Молодь – це вже сьогодення. Частина молоді просто зараз виборює нашу свободу на фронті. Паралельно з відбиттям агресора ми маємо ще одне важливе завдання – євроінтеграція. І вирішення цього завдання також має відбуватися за участі представників молоді.  

Про це говорили спікери та учасники Молодіжного аналітичного форуму «Європейська інтеграція та молодь: від викликів до можливостей» під час першої панелі заходу.

«Вам [молоді] в Євросоюзі жити трошки довше, ніж нам. Вам треба добре розуміти що таке ЄС, як він працює, яка це вигода для країни й вас, які це обмеження для країни й вас, що означатиме для нас вступ до ЄС. Зараз уже треба здобувати відповідні знання, розуміти це, щоб через 7-8 років, коли ми станемо повноцінними членами Євросоюзу, уже бути готовими, очікувати на старті і занурюватися у процеси», – зазначив Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко.

За словами пана Корнієнка, після вступу до ЄС на Україну чекає справжній виклик. Ми матимемо делегувати своїх чиновників у Брюссель, Люксембург, Страсбург. За деякими підрахунками йдеться про 2000 спеціалістів. Але пан Корнієнко зауважує, що загалом може йтися навіть про 7000 спеціалістів.

Це мають бути люди, які добре володіють англійською, знають про організацію процесів в ЄС, мають релевантний досвід роботи. Це будуть зокрема ті спеціалісти, які сьогодні ще тільки починають свій кар’єрний шлях – це українська молодь.

То де сьогодні молодим людям шукати можливості, щоб уже зараз впливати на перебіг української євроінтеграції й бути професійно готовими до повноцінного членства нашої країни в ЄС?

«Нічого про вас – без вас»

Головна думка спікерів Форуму, представників влади та громадськості, зводиться до того, що участь молоді у процесах реформ, державотворення та євроінтеграції неможлива без проактивної участі її представників.

«Жінки у Швейцарії досі б не мали права голосу, якби вони за це не боролися. Молодь не буде включена у процеси євроінтеграції, якщо вона не буде сама на цьому наполягати. Молодь має у владі дуже хороших лобістів. Ми можемо робити все, танцювати гопака, завзято розповідати про важливість участі молоді, але, якщо вам [молоді] це не буде потрібно, цієї участі не станеться», – зауважив Ярослав Юрчишин, Голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова.

Тому сьогодні головна задача молоді користуватися тими можливостями, які для неї відкриті. Як приклад таких можливостей Андрій Чесноков, заступник Міністра молоді та спорту України, навів конкурс для долучення до переговорних груп щодо членства України в ЄС. Пан Чесноков також звернув увагу на можливостях, які уже сьогодні існують в ЄС:

«Подивіться, може ще сьогодні проходить стажування в європейському парламенті? Програма відкрита для українських громадян. На жаль, сьогодні для повноцінного працевлаштування українських громадян та громадянок в Єврокомісії потрібен особистий дозвіл Урсули фон дер Ляєн. Але люди, які отримали такий дозвіл, є, вони працюють».

Пан Юрчишин також запропонував придивитися до стажування, яке проводять чинні парламентарі, представники влади. Зокрема, нещодавно таку можливість надав Роман Лозинський, один з наймолодших народних депутатів України, військовослужбовець.

«Чи допоможе вам такий досвід потім у роботі в Європарламенті? Однозначно так, бо парламентські механізми працюють всюди однаково. Тобто, навіть попрацювавши на громадських засадах, це вже вам плюсик в резюме», – наголосив пан Юрчишин.

Організатор Форуму, Центр політико-правових реформ, також запрошує молодь на стажування в один з найстаріших аналітичних центрів України.

«Гостинно запрошуємо молодь й в Міністерство молоді та спорту, щоб посилити зокрема євроінтеграційний напрям. Звичайно, вам може бути цікавіше працювати, наприклад, в Офіс реформ чи в Представництво ПРООН, де зарплата вище. Але це – про вибір. Головне, враховуючи те, що вам більше жити в Європейському Союзі, ніж нам, не проґавте цей час, не проґавте можливості», – закликав пан Чесноков.

Увесь досвід, який молодь отримає сьогодні, стане у пригоді, коли нам треба буде делегувати чиновників на службу в ЄС. Це будуть люди, які володіють мовами, які знають право, які знають як жити за кордоном – державі буде легше, зауважив пан Корнієнко.

Що робитиме влада для покращення доступу молоді до держслужби?

«Сьогодні у нас система для молоді, на мій погляд, трошки закрита. Ми будемо це змінювати. Будуть зміни в законі про держслужбу, які понизять граничний вік принаймні для вступу на посади категорії «В». Також у нас буде важка дискусія, але, я думаю, ми пройдемо її, щодо кваліфікаційних вимог до освіти. Вони теж явно завищені. От зараз у нас консультант має бути бакалавром. Так само, наприклад, й SMM–спеціаліст. Але в сучасних умовах йому не обов’язково треба бути бакалавром, щоб бути професіоналом», – зазначив пан Корнієнко.

Також Перший заступник Голови ВРУ підкреслив, що заробітна плата чиновників, зокрема регіональних, наближується до ринкової, що також є мотивацією для вступу на роботу в держслужбу.

«Сьогодні ми маємо вимогу перевіряти закони на предмет гендерної чутливості. Аналогічна історія, я переконаний, буде також з вимогою перевірки законів на молодіжну чутливість. Але лише тоді, якщо ви, молодь, зможете відстояти цю необхідність. Бо нічого не може бути про вас без вас», – підсумував пан Юрчишин.

Аліна Шостак,
комунікаційна менеджерка Мережі UPLAN