Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах

Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах
Поширити:
Коментарі:

Статут територіальної громади в сучасній практиці

Бер / 20
26

Кожне місто, містечко, селище має власні історичні особливості, традиції, моделі комунікації всередині громади, економічні та соціальні умови. Для урахування цієї специфіки у процесах врядування та місцевого розвитку громади приймають власні статути. Статути територіальних громад сіл, селищ, міст належать до основних актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

«Локальною» чи «комунальною конституцією» називають статут через його вищу юридичну силу відносно інших актів локального рівня, які приймаються органами місцевого самоврядування.

Для чого громаді потрібен статут?

Міста обласного значення довгий час залишалися без статутів, більшість об’єднаних територіальних громад і досі його не мають. Адже відсутні законодавчі вимоги щодо обов’язковості ухвалення статуту, бракує методичної бази на першому етапі впровадження законодавства про місцеве самоврядування.

Лише трохи більше 20 % громад таким документом врегулювали свої права на здійснення місцевого управління. У багатьох селах, селищах, а то навіть і в містах, ані влада, ані місцева еліта не підіймали і не підіймають питання необхідності розробки Статуту, бо навіть не уявляють, які переваги дає їм такий документ.

До речі, Одеса була одним з останніх обласних центрів України, де в 2011 році ухвалено Статут територіальної громади.

Статут громади має пройти реєстрацію в Мін’юсті, й тільки після цього вважатиметься чинним. Тому, наприклад, місто Житомир має офіційний Статут лише з 2019 року.

«Сухі» теоретичні особливості змісту статуту на практиці мають включати конкретні вимоги: про порядок продажу комунальних приміщень та земель територіальної громади, оформлення кредитних коштів.

Витрачати кошти на тротуари чи утеплення будинків, будувати дитячі садочки чи закуповувати нові тролейбуси та автобуси, брати мільйонні кредити чи продавати комунальне майно та багато інших питань — мають вирішуватися за участі людей. І не лише під час місцевих виборів, а постійно впливати на стан справ у громаді.

На практиці місцева влада зазвичай розпоряджається міським бюджетом, майном територіальної громади на власний розсуд, не запитуючи думки мешканців. Відповідно ніхто не звітує громаді про витрачання цих коштів.

Відсутність Статуту територіальної громади зумовлює велику кількість питань через те, що владно-громадські відносини у більшості випадків нормативно не врегульовані. Для прикладу, петиції у багатьох громадах не відрізняються за наслідками від звичайного звернення, адже реакція в обох випадках майже однакова — звичайна відписка когось з посадовців міської ради. Змінити це досить можна, якщо закріпити в статуті громади порядок розгляду на сесії міської ради кожної петиції, яка отримала необхідну кількість голосів.

Саме тому всі процедурні питання місцевої демократії мають бути чітко виписані у статуті громади.

Такі процедури, як місцеві ініціативи, громадські слухання, громадська експертиза, консультації з громадськістю, участь громадян у роботі наглядових радах комунальних підприємств, створення та діяльність органів самоорганізації населення (будинкових, виличних, квартальних та інших комітетів тощо), порядок звітування міського голови, постійних комісій та депутатів міської ради — необхідні складові статуту.

Тоді статут буде не декларативним документом, а реальною «конституцією» громади.

Переваги ухвалення статуту територіальної громади

Ситуація поступово змінюється. Зростання громадської активності, процеси децентралізації ставлять нові вимоги до врегулювання суспільних відносин. Суспільство починає усвідомлювати необхідність вдосконалення чинних правових документів та ухвалення нових.

Національна Стратегія сприяння розвитку громадянського суспільства на 2016-2020 рр. поставила завдання обов’язкового затвердження у кожній територіальній громаді її статуту.

  1. Статут територіальної громади несе в собі велике історико-духовне значення, є документом, який відтворює історичну пам’ять та зберігає унікальність громади. Так, у преамбулі Статуту територіальної громади міста Одеси детально описані історичні, національні, культурні особливості громади, зафіксовані герб, прапор та інші символи громади й зазначено, що одесити підтримують та розвивають давні традиції міського самоврядування, які були започатковані магістратами, що діяли з 1796 року.
  2. Наявність статуту демонструє зрілість територіальної громади, причетність кожного члена громади до ухвалення рішень. Стаття 11 Статуту територіальної громади міста Херсона закріплює право на участь у здійсненні місцевого самоврядування в повному обсязі членам територіальної громади міста — громадянам України, які досягли 18-річного віку та є дієздатними.
  3. У статуті чітко визначені відносини між владою та мешканцями громади. Адже не всі процедури прописані в законодавстві. Саме тому Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачає регламентацію частини з них у статуті. Наприклад, розділ ІI Статуту територіальної громади міста Миколаєва регламентує порядок здійснення місцевого самоврядування та взаємовідносини його органів з органами виконавчої влади та механізми участі жителів міста у безпосередньому здійсненні місцевого самоврядування.
  4. Статут деталізує питання, що регулюються в законах узагальнено, та сприяє формуванню солідарної відповідальності влади й громади. Наприклад, у Статуті територіальної громади міста Одеси фіксуються особливості відносин міської громади міста та інших зацікавлених територіальних громад відносно створення Одеської міської агломерації, що можуть оформлятися у вигляді відповідних договорів, підписаних уповноваженими представниками громад та затверджених представницькими органами місцевого самоврядування.
  5. Статут відкриває можливості для отримання інвестицій на розвиток громади. Залучення інвестицій, у тому числі від структур ЄС та інших міжнародних донорів, прямо залежить від наявності статуту громади. Донори вважають, що статут є не лише візитівкою, а одним з показників спроможності громади для саморозвитку. Так, Статут територіальної громади міста Одеси передбачає заохочення будь-якої законної форми залучення капіталу та інвестицій для розвитку економіки міста, насамперед, галузей та об’єктів комунальної та соціальної інфраструктури.

Статут громади, таким чином, є показником авторитету та демократичним нормативно-правовим підґрунтям функціонування громади.

Як розробити статут: рекомендації влади та експертів

Значну підтримку в цьому питанні надають недержавні аналітичні центри. Найістотніші елементи статуту, його модельна структура, а також історія зародження європейського статутного права містяться у методичному виданні партнера Мережі UPLAN — Асоціації сприяння самоорганізації населення «Модельний статут територіальної громади міста».

Регіональний координатор Мережі UPLAN в Одеському регіоні, один із розробників Модельного статуту Андрій Крупник наголошує: «Статут — це ефективний засіб саморегуляції будь-якої, зокрема об’єднаної територіальної громади. Він має регламентувати відносини між членами громади та між органами публічної влади, відносини муніципальних органів з мешканцями, інститутами громадянського суспільства та бізнесом, а в об’єднаних територіальних громадах — також відносини між центром і периферійними територіями».

Світовий досвід доводить, що для успішного соціально-економічного розвитку у кожній конкретній громаді потрібне чітке визначення цілей, яких мають спільно досягати місцева влада, підприємці, громадські об’єднання й члени територіальної громади. Однак не скрізь є фахівці, здатні розробити якісний статут.

Тому Міністерство розвитку громад і територій України спільно з неурядовими експертами нещодавно розробило методичні рекомендації щодо створення статутів територіальних громад, які мають значно полегшити громадам завдання формування належної локальної нормативної бази. Запропонована орієнтована структура статуту територіальної громади, де визначено права, обов’язки, форми участі жителів громади у розв’язанні питань місцевого значення, засади громадського контролю та звітування посадових осіб місцевого самоврядування тощо.

Врахування основних положень вказаних рекомендацій та «Модельного статуту територіальної громади міста», розробленого на базі багаторічного досвіду експертів у сфері розвитку місцевої демократії, вітчизняних та європейських практик, може слугувати основою та прикладом розробки статутів об’єднаних територіальних громад — як вже створених, так і тих, що перебувають у процесі об’єднання.

Ольга Нагорнюк,
заввідділом ОУНБ імені М.С. Грушевського,
комунікаційний менеджер Мережі UPLAN в Одесі

Версія для друку

коментарі