Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах

Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах
Поширити:
Коментарі:

Місцеві референдуми — крок до демократії участі

Бер / 21
19
image

У Верховній Раді України готуються до реєстрації закону про місцеві референдуми вже в цьому році. Але чи дійсно потрібен такий закон, які питання він зможе вирішити, та що слід зробити задля його ефективності?

Про це говорили експерти на пресзаході, який організували Громадська мережа публічного права та адміністрації UPLAN та Харківський прес-клуб. Пропонуємо ознайомитися з ключовими висновками обговорення.

Навіщо потрібен закон про місцеві референдуми?

Місцеві референдуми в Україні проводили з 1991 по 2012 рік на підставі Закону «Про всеукраїнський та місцеві референдум», що тоді діяв. За цей період усього було ініційовано 178 місцевих референдумів, розповідає експертка Мережі UPLAN Юлія Градова:

«Тоді 92% рішень, винесених на референдуми, були схвалені. Водночас з 8% відхилених рішень лише 3,5% визнали такими, оскільки не було належної явки. Але загалом тоді українці демонстрували дуже високий рівень солідарності та явки на місцеві референдуми».

І зараз закон, який би встановлював процедуру проведення місцевих референдумів, навіть актуальніший за закон про всеукраїнський референдум, впевнена членкиня правління Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко. Адже сьогодні в громадах існує велика кількість питань, які потребують вирішення саме шляхом проведення місцевих референдумів.

Це, наприклад, питання, що стосуються будівництва екологічно шкідливого виробництва, інші гострі питання, щодо яких не можуть знайти єдиного рішення або громада й влада, або сама громада.

Так, експерт Мережі UPLAN Марк Воронов навів приклад, що в США відсутній інститут федерального референдуму в принципі. Однак у громадах найпоширеніший спосіб розв’язання локальних питань — саме проведення місцевих референдумів.

«Тому питання ухвалення закону про місцевий референдум, на мою думку, є пріоритетним серед усіх потенційних законів у сфері місцевого самоврядування», — зазначає пан Марк.

Які питання можна вирішувати на місцевих референдумах?

На думку Юлії Кириченко, на референдум можуть бути винесені будь-які питання, що стосуються повноважень місцевого самоврядування: «На мій погляд, можна виносити також питання, що стосуються дострокового припинення повноважень рад або голови. Так, щоб за наявності кворуму — не менше ніж 50% виборців, що проживають в громаді — можна було достроково припинити повноваження місцевої представницької влади».

Але, наприклад, в минулому навіть за наявності такого механізму не завжди можна було ним скористатися.

Зокрема, у 2007 році в одній з областей України люди намагалися організувати збори ініціативної групи для проведення місцевого референдуму щодо достроково припинення повноважень місцевої влади. Місцевій владі це не сподобалося, і вона відмовила в реєстрації ініціативної групи через порушення при проведенні зборів.

Окрім того, що потрібно унеможливити повторення такої ситуації, також вкрай важливо забезпечити виконання усіх рішень, що будуть прийняті на референдумі. Адже раніше існувала протилежна практика, і вона ілюструє проблематичність зворотного зв’язку між громадянами та органами місцевого самоврядування.

«Якщо громадою будуть ініційовані місцеві референдуми, а потім і виконані на місцевому рівні, — це посилить їхню взаємодію та довіру», — зазначає пані Юлія.

Що робити, якщо питання, винесені на місцевий референдум, суперечать Конституції України та законодавству загалом?

Це питання актуальне в контексті ризиків, які несе механізм проведення місцевих референдумів.

Так, наприклад, у праві громади на проведення референдуму пані Юлія Градова вбачає потенційну загрозу територіальній цілісності України: «Референдум як універсальний механізм легітимізації рішень завжди буде привабливим для здійснення політичних переворотів, для встановлення незаконної влади. Проте передбачення чіткого механізму ініціювання і проведення місцевих референдумів дозволить боротися саме з незаконними рішеннями».

У Парламенті наразі планують унеможливити винесення на місцеві референдумі питань, що суперечать Конституції, розробкою відповідних статей закону, зазначає пані Юлія Кириченко.

Контроль над тим, чи відповідають питання місцевого референдуму Конституції України та встановленій процедурі, законом про місцевий референдум буде покладена на Центральну виборчу комісію (ЦВК). Це потрібно насамперед для уніфікації практики у всіх регіонах України, та через те, що ЦВК наразі є найбільш кваліфікованим органом за своїм складом.

А, наприклад, пан Марк пропонує покласти розгляд відповідності питань Конституції України та Конституційний Суд України — якщо референдум ініціюють в містах обласного значення.

Що необхідно для ефективності закону про місцеві референдуми?

Можливість проведення місцевих референдумів в Україні передбачена низкою законів про місцеве самоврядування, але водночас щодо цього питання зберігається правовий вакуум. Через це багато прав територіальних громад залишаються нереалізованими.

Цікаво, що в Європейській хартії місцевого самоврядування довгий час пріоритет віддавався діяльності саме представницьких органів місцевої влади. Але потім була прийнята відповідна декларація про участь, що передбачала наявність форм безпосереднього народовладдя, зокрема також референдумів.

На думку пана Марка, принципово важливо забезпечити можливість ініціювання референдумів не «зверху», за ініціативою ради, а прямо громадами — «знизу».

Загалом задля ухвалення дійсно ефективного закону про місцевий референдум важливо насамперед винести його на громадські обговорення, впевнені експерти.

Ольга Мірошник,
координаторка Мережі UPLAN в Харкові,
голова правління Фонду місцевої демократії

Версія для друку

коментарі