За дорученням уряду, в регіонах України завершуються консультації та розробка остаточних варіантів перспективних планів формування територій громад.
Міністр Мінрегіону Альона Бабак, вважає що економічне зростання країни можливе лише за умови досягнення спроможності об’єднаних громад.
Мінрегіон розробив та оприлюднив для обговорення Методичні рекомендації щодо оцінки рівня спроможності територіальних громад, які містять основні показники визначення соціально-економічної спроможності громад, а також порядок і критерії оцінки рівня їхньої спроможності.
До речі, ані у предметі регулювання, ані у сфері дії запропонованих Методичних рекомендацій не вказано, що вони застосовуються суто для об’єднаних територіальних громад.
Головними умовами, за яких пропонується розглядати громаду як спроможну, є: 1) нерозривність та географічна цілісність території громади; 2) на її території проживає не менше ніж 250 дітей шкільного і 100 дітей дошкільного віку; 3) на території громади розташований загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступеня проектною потужністю не менше ніж 250 учнів.
Позитивно оцінюючи саму появу рекомендацій, звернемо увагу й на деякі їх проблемні моменти. Зокрема, виглядає не зовсім переконливим формування спроможності громад за відсутності розкриття змісту цього терміну.
Адже ані в Законі «Про добровільне об’єднання територіальних громад», ані в урядовій Методиці формування спроможних територіальних громад 2014 року немає чіткого визначення складових цієї спроможності. А це, натомість, не дає можливості належним чином спроектувати майбутню конфігурацію громад при об’єднанні та оцінити спроможність вже створених ОТГ.
Хоча у запропонованих Методичних рекомендаціях (п. 4) поняття спроможності територіальної громади трактується як її здатність самостійно або через відповідні органи місцевого самоврядування забезпечити належний рівень соціально-економічного зростання та, відповідно, надання публічних послуг у довгостроковій перспективі.
Але тут постає закономірне питання: про яку спроможність, зокрема, фінансову спроможність громад може йтися, якщо більшість із утворених ОТГ (за оцінками експертів, це десь 85%) не можуть самі забезпечити себе фінансовими ресурсами і користуються державними дотаціями та субвенціями.
Тож, у процесі оцінювання спроможності територіальних громад за новою методикою можна поки що казати про їхню «умовну спроможність».
Методика встановлює такі критерії оцінки спроможності громад та їх нижні граничні значення: чисельність населення — не менше 3 000 осіб, площа — 200 км2, індекс податкоспроможності — 0,3 та частка місцевих податків і зборів — 10%.
Стосовно набору показників для оцінювання спроможності громад та значень цих показників можуть бути ще дискусії та уточнення. Але вельми корисним у цій Методиці є сам факт запровадження оцінювання і моніторингу спроможності громад у процесі їхнього формування та розвитку.
Варто зазначити, що у цій Методиці враховані рекомендації партнера Одеської регіональної експертної мережі UPLAN — Всеукраїнської асоціації сприяння самоорганізації населення, експерти якої в межах проекту «Безперспективні «перспективні плани»: як надалі об’єднуватимуться громади» нещодавно провели ґрунтовне дослідження стану об’єднання територіальних громад в Україні і надали низку конкретних рекомендацій.
На жаль, цей важливий методичний документ з’явився лише на шостому році реформування системи місцевого самоврядування, коли створено вже більше 1000 ОТГ. Що тепер робити, якщо за результатами оцінки деякі з уже створених ОТГ виявляться зовсім неспроможними? Та й можливості «переграти» об’єднання наразі у законі не передбачено.
Тут варто рухатись за планом, який накреслив Мінрегіон: робочим групам, що діють при ОДА, запропоновано провести оцінку спроможності всіх об’єднаних громад — і тих, що вже створені, й тих, що передбачаються до об’єднання, використовуючи методичні рекомендації; на цій основі підготувати якісні (оптимальні) перспективні плани, які ляжуть в основу нового адміністративно-територіального устрою базового рівня.
Обласним державним адміністраціям разом із центрами розвитку місцевого самоврядування зараз треба в оперативному режимі оцінити перспективи формування спроможних громад з числа тих 62%, які поки що залишаються необ’єднаними. І власне оцінити спроможність вже створених ОТГ. А це — значний об’єм роботи.
Визначити обґрунтованість закладених в Методичних рекомендаціях норм можливо буде лише за підсумками пілотної апробації цих рекомендацій. Адже щоб оцінити, чи вірно обрано напрямок, треба почати рухатись.
Пропонуємо Мінрегіону за участі експертів від асоціацій органів місцевого самоврядування та недержавних аналітичних центрів, які займаються експертним супроводом реформи децентралізації, провести через певний час аналіз результатів апробації Методичних рекомендацій оцінки спроможності громад і внести, за необхідності, потрібні правки.
Андрій Крупник,
експерт Асоціації сприяння самоорганізації населення,
доцент ОРІДУ НАДУ при Президентові України,
регіональний координатор Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN