Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах

Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах
Поширити:
Коментарі:

Застосування інструментів громадської участі у Львові

Січ / 20
30

Основи успішного існування громади — прозорість та відкритість влади з одночасною громадською активністю жителів. А ефективний діалог та подальша згода в питаннях життєдіяльності громади — фундамент її розвитку.

Для налагодження такої взаємодії існують різноманітні інструменти громадської участі — методи та засоби, що дають можливість впливати на ухвалення рішень органів місцевого самоврядування (ОМС).

Основи таких інструментів закріплені в Законах України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про звернення громадян», особливості застосування — в межах конкретної громади: у статуті або ухвалених для конкретної громади деталізованих положеннях.

У цьому напрямку Львів належить до найуспішніших громад в Україні. Існуючі механізми закріплені у відносно новому Статуті міста, а всі детальні умови визначені в положеннях, частина з яких ухвалена додатками до нього. Статут містить механізми відкритості у діяльності міської ради, окремий розділ присвячений правам та обов’язкам членів громади міста.

Львів’яни можуть користуватися такими інструментами громадської участі, як громадський бюджет, електронні петиції, місцеві ініціативи, загальні збори, громадські слухання, консультації з громадськістю, конкурси для громадських організацій, громадські ради та участь у пленарних засіданнях Львівської міської ради (ЛМР).

Громадський бюджет (бюджет участі)

Бюджет участі — це механізм, який дозволяє кожному жителю міста брати участь у розподілі бюджетних коштів на реалізацію проектів для покращення громади шляхом ініціювання проектів або голосування за них.

У Львові активно долучається до участі в голосуванні біля 10 % жителів. За рахунок громадського бюджету з’являються спортивні та дитячі майданчики, інші громадські простори, а також реалізовуються освітні та медичні проекти, важливі для громади (наприклад, лабораторія в дитячій лікарні).

Зокрема, у 2019 році на громадський бюджет було подано 219 проектів на загальну суму понад 215 млн грн, майже 104 тис. львів’ян проголосувало за них.

Електронні петиції та місцеві ініціативи

Електронні петиції та місцеві ініціативи — це колективні форми звернень до міської ради з питань, які належать до компетенції місцевого самоврядування та мають важливе значення для громади міста.

Обидві форми передбачають збір підписів на підтримку, відмінний лише формат збору підписів: на підтримку місцевої ініціативи — у паперовому вигляді, а електронної петиції — на спеціальному сайті.

Звернення чи ініціативи, які набрали необхідну кількість голосів, розглядаються на пленарному засіданні ЛМР.

Електронні петиції — зручний для жителів механізм, оскільки не вимагає фізичних пересувань, стояння в чергах. Поширення та рекламу петиції теж можна здійснювати онлайн. Крім того, на сайті кожен відвідувач може ознайомитися зі змістом пропозиції та її підтримати.

Львів’яни цим інструментом користуються досить активно. Наприклад, 7 липня 2019 року на засіданні постійної комісії було аж 7 петицій на розгляд (які набрали необхідних 500 голосів жителів), а петиція на болючу для містян тему — «Зупинити варварську обрізку дерев у Львові» — необхідних 500 голосів набрала за одну добу.

Ці інструменти носять рекомендаційний характер. Головна їхня перевага у тому, що так виносяться на обговорення проблеми чи ідеї, а відповідно — одразу помітно, що найбільше актуально для громади.

Громадські слухання та консультації з громадськістю

Громадські слухання — це заходи, які відбуваються із ініціативи громади міста для розгляду важливих питань місцевого значення із представниками влади.

Громадські слухання з питань місцевого значення ініціює громада: до управління «Секретаріат ради» подається пакет документів та підписні листи на підтримку проведення громадського слухання з підписами не менше 75 повнолітніх членів територіальної громади, які постійно проживають у м. Львові.

Громадські слухання зазвичай ініціюють жителі для того, щоб зосередити увагу на певній проблемі. Попри те, що результати слухань не є обов’язковими, це слугує сигналом: існує проблема, яка турбує містян.

Консультації з громадськістю ініціюють представники ОМС, щоб залучити жителів до місцевого самоврядування. Предмет консультацій з громадськістю — проект важливого нормативного документа ЛМР чи її виконавчих органів, а отримані за результатами консультацій пропозиції повинні бути обов’язково розглянуті. За кожним проектом має бути окремо ухвалене рішення.

Загальні збори

Загальні збори — це зібрання громадян за місцем їхнього постійного проживання для обговорення та ухвалення рішень з питань місцевого значення.

За результатами проведених зборів жителі можуть ухвалити рішення загальних зборів або досягти згоди щодо ініціювання та подання проекту громадського бюджету м. Львова, колективного звернення чи електронної петиції, внесення місцевої ініціативи, проведення громадського слухання тощо.

Конкурси для громадських організацій

Такий інструмент взаємодії міської ради та громадських організацій працює відповідно до Програми надання фінансової підтримки громадським організаціями на реалізацію соціально-культурних проектів «Зробимо Львів кращим». Основна мета — залучення людських та матеріальних ресурсів громадських організацій та впровадження інноваційних підходів до реалізації соціально-економічної та культурної політики на муніципальному рівні.

Щороку у грудні організації подають свої проекти, протягом січня їх представляють перед конкурсними комісіями (якщо сума фінансової підтримки становить понад 50 тис. грн.).

Наприклад, у 2019 році було подано 117 проектів за різними напрямками: «Культура», «Соціальний захист», «Освіта», «Розвиток громадянського суспільства», «Інформаційні технології та інновації», «Туризм», «Поводження з відходами». Розгляд проектів триває.

Громадські ради

Громадські ради діють як консультативно-дорадчі органи при управліннях міської ради, членами яких можуть бути обрані представники організацій громадянського суспільства.

Більшість рад при управліннях ЛМР утворені у 2017 році, станом на 2020 рік їх офіційно утворено 26. Проте наразі не можна говорити про успішність таких рад чи тісну співпрацю з профільними управліннями, бо це переважно поодинокі випадки.

Тому діяльність громадських рад варто віднести до інструментів, які потребують доопрацювання.

Участь в пленарних засіданнях

Для того, щоб висловити свою позицію, ідею чи проблему, львів’яни мають право виступити на засіданні міської ради перед депутатами.

Сесії є відкритими, а для виступу потрібно подати заяву за 16 годин до засідання через ЦНАП або персональний кабінет. Рішення стосовно виступу приймає профільна комісія.

Статистику виступів жителів на засіданнях дивіться на рис.1.

У чому секрет?

Як бачимо, львів’яни мають достатньо багато інструментів для взаємодії з місцевою владою та впливу на ухвалення рішень. Проте лише їх наявність не забезпечує активне використання.

Для популяризації цих інструментів міська рада (профільне управління) проводить відповідну роботу:

  • про всі інструменти поширюють інформаційні буклети й брошури, які розміщуються у точках притягання людей (наприклад, ЦНАП);
  • представники Секретаріату ЛМР читають лекції студентам навчальних закладів про інструменти громадської участі та їх застосування;
  • про поширення кращих практик, які вже реалізовані, знімають телепередачі, публікують статті, проводять спільні з жителями обговорення;
  • знімають відеоролики з інструкціями для містян (наприклад, як голосувати за громадський бюджет);
  • регулярно аналізують застосування механізмів та за потреби ініціюють створення робочих груп для внесення змін до діючих положень. До прикладу, кілька разів доопрацьовували положення про громадський бюджет, у 2019 році робоча група працювала над вдосконаленням електронних петицій, у 2020 працюють над вдосконаленням консультацій з громадськістю.

Лише активна діяльність з обох сторін — як влади, так і громади — дозволяє досягнути успішних результатів, якими можна з гордістю ділитися з іншими.

Христина Тибінка,
експертка Центру досліджень місцевого самоврядування,
регіональна координаторка Громадської мережі публічного права
та адміністрації UPLAN у Львові

Версія для друку

коментарі