Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах

Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах
Поширити:
Коментарі:

Фемінітиви в українській мові: чи важливо підкреслювати жіночий внесок у професії

Жов / 20
01

В Україні офіційно дозволили використовувати фемінітиви у назвах професій. Відповідний наказ «Про затвердження Зміни № 9 до національного класифікатора ДК 003:2010» опубліковано в серпні на сайті Мінекономіки.

У Класифікаторі професій назви робіт наводяться у чоловічому роді, окрім назв, які застосовуються в жіночому роді (економка, нянька, сестра-господиня, покоївка, швачка).

Відповідно до змін, за потребою користувача, при внесенні запису про назву роботи до кадрової документації окремого працівника, професійні назви робіт можуть бути адаптовані для означення жіночої статі особи, яка виконує відповідні роботи. Зазначається, що керуватися при цьому необхідно пунктом 4 параграфа 32 Українського правопису, схваленого постановою Кабміну від 22.05.2019 р. № 437.

Раніше формально жінок продовжували називати словами в чоловічому роді (начальник, керівник), і тільки в неформальній обстановці — у жіночому (начальниця, деканша, редакторка).

Як бачимо, неформально фемінітиви як народжувалися, так і продовжують народжуватися. Є приклади сучасних фемінітивів — блогерка, піарниця. Можна сказати, що зараз в українській мові почалася епоха конструювання фемінітивів, щоб підкреслювати жіночий внесок у професії.

Суфікси -к-, -иц-, -ин-, -ес- та інші дозволяють висловлювати інформацію жіночності. Найбільш поширено використання суфікса -к- (авторка, доцента, експертка тощо).

Якщо говорити про мою професію — адвоката, то її назва зараз сприймається як унісекс, так само як і професія нотаріуса, судді. Тому використання суфікса -к- може відбуватися за бажанням конкретної жінки, а суфікса -ес- — для більш розмовного позначення жінки адвоката (тобто адвокатеса).

Наприкінці 2018 року Державна служба України з надзвичайних ситуацій розробила та видала Словничок фемінітивів для пресофіцерів та пресофіцерок територіальних управлінь, щоб люди, які формують інформаційний простір ДСНС, керувалися ним у своїй роботі. Рятувальниця, пожежна, диспетчерка поступово ставали нормою нашого життя.

Наразі у суспільстві точиться дискусія про фемінітиви, є прихильники й противники.

Не вступаючи в дискусію ні з тими, ні з іншими, хочу зазначити: ми всі розуміємо, що політкоректність у цілому потрібно прийняти. Цим і викликане використання «чоловічонезалежних фемінітивів» у професіях, де є внесок жінок, і які опановуються в сучасних умовах нарівні з чоловіками.

Майя Сергєєва,
адвокатка, експертка Громадської мережі
публічного права та адміністрації UPLAN

 

Версія для друку

коментарі