Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах

Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах
Поширити:
Коментарі:

Хто має призначати Директора НАБУ?

Жов / 20
08

16 вересня 2020 року Конституційний Суд України поставив крапку (або три крапки?) у цьому питанні — він ясно дав зрозуміти, що Президент України таких повноважень точно не має. Це виходить за межі статті 106 Конституції України, яка встановлює вичерпний перелік повноважень глави держави.

Юридична позиція Конституційного Суду України з цього приводу міститься у його актах та встановлює, що повноваження гаранта Конституції не можуть бути розширені законом або іншим нормативно-правовим актом. «Наділення на законодавчому рівні глави держави та парламенту іншими повноваженнями, ніж ті, що передбачені Основним Законом України, є допустимим виключно після внесення відповідних змін до Конституції України», — йдеться у рішенні КСУ № 11-р/2020.

Проте, як ми знаємо, законопроєкт, який передбачав відповідні зміни до Основного Закону щодо закріплення установчих повноважень Президента України призначати директорів Національного антикорупційного бюро України та Державного бюро розслідувань, Конституційний Суд України визнав неконституційним. Це — замкнуте коло, і вихід тільки один: за три місяці  Верховна Рада України має внести зміни до Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» та визначитися хто все ж таки призначатиме Директора НАБУ.

На думку Конституційного Суду України, наділення Президента України не характерними для нього функціями та повноваженнями щодо призначення та звільнення з посади Директора Національного антикорупційного бюро України «спричинить розбалансування наявної конституційної системи стримувань та противаг у механізмі реалізації державної влади в Україні», — йдеться у рішенні КСУ № 7-в/2019.

НАБУ — це державний правоохоронний орган, який за своїм функціональним призначенням, сферою діяльності та повноваженнями має ознаки центрального органу виконавчої влади. Тому наділення Президента повноваженнями щодо призначення та звільнення його Директора — це пряме порушення балансу поділу влади та вторгненням у сферу дії виконавчої гілки.

Проте досі відкритим залишається питання щодо того, хто ж має призначати директора НАБУ. Звернемося до закордонного досвіду. Наприклад, у Польщі шефа Антикорупційного бюро призначає на посаду та звільняє з неї Прем’єр-міністр після попередніх консультацій з Президентом. Крім того, обов’язковий також відповідний висновок профільної комісії Сейму.

У Литовській Республіці кандидатуру директора Служби спеціальних розслідувань представляє Сейму, а потім, в разі її схвалення, призначає на посаду та звільняє з неї Президент Республіки. Водночас один з найуспішніших антикорупційних органів — сінгапурське Бюро з розслідування корупційної діяльності — очолює Директор, якого призначає безпосередньо Президент (Уряд може запропонувати Президентові кандидатуру Директора, проте Президент може відмовитися від неї).

Отже, моделі призначення глав антикорупційних органів закордоном різні, проте їхня діяльність є доволі ефективною. Тому в нашому випадку треба зосереджуватись на тому, щоб НАБУ не перетворилось на «кишеньковий» правоохоронний орган, який використовують для переслідування політичних опонентів. Так, виникає необхідність створення прозорої процедури призначення її керівника. Таке призначення може покладатися безпосередньо на Кабінет Міністрів України як вищий орган в системі виконавчої гілки влади, і на Верховну Раду України (за поданням Кабміну).

Останній варіант закріплено у Латвії. Там Директора Бюро із запобігання і боротьби проти корупції призначає строком Парламент за поданням Кабінету міністрів Латвії, що може з цією метою сформувати відбіркову комісію.

До речі, в Україні кандидатів на посаду Директора НАБУ визначає конкурсна комісія, до складу якої входять по три особи, що визначені Президентом України, Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою України. За рішенням Конституційного Суду України Президента потрібно виключити з цього списку, а це значить, що зміни потрібно внести і щодо процедури формування конкурсної комісії.

Рішення за Верховною Радою України — як вона буде виходити з цієї ситуації. Проте часу не так багато, і за три місяці мають бути внесені зміни до антикорупційного законодавства. А нам залишаться лише спостерігати —  хто ж стане наступним Директором НАБУ.

Юлія Градова,
доцентка кафедри конституційного і муніципального права Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, к.ю.н.

Ольга Мірошник,
регіональна координаторка мережі UPLAN в Харкові

Версія для друку

коментарі