Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах

Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах
Поширити:
Коментарі:

«Думай, перш ніж говорити. Читай, перш ніж думати». Чому читання має стати життєвою практикою українців

Бер / 21
22

Щоб навчитися думати, експерти радять молодому поколінню частіше відкладати смартфони та брати в руки книгу.

Вміння мислити самостійно, шукати та аналізувати інформацію, знаходити власні рішення розв’язання проблем та формулювати переконливу аргументацію в дебатах, дискусіях, обговореннях — сьогодні цінуються надзвичайно високо.

А для тих, хто долучається до аналітичного та експертного середовища, — це першочергові навички.

І одним із ключових факторів розвитку інтелектуального потенціалу є читання.

Читання як необхідний фактор розумового й фізичного розвитку: що кажуть експертні дослідження

Активний розвиток суспільства, інтенсивні процеси глобалізації й інформатизації потребують абсолютно нового типу мислення, що допоможе пристосуватися до соціальних змін, генерувати нові ідеї, здійснювати комплексний аналіз отриманої інформації та давати їй об’єктивну оцінку.

Особливо це стосується молодого покоління. Інтелектуальний розвиток не лише не зупиняється після закінчення школи, університету, а й посилюється, адже кількість неопрацьованої інформації лише зростає.

Давно відомо, що читання тренує аналітичне мислення. А водночас, на думку експертів, переваги від розумової діяльності — це покращення пам’яті, розвиток здібностей до навчання, випередження розумом біологічного віку людини.

Сьогодні читання книжок перестало бути головним способом відпочинку й отримання знань. Воно все більше поступається динамічнішим каналам інформації, зокрема інтернету.

Проте науковці дотримуються протилежної точки зору.

«Людина не була народжена для читання. На відміну від здатності розуміти й відтворювати усну мову, яка у звичайних умовах розвивається відповідно до закладеної генетичної програми, здатність до читання необхідно наполегливо розвивати в кожній людині. Навчившись читати — людина отримала найцінніше знання», — зазначає американська фахівчиня з грамотності та нейробіології Меріенн Вулф, яка досліджує процес читання.

«Освічені люди тому й освічені, що вони читають. Передусім — художню літературу», — каже англійський письменник Ніл Ґейман, вбачаючи в цьому дві великі переваги: допомогу людям у розумінні одне одного, комунікацію, обмін ідеями, та те, що так ми вчимося співпереживати.

Жордін Кормьєр, американська експертка із саморозвитку, називає чотири безсумнівні переваги читання книг:

  • з’являється натхнення (читання стимулює розумову діяльність людини, покращує пам’ять і підвищує творчий потенціал);
  • підвищується впевненість у собі (читання розширює словниковий запас і межі інтелекту);
  • розвивається розуміння чужих точок зору (читання книг розвиває соціальні навички та здатність до емпатії);
  • зменшується рівень стресу (читання — це своєрідна форма релаксації, здатна одночасно й активізувати мислення, й розслабити).

Науковці наголошують: правильний підхід до читання дає всі види психологічних і навіть фізичних переваг.

Благодійна організація Reading Agency, що працює у Великобританії, своєю метою бачить використання читання для розв’язання великих життєвих проблем: грамотності, здоров’я, добробуту, ізоляції та самотності, а також закликає людей до читання з головною метою — тому що все змінюється, коли ми читаємо.

Вчені на підставі результатів різноманітних досліджень виділяють причини, чому читання необхідне. До них відносять розвиток емпатії, тренування гнучкості розуму, відкритість до нового, активацію мозкової діяльності, розвиток толерантності, продовження тривалості життя.

Але книга необов’язково має бути інструкцією з самовдосконалення. Хороша художня література має потужний вплив, і значна кількість досліджень свідчить, що читання книжок допомагає у щоденній боротьбі з життєвими негараздами.

Як читають в Україні

Про те, чому читати — це престижно та важливо, ми вже розповідали на порталі Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN.

Андрій Крупник, регіональний координатор Мережі UPLAN в Одеському регіоні, разом з Асоціацією сприяння самоорганізації населення займався комплексним аналітичним дослідженням «Стан та перспективи розвитку соціокультурної інфраструктури в об’єднаних територіальних громадах», що відбулося упродовж 2018 – 2019 років. Одним із компонентів вивчення було з’ясування оцінки рівня читання в регіоні та доступу до бібліотек.

При зміні права власності на ресурси в територіальних громадах сьогодні основним місцем, де можна задовольнити потребу в читанні, залишаються бібліотеки. Респонденти визнавали їх елементом соціокультурної інфраструктури та наголошували, що вони потребують оновлення книжкових фондів, комп’ютеризації та підключення до інтернету.

Певні аспекти читацьких практик представлені в результатах всеукраїнського опитування громадської думки проведеного Асоціацією у 2018 році. Упродовж року не відвідали ані бібліотеку, ані книгарню — та не читали жодних книжок — 60 % українців; не відвідували бібліотек, але читали книжки 11,1 %.

Хоча ці цифри мають значні розбіжності щодо віку, соціального статусу та місця проживання, негативний результат вражає.

У 2020 році Український інститут книги опублікував результати всеукраїнського соціологічного дослідження «Читання в контексті медіаспоживання та життєконструювання». Опитування показує, що кількість людей, які щоденно приділяють час читанню, все ще мала.

За результатами дослідження для 52 % опитаних книжки є джерелом відпочинку, задоволення та відновлення. Водночас 26 % вказали, що читають для самоосвіти, 19 % читають обов’язкову літературу для роботи або навчання, 11 % — необов’язкову. Ще 16 % читають для духовного розвитку.

При цьому частота читання книжок на дозвіллі серед українців зменшується: якщо у 2018 році 11 % стверджували, що читають щодня, то у 2020 році лише 8 % дорослого населення є щоденними читачами.

Для порівняння: кількість українців, які читають щонайменше раз на місяць, дорівнює 46 %; водночас, відповідно до звіту Міжнародної асоціації видавців, кількість канадців, які читають мінімум раз на тиждень, становить 67 %; Франція має 60 % регулярних читачів, Ісландія — 53 %.

Вплив читання на розвиток громадянських компетентностей

Сучасне суспільство рухається шляхом розвитку мислення людини, яка здатна до саморозвитку й самореалізації своїх можливостей.

Виховання людини, що думає та аналізує, є одним із головних завдань системи громадянської освіти. Про це наголошувалося на експертному Форумі «Громадянська освіта — основа демократії», що відбувся в Одесі в січні 2021 року.

Наразі, зважаючи на стан громадянської освіти в Україні, існує потреба у створенні цілісної системи, заснованої на ефективних світових практиках формування громадянських компетентностей.

Водночас аналіз проєкту Стратегії розвитку громадянської освіти, розробленого Міносвіти, який винесений на громадське обговорення, свідчить, що увагу читанню в цьому документі не приділено зовсім.

Водночас формування читацької компетентності має починатися з початкової школи, бути її пріоритетом.

Хоча саме зараз надзвичайно важливо сприяти виробленню в молоді уміння критично мислити, об’єктивно оцінювати різноманітні явища, процеси, події.

Розвиток критичного мислення — сучасна технологія, розроблена американськими спеціалістами з педагогіки (Чарльз Темпл, Джинні Стіл, Курт Мередит), яка становить собою цілісну систему, що формує навички роботи з інформацією в процесі читання й письма. Вона спрямована на засвоєння базових навичок відкритого інформаційного простору, розвиток якостей громадянина відкритого суспільства, включеного в міжкультурну взаємодію

«Щоб навчитися ідентифікувати виклики й загрози — слід володіти знаннями та навичками», — підкреслив голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко у виступі під час Молодіжного аналітичного форуму, організованого за ініціативи ЦППР та Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN 2-3 березня 2021 року.

Зокрема, експерт розповів про те, як цінності суспільства впливають на розвиток держави та як кожен з громадян може самостійно змінювати своє життя та життя країни на краще.

Ігор Коліушко звернув увагу на важливі цінності інформаційної сфери:

  • «Не мовчи, але говори лише те, в чому сам добре розібрався, дослідив, вивчив;
  • думай, перш ніж сказати, читай перш ніж думати;
  • не оприлюднюй фейки та пропаганду, інформацію, в істинності якої не впевнений.
  • конспірологія — «язичництво» XXІ століття, не підтримуй та не поширюй його

Пріоритети Стратегії розвитку читання

Якщо вказана вище Стратегія не приділяє уваги читанню, то запропонована Міністерством культури та інформаційної політики України Стратегія розвитку читання на 2021–2025 роки «Читання як життєва стратегія» передбачає набуття навички читання як щоденної практики.

У документі наголошується, що читацькі навички визначають можливості для якісного здобуття освіти, розвитку критичного мислення, самореалізації особистості та загалом більшої задоволеності життям в умовах інформаційного перенасичення, нестабільної політичної чи економічної ситуації в державі.

Таку пильну увагу до книжкового контенту його розробники пояснюють тим, що за останнє десятиліття показники споживання інформації невпинно зростають, соцмережам та іншим онлайн-ресурсам приділяють дедалі більше часу. Водночас здатність до критичного сприймання інформації, концентрація уваги та рівень споживання книжкового контенту знижуються.

Тому розроблення Стратегії зумовлено необхідністю кардинальних змін у підходах до промоції читання як усвідомлено обраної дозвіллєвої, освітньої практики та практики саморозвитку — задля всебічного та гармонійного розвитку особистості, зокрема, критичного мислення та освітнього рівня, що відповідатиме європейським освітнім та іншим нормам.

Ольга Нагорнюк,
заввідділу соціокультурної діяльності ОУНБ
імені М.С. Грушевського,
комунікаційна менеджерка Мережі UPLAN в Одеській області

Версія для друку

коментарі