Лише 19% населення задоволені тим, як уряд інформує суспільство про свою роботу та реформи. 28% впевнені, що інформації про діяльність уряду недостатньо, а 29% — що її багато, але вона незрозуміла пересічному громадянинові.

Такі результати опитування Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» 2019 року про реформи в Україні.

У такій ситуації посилення очевидно потребує сама система комунікації державних органів. Але допомогти це виправити й успішно комунікувати реформи в Україні може добре налагоджена співпраця журналістів та експертів.

Від якості такої співпраці, зазначає голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко, залежить кінцевий результат — успішність реформ:

«Коли громадяни в Україні не розуміють, що робить влада, коли вони живуть у спотвореному інформаційному середовищі, тоді навіть добре задумані реформи рідко мають шанс на успіх, а ще частіше — навіть добре ухвалені рішення потім спотворюють у виконанні».

У негативних результатах комунікації реформ, за словами пана Ігоря, є вина юристів, політиків і журналістів.

Адже від того, як тісно, як ефективно, і як професійно співпрацюють журналісти та експерти, залежить якість інформації, яка доходить до громадян.

Для чого журналістам та експертам об’єднуватися?

Журналісти — це лакмусовий папірець того, як громадяни розуміють реформи держави загалом, впевнена координаторка Мережі UPLAN Ксенія Дітчук.

Водночас журналісти не зобов’язані знати про реформи все або тим більше розумітися на тонкощах: «Реформи у нас непрості, багато різновекторних процесів відбувається в Україні одночасно. Зрозуміло, що неможливо охопити весь масив змін та нововведень, і це нормально», — каже пані Ксенія.

Так, журналісту важливо не знати усе, а мати контакти того, у кого можна дізнатися потрібну перевірену інформацію. Саме такий підхід до висвітлення реформ сприяє виробленню якісного контенту.

Окрім цього, саме наявність експертної думки може запобігти поширенню відверто фейкової або спотвореної інформації серед громадян.

«Основний масив інформації сьогодні в інтернеті, у соціальних мережах. І саме там формується громадська журналістика. Ми маємо й можемо впливати на цей процес. Як? Доносити думку впливових авторитетних експертів про ті процеси, які відбуваються у суспільстві», — каже керівник Харківського прес-клубу Олександр Швець.

Розвиток соціальних мереж і технологічні трансформації — це виклик для журналістики як фаху загалом, впевнена пані Ксенія. І поки зміни тривають, вкрай важливо зберігати різнобічний підхід до висвітлення суспільно-важливих процесів.

Зокрема, не можна зациклюватися і транслювати «легкодоступну» інформацію — ту, яку можна знайти у Фейсбуці. Протистояти їй може саме фахова експертна думка. І вона також може допомогти журналістиці впоратися з новими для неї задачами.

За словами пана Олександра, якщо раніше журналістика мала на меті лише інформувати суспільство про важливі для нього події та процеси, сьогодні дедалі більше дискусій про те, що також журналістика має пропонувати рішення для проблем, які обговорює.

І оскільки журналіст не може бути фахівцем в декількох або одразу в усіх сферах життя, за рішеннями, які від нього чекають, можна й треба звертатися до експертів.

«Сьогодні журналісти у своїй роботі відчувають гостру нестачу експертів. Особливо молоді журналісти, які не мають зав’язків у журналістському та експертному середовищі. Тому актуальна сьогодні задача — зробити експертів доступнішими для журналістів, а журналістів — доступнішими для експертів», — зазначає пан Олександр.

Які проблеми у висвітленні реформ виникають?

Одна з основних проблем, що негативно впливає на інформованість суспільства про реформи, — це несистемність висвітлення системних змін.

«Коли трапляється щось резонансне, ми схильні забувати про поточні процеси. Особливо, коли відбуваються певні системні зміни, які доволі непросто висвітлювати. Адже такі зміни можуть не впливати на конкретні життєві ситуації людей, і тому в суспільстві вони не викликають особливого інтересу», — розповідає пані Ксенія.

Експертка наводить приклад: так відбувається з деякими реформами на фоні пандемії коронавірусу та конституційної кризи. Ситуація змінюється й про поточні реформи та державні процеси згадують, коли трапляються резонансі події, в яких держава та її представники опиняються в ролі «злодіїв».

«Як на мене, це не добре. Адже так ми розповідаємо тільки про кризові ситуації та замовчуємо стратегічно важливі аспекти. Коли трапляється щось особливе, наприклад, порушують законодавство представники поліції, то про це говорять усі. Але натомість ми менше говоримо про системні зміни й про те, чого вже вдалося досягнути», — зазначає пані Ксенія.

У цьому, за словами експертки, винуваті й органи державної влади, які у недостатньому обсязі інформують про свою діяльність, й самі журналісти рідко цікавляться такими питаннями.

Хоча в руках експертів виправити або хоча б мінімально вплинути на ситуацію: можна залучати медіа до своєї діяльності з просування пропозицій та рекомендацій до органів влади. Так можна збільшити обізнаність журналістів та громадян про важливі, але забуті проблеми, й водночас привернути до них увагу влади.

Питання доступу до інформації

Щоб якісно інформувати суспільство, журналістам насамперед потрібен доступ до інформації.

Коли йдеться про висвітлення реформ та державних процесів, джерелом інформації зокрема виступають органи влади. Але не завжди вони налаштовані дружньо й не завжди готові до співпраці.

«Наприклад, так трапляється з акредитацією. Це важлива процедура. Але норма статті 26 Закону України «Про інформацію» свідчить, що відсутність акредитації не може бути перешкодою для журналіста на відкритому публічному заході, який влаштовує орган державної влади», — розповідає керівниця Центру правової підтримки журналістів Харківського прес-клубу Елла Вакулович.

Так, за словами пані Елли, конфлікти, які відбуваються внаслідок подібних ситуацій, зумовлені насамперед неосвіченістю, браком інформації, які також можна компенсувати співпрацею з експертами.

«Чим більше у нас правильної та правдивої інформації, тим менше цієї неосвіченості. І тому вкрай важливо, якщо журналісти матимуть підтримку з боку експертів, які надаватимуть необхідну інформацію», — каже пані Елла.

Успішна комунікація реформ починається з технології впровадження цих реформ.

А інформування населення про процеси, які відбуваються у державі, — це лише один, але вкрай важливий елемент комунікації, який, на переконання експертів, здатна посилити співпраця журналістів та експертів.

І саме для цього наприкінці грудня 2020 року Мережа UPLAN та Харківський прес-клуб за участі Центру політико-правових реформ підписали Меморандум про співпрацю. Як це було — дивіться у записі.

Аліна Шостак,
комунікаційна менеджерка
Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN