Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.
Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.
Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.
17 лютого у Верховній Раді зареєстровано проєкт Закону «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту» (реєстраційний № 9028, ініціатори законопроєкту — Циба Тетяна Вікторівна, Тарасенко Тарас Петрович, Костюх Анатолій Вячеславович, Аліксійчук Олександр Васильович, Горбенко Руслан Олександрович, Остапенко Анатолій Дмитрович).
В основному положення законопроєкту зводяться до такого:
На перший погляд, ідея декриміналізації незаконних діянь з наркотичними засобами, психотропними речовинами або їхніми аналогами, якщо такі діяння вчиняються без мети збуту, видається привабливою.
По-перше, щороку тисячі таких діянь стають об’єктом досудового розслідування й судового розгляду, і на це витрачаються чималі державні ресурси. Наприклад, за даними статистики Офісу Генерального прокурора, у 2022 році із 132 418 осіб, яким було оголошено про підозру, 11 380 (8,8 %) особам було оголошено про підозру саме за ст. 309 КК. А за даними судової статистики, у 2022 році за ст. 309 КК було засуджено 6 516 осіб (із 49 679), тобто майже кожен восьмий засуджений.
По-друге, ми надто часто чули або читали про випадки підкидання наркотиків чи психотропів (адже це зробити дійсно досить легко, коли йдеться про одну чи кілька «доз»).
По-третє, за даними судової статистики переважна більшість (82,3 %) цих засуджених або взагалі звільнена судом від покарання, або покарана штрафом (при чому дуже сумнівно, що штрафи з них врешті-решт стягнуті).
По-четверте, Україна не має міжнародних зобов’язань щодо криміналізації незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або їхніх аналогів без мети збуту.
По-п’яте, зазначена декриміналізація могла б звільнити людські, фінансові та інші ресурси органів правопорядку для розкриття й розслідування більш серйозних злочинів, пов’язаних з наркотичними засобами та психотропними речовинами.
Проте законопроєктом № 9028 дещо не враховано.
1. Вкрай сумнівною є пропозиція декриміналізувати незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту незалежно від розмірів цих засобів чи речовин.
За такого підходу не каратимуться виробництво, зберігання тощо ані кілограму фентанілу, ані центнеру героїну, ані тонни кокаїну, якщо особа їх виробляла «для себе», «на потім», «про запас», «щоби надовго вистачило» й доказів наявності в неї мети збуту не зібрано.
Отже, кримінальна відповідальність має існувати за незаконні дії щодо наркотичних засобів, психотропних речовин та їхніх аналогів у великих та особливо великих розмірах, тим більше якщо йдеться про особливо небезпечні такі засоби й речовини.
2. Переважна більшість осіб, яких притягують до відповідальності за незаконні діяння з наркотичними засобами, психотропними речовинами або їхніми аналогами, — це працездатні, які не працюють і не навчаються, безробітні, пенсіонери й особи з інвалідністю (покарати яких штрафом практично неможливо), а також жінки.
У 2022 році працездатні, які не працюють і не навчаються, та інші згадані категорії осіб серед тих, хто був притягнутий до кримінальної відповідальності за ст. 309 КК, становили 81,5 % (5 311 осіб із 6 516), а серед тих, хто був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 44 КУпАП, — 81,0 % (4 037 осіб із 4 984).
Це саме ті особи, які не платять і не будуть платити штрафи, передбачені як основне стягнення в пропонованій новій редакції ст. 44 КУпАП, попри те, що розмір штрафу згідно із законопроєктом зменшується 20-25-кратно — якщо зараз він у ст. 309 КК становить від 17 тисяч до 85 тисяч грн, то в новій ст. 44 КУпАП, за задумом авторів, становитиме від 850 до 3 400 грн.
До значної частини із зазначених осіб також не можна буде застосувати передбачене законопроєктом № 9028 єдине альтернативне стягнення у виді громадських робіт, оскільки цей вид стягнення не призначається особам з інвалідністю, вагітним жінкам, жінкам старше 55 років та чоловікам старше 60 років. У 2022 році до громадських робіт за ст. 309 КК було засуджено лише 7 осіб (0,1 %), а за ст. 44 КУпАП — лише 206 осіб (4,1 %).
А будь-яких інших видів стягнень, зокрема адміністративного арешту та виправних робіт, законопроєкт не передбачає.
3. Пропозиція встановити у ст. 304 КК відповідальність за втягнення неповнолітніх у незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин або їхніх аналогів не враховує, що у ст. 307 КК вже передбачена відповідальність за аналогічні діяння, вчинені із залученням неповнолітнього (ч. 2) або малолітнього (ч. 3).
Відповідно пропозиція встановити у ст. 304 КК відповідальність за залучення неповнолітнього до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їхніх аналогів також не враховує існування положення ч. 2 ст. 315 КК, згідно з яким карається схиляння неповнолітнього до вживання таких засобів, речовин або їхніх аналогів.
Крім того, неясно, чому згідно із законопроєктом у випадку залучення до вживання відповідальність може наставати за умови залучення лише одного неповнолітнього, а у випадку втягнення в незаконне виробництво, придбання тощо — необхідно втягнути кількох неповнолітніх.
4. Що ж до положень законопроєкту стосовно лікування наркозалежності, якими пропонується доповнити ст. 44 КУпАП, то вони не можуть бути предметом регулювання цього Кодексу.
Микола Хавронюк,
член правління Центру політико-правових реформ
Джерело: Фейсбук-сторінка автора
