Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах

Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах
Поширити:
Коментарі:

Діяльність громадських формувань з охорони громадського правопорядку: проблеми та можливості

Січ / 20
31
image

Громадські формування з охорони громадського порядку та державного кордону — продовження існуючої раніше форми: добровільних народних дружин, діяльність яких регулювалася законом про дружини. Сьогодні це основна форма участі громадськості у забезпеченні громадського порядку, їх утворення та діяльність регулюються Законом України «Про участь громадян в охороні громадського порядку та державного кордону».

Головні функції громадських формувань — спільне патрулювання вулиць з поліцією чи кордону з прикордонною службою, а також допомога органам правопорядку в реагуванні на правопорушення.

Попри те, що для регулювання діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку та державного кордону існує окремий закон, на практиці виникає чимало проблем та неузгоджень.

Питання узгодження мети створення та діяльності

Зловживання виникають з боку майбутніх громадських формувань, які утворюються лише для досягнення певної мети. Наприклад, для проведення мітингів чи для відстоювання інтересів конкретних осіб чи структур, а не загалом — громади.

Питання реєстрації

Чимало питань виникає через нерозумінням процедури реєстрації, передбаченої законодавством. Як наслідок — у різних містах та громадах маємо «свої» бачення щодо цього. Тому одні громадські формування проводили реєстрацію без жодних проблем (наприклад, у Львові), водночас іншим (наприклад, у Дніпрі) довелося долати чимало перешкод, зокрема численні зміни та доповнення до статуту, текст якого не приймали та не погоджували, або державні структури ставилися до такої ініціативи з пересторогою й задавали багато питань чи влаштовували додаткові перевірки.

Питання кількості та обліку громадських формувань

Проблемою є велика кількість зареєстрованих громадських формувань. І справа не в чисельності, а в тому, що реально таких, які працюють, виконують покладені на них завдання та функції, — дуже невеликий відсоток. Інші ж числяться лише формально або працюють на задоволення приватних інтересів. Через це ставлення громадськості та органів влади й до реально діючих формувань псується та стає упередженим.

І хоча зараз законодавство дозволяє органам реєстрації припинити діяльність формувань (переважно це відбувається за ініціативою органів національної поліції), формально діючих формувань залишається достатньо.

Інша проблема — їхній облік. Як засвідчили результати дослідження, яке провела група експертів під керівництвом Центру політико-правових реформ, відсутня уніфікована система для обліку кількості громадських формувань, їх чисельного складу, наявності спецзасобів у їхніх членів.

Наразі виглядає так, що в одних регіонах такий облік ведеться лише на обласному рівні, в інших — на рівні міст, в деяких — відсутня інформація взагалі. А це питання повинне бути врегульоване по всій території держави однаково.

Питання співпраці з органами місцевого самоврядування та поліцією

Здебільшого органи національної поліції до громадських формувань ставляться позитивно. Якщо формування діє за законом та допомагає поліції, таким чином розвантажуючи її, — звісно, що жодного спротиву тут бути не може.

Наприклад, у Дніпрі представники громадського формування спільно з поліцією проводили рейди на автошляхах та перевіряли наявність пасків безпеки в межах тижнів безпеки. У Львові члени громадського формування надають допомогу у вигляді супроводу прощі до духовних місць. Це не лише патрулювання за маршрутом в денну пору доби, а й охорона учасників вночі та забезпечення громадського порядку під час відпочинку.

Патрулюють громадські формування разом з представниками поліції за узгодженими графіками та маршрутами. Часто саме від підрозділів поліції йде ініціатива чи прохання про допомогу під час конкретного заходу чи на маршруті.

Водночас у більшості громад формування кажуть про відсутність взаємодії та співпраці з органами місцевого самоврядування. Або у разі співпраці, наприклад, на обласному рівні, на рівні міста така взаємодія відсутня, чи навпаки.

Питання матеріальної допомоги

Закон визначає можливість надання приміщень, інвентарю, засобів для здійснення діяльності членами громадських формувань.

Однак зазвичай в окремих містах для громадських формувань надають приміщення на пільгових умовах оренди, і переважно вони конкретно визначені органами місцевого самоврядування формування. Щодо решти — самі ж керівники громадських формувань дотримуються позиції: немає фінансування — немає проблем.

В Україні діють громадські формування з охорони громадського порядку, що не отримують фінансової допомоги, а якщо виникають пропозиції — відмовляються та працюють виключно за власний рахунок. Лише таким чином, як стверджують їхні очільники, можна говорити про безсторонність та діяльність на благо громади.

Висновки

Громадські формування з охорони громадського порядку та державного кордону — дуже важлива й необхідна форма залучення громадськості до справ громади.

Якщо ж подивитися на картину відділень поліції — у невеликих селищних чи сільських громадах поліцейського як такого ніхто й не бачив, хоча формально визначені години кілька днів на тиждень, коли його присутність офіційно передбачена. Про охорону громадського порядку в такому разі зовсім не йдеться. А якщо необхідно припинити правопорушення, мешканцям слід розраховувати на прибуття патрульного авто з району, яких часто лише одна-дві на район.

У громадах, де є мережа відділків поліції, діяльність громадських формувань теж не можна недооцінювати. А за тісної та злагодженої співпраці підтримання порядку може стати значно простішим.

Для належного врегулювання діяльності громадських формувань слід внести зміни до чинного законодавства щодо здійснення контролю та узагальнення інформації про діяльність громадських формувань і механізму його ліквідації та розпуску за наявності важливих, передбачених законом обставин.

Христина Тибінка,
експертка Центру досліджень місцевого самоврядування,
регіональна координаторка Громадської мережі публічного права
та адміністрації UPLAN

Версія для друку

коментарі