Волинську та Рівненську області часто порівнюють. Це стосується багатьох сфер. Найбільше це відчутно у сфері спорту, але й інші галузі теж не оминуло таке протистояння. 

Однак насправді між Рівненською та Волинською областями значно більше спільного, ніж відмінного. Вони доволі близькі за географічними, економічними та демографічними показниками. 

І в досліджені громадського сектору цих областей складно не помітити схожих рис.

Характеристика розвитку «третього сектору» Рівненщини

Центром громадської активності в області є місто Рівне. Згідно з даними Реєстру громадських об’єднань станом на вересень 2021 року найбільше ОГС зареєстровано саме в обласному центрі. Якщо враховувати поділ за районами, що існував до 2020 року, то серед лідерів були Дубенський, Рівненський, Сарненський, Острозький і Здолбунівський райони. У всіх них діють понад 100 організацій. У решті колишніх районів — менше сотні.

Якщо брати класифікацію за спрямованістю, то найбільше зареєстровано фізкультурно-спортивних, молодіжних, професійних, правозахисних, природоохоронних і освітньо-культурних об’єднань.

Варто зазначити, що більшість ОГС під час реєстрації могли вказувати кілька видів діяльності. Крім того, інформація в Реєстрі не завжди означає, що ці організації нині займаються лише тими напрямами, які зазначені при реєстрації.

У Рівненській області є громадські організації, які займаються, наприклад, антикорупційною, просвітницькою, виборчою чи іншою діяльністю. Однак точних даних щодо таких видів діяльності наразі немає.

Одним із найбільших драйверів для розвитку громадського сектору в регіоні стала Революція Гідності та початок російської військової операції у 2014 році. В той час з’явилося чимало громадських ініціатив, частина з яких згодом формалізувалася в громадські об’єднання. Це переважно волонтерські проєкти, пов’язані з допомогою учасникам Майдану, а згодом — армії та учасникам війни на сході. Як приклад, Громадська Організація «Допомога Армії Рівне» (ДАР). 

Також вимушено переміщені особи, які переїхали на Рівненщину з Донеччини, Луганщини та Криму, створили тоді в області кілька організацій . Наприклад, ГО «Всеукраїнське об’єднання вимушено переміщених осіб «Україна — моя сім’я» та ГО «Кримська діаспора Рівненщини».

З 2015 року значно посилилася діяльність, спрямована на розвиток громадських об’єднань. Зокрема, проводилося чимало навчальних заходів, а також конкурсів міні-грантів для активістів, неформальних громадських ініціатив, новостворених ОГС. 

Для прикладу, таку діяльність системно проводили фахівці Рівненської обласної громадської організації «Комітет виборців України».

Значним імпульсом для розвитку сектору в районах області можна вважати процес децентралізації. Нові ОГС почали з’являтися в громадах, які одними з перших почали добровільно об’єднуватися. 

Там, де місцева влада зрозуміла важливість і користь співпраці з місцевими активістами та організаціями, з 2015 року та до сьогодні вже сформувалася низка місцевих громадських об’єднань, які діють більш-менш системно. До таких громад можна зарахувати, зокрема, Смизьку, Привільненську, Демидівську тощо.

На початку 2017 року частина дієвих ОГС та громадських ініціатив Рівного створили коаліцію під назвою «Рада реформ Рівного». Свою місію ця коаліція вбачає в об’єднанні зусиль громади Рівного задля просування змін, спрямованих на розвиток міста Рівне та сприянні в проведенні реформ в Україні. Зараз «Рада реформ Рівного» об’єднує 16 громадських організацій та 3 громадських ініціативи.

Виклики воєнного часу, які постали перед ОГС Рівненщини

З початком повномасштабного вторгнення росії громадський сектор переорієнтував свою діяльність на долання викликів, породжених війною. Зокрема, активізувався у сфері допомоги внутрішньо переміщеним особам і військовим.

Сталі громадські організації Рівненщини, які працюють багато років, зазначають, що на початку їм довелося перелаштовувати роботу, а інколи й відмовлятися від основної діяльності.

«Тенденції, які я особисто спостерігаю, — це посилення спроможності ГО та переформатування діяльності, стратегії, місії, бачення, до чого ми рухаємося. Наступний момент — посилення організацій в сфері надання соціальної та психосоціальної допомоги. Є тенденція до об’єднання зусиль різних організацій, які надають подібні послуги чи працюють в суміжних сферах», — констатує Віта Костюк, координаторка Благодійного фонду «Рокада» в Рівненській області.

Причину такої тенденції пояснює керівник Громадянської мережі ОПОРА у Рівному Андрій Токарський: «Бувало таке, що дві організації везли допомогу в один і той же прихисток. І вийшло, що й одні, й інші завезли туди пральну машинку. Виходить, що ці запити ніхто не комунікував. Тож постало питання координації на рівні ІГС».

Як приклад можна відзначити роботу Рівненського представництва Громадянської мережі ОПОРА. 

Від початку повномасштабного вторгнення росії вони почали залучати допомогу від закордонних партнерів. І, як розповідає керівник організації, постало питання, як її ефективно розподіляти. Тож вони звернулися до структурного підрозділу Рівненської обласної військової адміністрації, який відповідає за розміщення й координацію питань, що стосуються ВПО. З ними вони почали комунікувати про запити й потреби. Таким чином вдалося переорієнтувати розповсюдження гуманітарної допомоги та зробити його адресним.

Також Андрій Токарський відзначає активний розвиток і створення нових організацій. За його словами — це здебільшого невеликі громадські ініціативи, націлені на волонтерство. Активізувалися й невеликі групи, які були неформалізовані. 

Досвід координації має й БФ «Рокада». «Спільно нам навіть вдалося провести форум для ВПО, розділити певною мірою зони відповідальності. Зараз працюємо над створенням координаційної ради ВПО в Рівному», — розповідає Віта Костюк. 

Після року повномасштабної війни спостерігається зменшення обсягів благодійної допомоги, якою на початку займалася більшість організацій. 

Натомість посилюється напрямок інтеграції внутрішньо переміщених осіб у місцеві громади, створення різних просторів для взаємодії місцевої молоді та молоді ВПО. З’являються комунікаційні майданчики для запобігання конфліктів. Чимало організацій зараз пишуть проєкти про навчання щодо працевлаштування, створення власної справи, розвиток соціального підприємництва. 

«Спостерігаю, що розвиток молодіжної політики в нас трішки зупинився. Натомість збільшилась кількість проєктів з протидії гендерному насильству, підтримки жінок, жіночого лідерства і підвищення самозайнятості», — відзначає координаторка Благодійного фонду «Рокада» в Рівненській області.

Також представники громадського сектору, з якими ми поспілкувалися, зазначили, що наразі бракує адвокаційних проєктів, а також ініціатив, які б навчали інструментам участі у прийнятті рішень місцевими радами. Не вистачає молодіжних проєктів, особливо які б підсилювали молодіжні ради на місцях. Також бракує ініціатив, які займаються посиленням спроможності органів місцевого самоврядування (ОМС). 

Громадянська мережа ОПОРА запускає просвітницько-освітню програму та адвокаційно-консультаційний проєкт для покращення надання послуг для ВПО й осіб, які перебувають зараз у скрутних життєвих обставинах.

Однак загалом потенціал громадського сектору значно впав, упевнений Олексій Горецький, директор Рівненського КВУ: «Частина ресурсу, зокрема людського, тепер залучена  до ЗСУ або до допомоги ЗСУ. Це дуже знизило спроможність». 

Погоджується з цим Андрій Токарський: «З одного боку зараз є багато можливостей реалізовувати гарні ідеї, але ми стикаємося з тим, що немає людей з необхідними компетенціями, з якими можна вже працювати. Часто немає часу вчити, щось роз’яснювати, бо треба вже і зараз щось робити».

Не знизилася спроможність благодійних організацій. Вони навпаки розширили свою діяльність за останній рік.

Також залишаються на чільному місці теми домашнього насильства та гендерних питань, запевняє Олексій Горецький: «Ці напрямки залишаються в проєктних пріоритетах організацій, які ними займалися і до повномасштабного російського вторгнення. Приклад сталої організації, яка продовжує працювати в цьому напрямку, — Центр підтримки громадських ініціатив “Чайка”». 

Не втратила актуальності й тема здоров’я. Мережа «100 відсотків життя» як працювала за напрямом охорони здоров’я і, зокрема, паліативної допомоги, так і працює в ньому нині. Єдине, що змінилося в умовах війни, це те, що організація розширила діяльність і реалізовує також ініціативи, пов’язані з гуманітарними потребами.

Сталий розвиток демонструє також ГО «Четверта влада», яка займається антикорупційною діяльністю та проводить журналістські розслідування. 

Можна також помітити, що зараз деякі організації Рівненщини починають повертатися до своїх основних напрямків, якими займалися до 24 лютого 2022 року. 

Наприклад, Громадянська мережа ОПОРА з серпня повернулася до напрямку розвитку місцевого самоврядування та механізмів громадської участі. 

«Це, все ж таки, не до кінця той напрямок, який був до війни. Ми орієнтуємося, що це потрібно розвивати, аби подолати кризу, яка пов’язана з повномасштабним вторгненням і яка впливає на кожну громаду», — каже керівник ГМ ОПОРА в Рівному.

Відкритість влади

Не завжди влада громад демонструє свою відкритість громадському сектору. Пріоритетний напрямок для співпраці — це гуманітарна допомога, що передбачувано. Що ж до інших видів кооперації, то особливих зрушень тут не відбулося. 

«Прогрес стосунків громадського сектору та влади є, але важко його назвати значним і системним. Там, де влада була відкрита й готова до співпраці, там вони цю співпрацю посилили, а там, де були закриті, — так все й залишилося», — зазначає директор Рівненського КВУ.

У розмові представники громадянського суспільства насамперед відзначили відкритість Здолбунівської, Гощанської, Зарічненської та Острозької громад. 

Передбачувано, що Рівне також серед лідерів співпраці. Ймовірно, це пов’язано з близькістю представників третього сектору, які зосереджені саме в обласному центрі, відтак їм простіше комунікувати з Рівненською міською радою. 

Тенденційно, що там, де зосереджено більше громадських організацій, зростає й розуміння влади того, що співпраця йде на користь всім.

Що ж у підсумку?

Отже, можна констатувати, що повномасштабне вторгнення росії формує порядок денний на Рівненщині.

Громадський сектор потроху повертається до своєї експертизи. Проте фокус залишається на тих питаннях, які зумовлені викликами війни. 

До таких питань першочергово належить волонтерство, допомога військовим і внутрішньо переміщеним особам. 

Також варто відзначити загальне зростання громадянської активності в Рівненській області. За останній рік з’явилися нові громадські організації та фонди, проте часто це лише формалізація діяльності, яка існувала до 24 лютого 2022 року, а зараз потребує юридичного обґрунтування для спрощення цієї роботи. Насамперед це стосується волонтерів. 

Ірина Гайдучик,
виконавча директорка «Волинського Інституту Права»,
регіональна координаторка Мережі UPLAN
у Волинській та Рівненській областях

Сашко Бугаєнко,
комунікаційний менеджер ГО «Волинський Інститут Права»