770 статей проєкту КК, більшість яких містить від двох до дванадцяти частин та/або пунктів? Достатньо. Тим більше, що головне — не кількість, а суть.

У висновку експерти не написали жодного доброго слова про проєкт КК. Але не тому, що таких слів не знайшлося, а тому, що так було домовлено: «Своє основне завдання учасники експертної групи вбачали в наданні допомоги розробникам проєкту шляхом висловлення критики».

Насправді ж під час вебінару розробники проєкту КК почули чимало добрих слів про свою роботу від кожного з експертів, а основний висновок полягає в тому, що цей проєкт є добрим інноваційним результатом більш ніж трирічної, без перебільшення «титанічної праці», є оригінальним, не схожим на жодний існуючий сьогодні у світі Кримінальний кодекс, і має прийти на заміну постсовєтському КК України 2001 року. Ті зауваження, пропозиції та критичні судження, що висловлені експертами, спрямовані виключно на покращення змісту й структури тексту.

Покращенням проєкту КК Робоча група й буде займатися найближчим часом. Створюємо гугл-док і… поїхали. Це ще робота на місяці.

Отже, знову переходимо в режим засідань.

Утім, згаданий вище експертний висновок — далеко не все, що доведеться врахувати.

Приблизно за тиждень будуть результати лінгвістичної експертизи законопроєкту, який зараз проводить одна з установ Національної академії наук України.

Потім, за місяць-півтора, надійдуть висновки двох автономних груп зарубіжних експертів — з країн Балтики та з Німеччини.

Крім того, в лютому Робоча група надіслала листи до понад двадцяти громадських організацій (які спеціалізуються на правозахисних, антикорупційних, екологічних, виборчих, медичних та інших проблемах) з проханням надати власну оцінку проєкту КК у межах компетенції. На сьогодні вже є одна відповідь з непростими зауваженнями та запитаннями.

Не переривається й потік запитань та пропозицій від окремих юристів — вчених і практиків, інших зацікавлених громадян.

Коли будуть опрацьовані висновки лінгвістичної та правових експертиз, можна буде перейти до презентацій, оцінювання й відгуків судів, прокуратури, адвокатури, органів правопорядку та інших державних органів.

Микола Хавронюк,
член правління Центру політико-правових реформ
Джерело: Фейсбук-сторінка автора