Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах

Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах
Поширити:
Коментарі:

Поліція з народом?

Лис / 19
20

На сучасному етапі державотворення відбуваються досить неоднозначні реформаторські процеси, але об’єднує їх – і реформу децентралізації влади, і реформу поліції, спільна мета: розбудова безпечної та стабільної громади.

Зміни в сучасному українському суспільстві, його економічній і політичній сферах закономірно впливають на процес формування нових взаємовідносин між державою, її інституціями та громадянським суспільством. Національна поліція запроваджує нову філософію у роботі – перехід від карального органу до сервісної служби та співпрацю з громадськістю; у громадах зя’вились громадські формування з охорони громадського порядку; місцева влада розробляє безпекові програми.

Але в той же час новий зміст взаємовідносин між правоохоронцями і тими, хто потребує їх допомоги ускладняється відсутністю структури взаємодії всіх гілок влади, поліції та громадськості. Незважаючи на законодавчо закріплені положення щодо реалізації спільних проектів поліції з громадськістю, відсутність на місцевому рівні спільних програм дій призводить до того, що на практиці кожен виконує свою не просту роботу, а потреби суспільства у безпеці громадян у повсякденному житті не задоволені. А безпека життя, здоров’я людей та їх майна є необхідною умовою існування та розвитку будь якого населеного пункту, від невеликого села та містечка до мільйонного міста.

В контексті розглянутого недоречно пов’язувати безпеку в громаді лише з діяльністю правоохоронних органів та чекати централізованого вирішення питань безпеки з боку держави. Усвідомлення демократичних стандартів розвитку спонукає також і громадян активно брати участь у розбудові безпечного середовища. Сьогодні формою участі громадян у забезпеченні публічного порядку є громадські формування, члени яких вмотивовані загальними інтересами громади та спільною відповідальністю.

Як зазначає представник поліції, відповідальний за зв’язки з громадськими формуваннями (ГФ) по охороні громадського порядку в ГУ НП Андрій Леонідович Франковський: «Головним управлінням НП в Одеській області на постійній основі вживаються організаційні заходи щодо впровадження у службову діяльність принципів взаємодії з населенням та місцевою владою для спільного створення безпечного простору «Сommunity рolicing», у тому числі розширення мережі громадських формувань, активне залучення їх членів відповідно до Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону».

Громадські формування, відповідно до законодавства, працюють як “помічники поліції” на місці у свій вільний час. Спільно вони патрулюють вулиці, припиняють дрібні правопорушення (наприклад, розпивання алкоголю), складають адміністративні протоколи, допомагають населенню у надзвичайних ситуаціях».

З початком реформи децентралізації органи місцевого самоврядування дістали більше повноважень та мають шукати нові можливості для посилення відчуття безпеки жителів місцевих громад та представників вразливих спільнот. Але на ці ниві чимало складнощів та непорозумінь. Зокрема законодавчо передбачено, що члени зазначених громадських формувань можуть бути застраховані за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів, за активну участь у забезпеченні охорони громадського порядку і державного кордону до членів громадського формування можуть застосовуватись матеріальні заходи заохочення, але місцева влада, нажаль, не використовує ці інструменти.

ОМС та місцеві державні адміністрації вирішуючи питання щодо забезпечення діяльності громадських формувань, щодо надання їм службових приміщень, необхідного інвентарю та засобів зв’язку, знову ж таки , перевагу надають лише комунальним підприємствам, так званим «муніципальним вартам». «У місцевому бюджеті статті витрати на заохочення членів ГФ немає, питання допомоги в паливно-мастильних матеріалах з боку міськвиконкому не вирішується. Один раз на рік проводяться круглі столи, де обговорюються виявлені порушення» – розповідає керівник ГФ з охорони громадського порядку “Форт” Силка В.І.

«Зазвичай ініціативи щодо співпраці чи спільної роботи надходять з боку ГФ. А відсутність нормативних актів, які би реально врегулювали порядок долучення органами державної влади членів ГФ до охорони громадського порядку та нормативно врегульованих джерел фінансування, робить співпрацю формальною» – зазначає очільник громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону «Муніципальна Громадська Безпека» в Одеський області Стадник М.В.

«Кожен громадянин громади повинен бути зацікавлений, щоб на її території був порядок. Тому повинна бути посильна допомога ГФ, які у свою чергу є помічниками НП. ОМС – це існуюча інституція, і створення додаткових структур недоцільно. Досить удосконалити і розширити права ГФ, а також вирішити питання щодо соціального захисту та матеріального заохочення членів ГФ» – звернув увагу керівник громадського формування “Муніципальна громадська безпека” Борисов О.В. Найпотужнішим механізмом у роботі з побудови безпеки громади має бути взаємодія, узгодження дій на рівні планування, безпосередньої їх реалізації, аналізу та висвітлення результатів між Національною поліцією, органами місцевого самоврядування та громадськими формуваннями. Місцевій владі потрібно враховувати статус сторін, а саме що учасники об’єднані спільною метою, але не є підлеглі один одному, тому застосовувати взаємодопомогу, підтримку, а не адміністративні методи впливу. Одночасно, виключно владою має підтримуватись зацікавленість сторін до співпраці, на владі лежить відповідальність за забезпечення громадського порядку, а саме виявлення та аналіз проблем та контроль за їх вирішенням.

Продуктом міжмуніципального співробітництва, спільних зусиль органів влади на місцях, областей та районів, а також Державної служби з надзвичайних ситуацій, підрозділів цивільного захисту, обласних державних адміністрацій, Національної поліції є створення Центрів безпеки громад. Безпекові центри, або ж центри безпеки громадян чи ситуативні безпекові центри – це єдине комплексне безпекове організаційне утворення, засноване на засадах партнерства та взаємодії аварійно-рятувальних, правоохоронних та медико-санітарних служб громади. Прикладом отримання громадою швидкої і професійної допомоги у різних екстрених випадках є Центр безпеки громадян в Авангардівській ОТГ га Одещині.

Прикладом безпосередньої участі громадян у вирішені проблем громади у сфері безпеки є створення у 2017 р. громадським акивістом Леонідом Семененко за підтримки ВГО «Комітет виборців України» Координаційного офісу безпеки у м. Татарбунари на Одещині.

Філософія роботи Координаційного офісу безпеки полягає у спільній роботі та відповідальності за безпеку в громаді поліції, державних органів, муніципальної влади та містян. У м. Татарбунарах та районі всі активності з розбудови безпечної громади проводяться на базі Координаційного офісу безпеки, який створено у вигляді інформаційно-координаційного центру (хабу) без формалізації статусу. Офіс розміщується в приміщенні, безоплатно наданого місцевою владою. У роботі офісу визначено п’ять пріоритетних сфер діяльності:

  1. Діяльність офісу як фізичного майданчика (хабу) для безпекових ініціатив з високим рівнем довіри з боку місцевих мешканців;
  2. Діяльність офісу як координаційного органу з питань ініціювання та проведення різних безпекових ініціатив;
  3. Діяльність офісу як інформаційно-аналітичного центру з питань безпеки в громаді;
  4. Діяльність офісу як адвокаційного інструменту з питань лобіювання та просування ініціатив у сфері безпеки;
  5. Діяльність офісу як інструменту розвитку лідерства та людського потенціалу в сфері безпеки.

Результатом роботи Координаційного офісу безпеки є впровадження підходу «безпекового паспорту громади» як універсального інструменту для оперативних та стратегічних рішень; розробка безпекової концепції для громади; ініціативи взаємодії поліції з мешканцями («доступний дільничний», «кава з поліцейським»); впровадження інклюзивного підходу в роботі з неповнолітніми суб’єктами пробації та ромською спільнотою міста.

Перетворити запитання «Поліція з народом?» на девіз «Поліція з народом!» допомогло би прийняття нормативно-правових актів ОМС, які би забезпечили співпрацю працівників поліції та членів громадських формувань у сфері охорони громадського порядку та громадської безпеки; унормування співпраці інспектора сільради або ОТГ з охорони правопорядку та благоустрою з відділом поліції; навчання представників громадськості техніці забезпечення публічної безпеки і порядку; профілактична робота досвідченими та з високим рівнем довіри населення працівниками поліції.

Приміщення, надані ОМС для поліцейських станцій, роботи дільничних офіцерів поліції, Центрів громадської безпеки, інститутів громадянського суспільства мають стати майданчиками для організації спільних заходів патрулювання з муніципальними утвореннями, громадськими формуваннями, Національною поліцією.

Оксана Дуліна, керівник юридичного департаменту Одеського інституту соціальних технологій, доцент кафедри публічного управління та регіоналістики ОРІДУ НАДУ при Президентові України, експерт Мережі UPLAN, канд.юрид.наук

Версія для друку

коментарі