Для забезпечення участі громадськості у формуванні, реалізації державної політики та вирішенні питань місцевого значення при органах влади утворюються громадські ради.
Діяльність цих консультативно-дорадчих органів регламентується Постановою КМУ від 3 листопада 2010 року № 996. Документ унормовує діяльність громадських рад при органах виконавчої влади та носить рекомендаційний характер для громадських рад, що утворюються при органах місцевого самоврядування.
Діюче до 19 лютого 2020 року Положення про громадську раду при Дніпровській міськраді було розроблено з урахуванням Типового положення, затвердженого вищезазначеним документом.
Але існують певні відмінності, зокрема:
На загальних зборах 12 лютого 2020 року громадська рада розглянула 14 кандидатур, делегованих від інститутів громадянського суспільства до складу ради у зв’язку з кооптацією.
Також були розглянуті наступні зміни до Положення про раду:
За новий склад громадської ради та зміни до Положення проголосувала більшість членів громадської ради. Відповідне рішення було винесене на затвердження чергової сесії міськради 19 лютого 2020 року.
Одразу після оприлюднення, запропоновані зміни викликали бурхливі дискусії. Лунали думки, що нові повноваження значно посилять вплив громадської ради та відкриють нові перспективі цьому органу, який раніше був виключно дорадчим. Зазначалося, що члени ради мають обиратися відкрито, а не бути кооптовані. Крім того, жоден орган не повинен мати необмежений строк повноважень, а оновлення складу ради має відбуватися кожні два роки, як передбачає чинне українське законодавство.
Проте й новий склад, і зміни до Положення підтримала більшість депутатів Дніпровської міськради під час засідання сесії.
Єдиний пункт, який не знайшов підтримки, — про необмежений строк повноважень складу громадської ради. Було вирішено дотриматися рекомендацій, викладених у Типовому положенні, та встановити його на період два роки. Тобто відбулося навіть скорочення строку повноважень складу громадської ради, як порівняти з попередньою редакцією документу, що його регламентував.
На думку громадського активіста, експерта Мережі UPLAN Романа Сердюка, у наших реаліях громадська рада — абсолютно непотрібний орган, який у більшості випадків покликаний схвалювати рішення органів влади та місцевого самоврядування, в тому числі непопулярні.
Прописані у Постанові КМУ положення — практика, призначена для КМУ, органів виконавчої влади, а не для органів місцевого самоврядування. Тому для них вона є рекомендованою, тож ОМС вправі встановлювати власні правила гри.
Зупинити рішення міськради — право міського голови, але звернутися до нього з такою пропозицією має право кожний.
«У доповненні повноважень громадської ради насправді немає ніякої законодавчої новели. Просто тепер це записано окремим пунктом у Положенні про неї. От якби громадську раду наділили правом зупиняти рішення міськради, тоді можна було б говорити про істотне посилення її впливовості», — коментує Роман Сердюк.
Інша справа — нові можливості для створення наглядових рад при комунальних підприємствах міста (КП), до яких зможуть увійти представники громадськості, затверджені громадською радою.
Створення наглядових рад при КП давно передбачено діючим законодавством. До їхньої компетенції входить обрання та призначення керівника, контроль та спрямування діяльності підприємства.
На необхідності створення наглядових рад у Дніпрі наполягали й представники громадських організацій, що здійснювали моніторинг відкритості міської влади.
«Тепер можна виконати ці вимоги: створити наглядові ради при кожному міському КП, надати їм достатні повноваження та навіть включити до їхнього складу представників громадської ради. Це дозволить не тільки формально виконати рекомендації громадськості, а й піднятися Дніпровській міськраді у рейтингу прозорості», — допускає Роман Сердюк.
На думку регіональної координаторки Мережі UPLAN Анни Колохіної, Постанова КМУ та запропонований у ній механізм взаємодії громадськості та органів влади вже не відповідають сучасним потребам.
«Потрібно знайти адекватні механізми забезпечення участі громадськості в реалізації місцевих політик та одночасно передбачити механізми протидії створенню та існуванню «кишенькових дорадчих органів». Нагальною потребою є вироблення стратегії розвитку громадянського суспільства з урахуванням поглиблення процесів децентралізації», — констатує Анна Колохіна.
Матеріал підготувала
Наталя Головата