Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах

Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах
Поширити:
Коментарі:

Судді Конституційного суду України: як збільшити довіру?

Бер / 21
25
image

За останній рік у суспільстві зросла недовіра до Конституційного Суду України (далі КСУ): з 60,5 % опитаних українців у лютому 2020 року до 68,6 % у березні 2021 року (за даними Центру Разумкова).

Це й не дивно, бо періодично виникають великі претензії до КСУ, зокрема, до певних його рішень. Одне з таких — щодо е-декларування, ухвалене 27 жовтня 2020 року — миттєво спричинило суспільно-політичний резонанс і викликало дискусії з приводу доброчесності суддів КСУ й можливого перезавантаження органу.

КСУ був створений для здійснення конституційного контролю щодо найвищих органів влади, а саме президента, парламенту, уряду. Він наділений повноваженнями вирішувати, які їхні акти або їх окремі положення не відповідають Конституції України, та скасовувати їх остаточно, без можливості перегляду.

Повноваження КСУ доволі вагомі, спрямовані на таку високу ідею, як забезпечення діяльності влади в межах Конституції.

Тож постає питання: як сформувати той суд, який буде спроможний захистити суспільство від неконституційних дій президента, парламенту й уряду?

Як сьогодні формується Конституційний Суд?

До складу КСУ входять 18 суддів, 6 з яких призначає Президент України, 6 — Верховна Рада, 6 — з’їзд суддів. Суддя КСУ призначається на 9 років без права бути призначеним повторно.

Конституція України встановлює ряд вимог до кандидатів на посаду судді КСУ. Частина з них — формальні: громадянство України, володіння державною мовою, досягнення віку 40 років, наявність вищої юридичної освіти та щонайменше 15-річного стажу роботи у сфері права.

«До літа 2016 року в Конституції були зафіксовані лише ці вимоги. З’ясувати, чи відповідає ним кандидат, дуже легко. Але ці вимоги не давали відповіді, чи зможе правник найкращим чином впоратися з повноваженнями судді КСУ на цій посаді», — зазначила членкиня правління Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко у виступі під час Молодіжного аналітичного форуму, організованого за ініціативи ЦППР та Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN.

За аналізом конституціоналізму інших країн було визначено, що часто до суддів конституційного суду встановлюються оціночні вимоги. Після внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя), до кандидатів на посаду судді КСУ додалися ще 2 вимоги — високі моральні якості та визнаний рівень компетентності.

І хоча відповідно до Конституції України відбір кандидатур на посаду судді КСУ здійснюється на конкурсних засадах, на практиці це положення не застосовується. Через відсутність конкурсної процедури наразі неможливо оцінити кандидатів і забезпечити призначення на посаду судді КСУ правників, які відповідають оціночним вимогам.

На думку Юлії Кириченко, саме ця оцінка є складною. Хто це може зробити, кому буде довіряти суспільство та хто дійсно впорається з цим завданням?

Виходячи з проблем діяльності КСУ, бачимо, що безпосередньо політичний суб’єкт, тобто президент і парламент, не справляється з цією задачею.

«Часто в момент призначення судді КСУ починає домінувати політичний інтерес, розуміння, що при певній політичній ситуації цей кандидат буде лояльний до певних рішень або президента, або парламенту, або якоїсь політичної сили», — зазначила експертка.

Чому це вкрай важливо?

Відповідь на запитання «Як зробити діяльність КСУ ефективною і такою, що буде спроможна забезпечити захист Конституції України?» шукають сьогодні як в Офісі Президента України, так і в парламенті.

У висновку на звернення Президента України Венеційська комісія надала рекомендації щодо реформування КСУ, серед яких — необхідність передбачити нову процедуру відбору кандидатів на посади суддів КСУ, зокрема, за допомогою спеціального органу, який має забезпечити перевірку професійних якостей кандидатів та їхню доброчесність.

Крім того, у висновку щодо законопроєкту про конституційну процедуру (№ 4533) та альтернативного законопроєкту про процедуру розгляду справ і виконання рішень Конституційного Суду України (№ 4533-1) Венеційська комісія привітала численні пропозиції щодо вдосконалення конституційного провадження, які мають на меті зробити діяльність КСУ більш відкритою та зрозумілою для суспільства.

Однак звернула увагу на те, що жоден з документів не пропонує вдосконалення процедури призначення суддів КСУ через запровадження конкурсного відбору та створення спеціальної незалежної інституції для цього.

На думку Юлії Кириченко, владі наразі не вигідно прописувати процедуру конкурсного відбору, бо вона певним чином обмежує політичну дискрецію призначення суддів, яку мають президент і парламент.

«Але об’єктивно нам потрібен попередній конкурсний відбір, можливо єдина комісія, яка буде принаймні відсіювати зовсім недоброчесних кандидатів, або таких, до кого є великі претензії. Більше того, конкурсна процедура дозволить завчасно побачити кандидатів, і, якщо до них виникнуть претензії, суспільство зможе висловити незгоду. Без громадського контролю це не спрацює», — наголосила експертка.

До конкурсної комісії з відбору суддів КСУ може увійти частина міжнародних експертів, як це відбулося при формуванні Вищого антикорупційного суду України.

Також це можуть бути судді КСУ у відставці, які проявили високі моральні якості й високий рівень професіоналізму. Вони як ніхто розуміють, в яких умовах доведеться працювати майбутньому судді КСУ, й зможуть визначити, чи підходить кандидат на цю посаду як за своїми моральними якостями, так і за психологічними характеристиками.

Та головне — забезпечити, щоб людям, які проводять такий конкурсний відбір, найбільше довіряли у суспільстві.

Наталя Головата,
комунікаційна менеджерка Громадської мережі публічного права
та адміністрації UPLAN у Дніпропетровській області

Версія для друку

коментарі