Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах

Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах
Поширити:
Коментарі:

Право на переклад у кримінальному процесі: особливості реалізації

Жов / 19
17

Кожен може потрапити у ситуацію, коли перебуваючи в іншій країні через незнання мови важко зрозуміти, які претензії висувають правоохоронні органи. В Україні теж трапляються випадки затримання іноземців та людей з інвалідністю, але не всі знають про існуюче право на переклад.

Про ускладнення, які виникають під час реалізації цього права, та шляхи їхнього подолання розповіла доцентка кафедри кримінального процесу ДДУВС, експертка Мережі UPLAN Вікторія Рогальська.

Особа має бути проінформована зрозумілою для неї мовою про те, що сталося

При затриманні будь-яка особа має бути негайно та детально проінформована зрозумілою для неї мовою про те, що сталося, чому її затримують, які права вона має. У таких випадках іноземці, що перебувають у нашій країні, та особи з інвалідністю (з порушенням слуху, мовлення, люди, які не чують) мають право на безоплатну допомогу перекладача (або перекладача жестової мови).

Відповідно до Постанови КМУ обов’язок щодо залучення перекладачів, у тому числі й жестової мови, покладається на Центри з надання безоплатної правової вторинної допомоги. Після отримання відповідного повідомлення, Центр має забезпечити перекладача особі, яка цього потребує. Та якщо затримання відбувається вночі чи потрібен перекладач з рідкісних мов, порушується вимога «негайності».

Водночас, не завжди працівники правоохоронних органів знають, на кого покладений обов’язок залучення перекладачів (перекладачів жестової мови).

«Нормативно питання урегульовано, але виникають проблеми з його реалізацією. На практиці інформування Центру з надання безоплатної правової вторинної допомоги здебільшого відбувається не працівниками правоохоронних органів, а судом, коли вже розглядається справа і є потреба у забезпеченні перекладача», — зазначає Вікторія Рогальська.

Реєстр перекладачів фактично не використовують ані органи досудового розслідування, ані суди через певні недоліки його ведення та незручність користування.

Як змінити ситуацію?

Зроблені певні кроки для покращення доступу затриманих осіб до інформування про їхні права зрозумілою мовою.

  1. Пам’ятки для іноземців

На сайті Української фундації правової допомоги у вільному доступі є пам’ятки свідкам, потерпілим, затриманим за адміністративне, кримінальне правопорушення 12 мовами. Їх можна роздрукувати або надати для ознайомлення в електронному варіанті особі, яка цього потребує.

  1. Перекладач жестової мови ConnectPRO

Особи з порушенням слуху можуть звернутися до контактного центру системи надання безоплатної правової допомоги та отримати консультації та роз’яснення з правових питань. Для цього потрібно встановити на планшеті спеціальний додаток — перекладач жестової мови ConnectPRO.

  1. Пам’ятки шрифтом Брайля

У межах проєкту «Захисник», який реалізовувала ГО «Десяте квітня», надруковано пам’ятки щодо прав свідка, потерпілої особи та затриманої особи в кримінальному провадженні шрифтом Брайля для передачі до відділків поліції. Проєкт охопив три пілотні регіони — Миколаївську, Одеську та Херсонську області, але цю ініціативу необхідно поширити на всі регіони.

«Зазначені можливості дозволять будь-якій особі негайно дізнатися про свої права зрозумілою мовою. Тож першочергове завдання — інформувати про них, а потім удосконалити нормативну базу і зробити так, щоб особи, до повноважень яких віднесено забезпечення права на переклад, працювали відповідно до своїх повноважень», — зауважила експертка.

Про те, з якими ускладненнями стикаються працівники правоохоронних органів під час реалізації права на переклад, та яких змін потребує законодавство, можна дізнатися з наукової статті Вікторії Рогальської.

Версія для друку

коментарі