Вступ України до Європейського Союзу передбачає не лише імплементацію актів ЄС, але й глибокі трансформації, зокрема на рівні Основного Закону та виборчих процесів.

Які європейські стандарти виборчого процесу, які зміни до Конституції України будуть необхідні для членства в ЄС, які виклики постануть перед країною на перших повоєнних виборах? Про це говорили в п’ятому випуску Євро(под)касту членкиня правління Центру політико-правових реформ, керівниця напряму «Конституціоналізм і парламентаризм» Юлія Кириченко та експертка напряму Ольга Івасюк.

Україна визнана електоральною демократією, і базові принципи ЄС щодо організації виборів чітко відображені в Конституції 1996 року. Складніша ситуація — їх треба дотримуватися й реалізовувати в певних механізмах.

Йдеться про такі принципи, як вільні вибори, рівні вибори, пряме волевиявлення, таємне голосування, а також періодичність виборів. Водночас, за словами пані Юлії, під час війни може бути відкат від періодичності, оскільки вибори мають проводитися в умовах забезпечення вільного волевиявлення думки, що є неможливим.

«Усі, хто колись брав участь у голосуванні, розуміють, що в Україні ці принципи дотримуються. Тільки зараз у нас є певний відступ, але він пов’язаний не зі згортанням демократії, а зі збройною агресією рф, з тим, що під час війни ці принципи неможливо забезпечити», — підкреслила Юлія Кириченко.

Конституційні зміни на шляху до ЄС

Для вступу й повноправного членства в Євросоюзі Україні будуть необхідні зміни до Конституції. По-перше, це зміни, які стосуються санкціонування, тобто дозволу на рівні Конституції Україні стати членом ЄС. Сюди ж належить і передача частини суверенних прав або так званих делегованих повноважень.

По-друге, це співвідношення права ЄС з українським конституційним ладом, а також застосування права ЄС.

Третій рівень стосується зміни певної демократичної рамки України, що пов’язано насамперед із виборами до Європейського парламенту (участь українців у виборах та можливість бути обраними) та можливістю участі громадян інших країн-членів ЄС у місцевих виборах в Україні.

Важливо зазначити, що зміни до Розділу ІІІ Конституції, який стосується виборів та референдумів, можуть бути ухвалені лише Українським народом на референдумі, оскільки це так званий захищений розділ. «Я вважаю це цілком правильним. Саме Український народ виборює демократію й тільки йому міняти Конституцію», — зауважила пані Юлія.

За словами Ольги Івасюк, ці зміни не означають втрату національної ідентичності: «Всі країни ЄС — це суверенні країни, які добровільно приймають на виконання певні акти ЄС з метою поліпшення співпраці, економічної стабільності, захищеності прав і свобод громадян. А озвучені нюанси — це не про втрату ідентичності, а просто пристосування до певного формату, який буде».

Власне переговорний процес, який відбувається за декількома розділами, і дозволяє визначити баланс національних інтересів у різних сферах, зіставити їх із наявними актами ЄС, які потрібно імплементувати, дійти консенсусу.

Пані Ольга додала, що навіть нині не всі країни ЄС повністю імплементують усі рекомендації чи норми Єврокомісії, оскільки в них є своє національне законодавство й певні інтереси, які вони теж захищають.

Виклики перших повоєнних виборів

Під час війни провести демократичні вибори неможливо. Проведення повоєнних виборів можливе лише після досягнення реальної й сталої безпеки, а не в умовах тимчасового перемир’я.

Юлія Кириченко зазначила, що останні два роки Україна активно працює над питанням повоєнних виборів. Зокрема, ЦППР спільно з Міжнародною фундацією IFES та Громадянською мережею ОПОРА напрацювали «Білу книгу підготовки та організації післявоєнних виборів» — документ політики, який описує ключові виклики й варіанти їхнього вирішення.

Такими викликами є зокрема забезпечення голосування для мільйонів українців за кордоном, забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб, організація голосування військовослужбовців. Крім того, слід розуміти, що після завершення війни будуть території, на яких країна не буде спроможна організувати вибори через неможливість забезпечити безпеку громадянам або через відсутність громадян і населених пунктів.

«Уже сьогодні Парламенту треба ухвалювати певні законодавчі зміни щодо проведення повоєнних виборів. Я впевнена, що ми зможемо провести демократичні вибори, хоч і не ідеальні. Треба закликати наших партнерів допомогти Україні їх провести, швидко організувати міжнародні місії спостереження, а також думати щодо фінансової допомоги, оскільки повоєнні вибори будуть в рази дорожче ніж ті, що були до цього», — зауважила пані Юлія.

Дивіться повний випуск подкасту на YouTube та слухайте на Spotify.