Якщо звернутися до етимології слова «стратегія», то це — «план дій генерала». Цей термін походить з військової справи й був відомий ще в Давній Греції.

Сьогодні слово «стратегія» дуже поширене не лише у військовій справі, а й в бізнесі, у державній політиці, і найпростіше його визначають дійсно як «план дій».

«У нас є мета, якої ми хочемо досягти, у нашому випадку — це знищити рівень корупції в державі, і як результат — покращити рівень життя усіх громадян. Але нам потрібно зрозуміти, як це зробити, що потрібно робити. Саме тому Антикорупційна стратегія дозволяє нам з’ясувати, які кроки потрібно зробити першочергово, і яким чином можемо рухатися до цієї мети», — розповідає Ольга Піскунова, експертка з питань антикорупції Центру політико-правових реформ.

Певні прототипи антикорупційних стратегій в Україні насправді існують з 2006 року, хоча їх було не так багато й ці документи мали свої проблеми та недоліки. Але, на думку експертки, саме Антикорупційна стратегія на 2021 – 2025 роки є найкращою та найоптимальнішою, оскільки вона:

• чітко визначає, які в нас наразі є проблеми, тобто те, що ми маємо вирішити;
• встановлює, що ми хочемо отримати через 3 роки, тобто до кінця 2025 року, де ми хочемо опинитися;
• накреслює певні кроки, які нам потрібно зробити, щоб дійти до цієї мети.

Крім того, Антикорстратегія ризикоорієнтована, тобто враховує також ті ризики, які нам можуть завадити в досягненні нашої спільної цілі.

Навіщо потрібна Державна антикорупційна програма?

Наступним кроком після ухвалення Антикорупційної стратегії мало стати затвердження Державної антикорупційної програми (ДАП). Цей документ містить конкретні кроки, як від проблеми дійти до результату, у які терміни потрібно їх виконати й хто буде за це відповідати.

Підготовкою проєкту ДАП на 2023 – 2025 роки займалося Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), до цього процесу були залучені представники громадянського суспільства, провідні науковці у сфері права.

Як зазначає експертка, документ пройшов громадські обговорення, НАЗК забезпечило цей процес прозорістю й відкритістю. Після громадських обговорень, як це й передбачено процедурою, НАЗК направило проєкт узгодженої з громадськістю і з відповідальними виконавцями ДАП на обговорення та затвердження державним інституціям.

«Дехто підійшов до цього з розумінням, багато державних інституцій, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади надавали дійсно обґрунтовані пропозиції/зауваження й більшість з них НАЗК вже врахувало в остаточному документі. Натомість деякі інституції почали надавати зауваження для того, щоб НАЗК просто потонули в їхньому опрацюванні та очевидно загальмувати процес», — зауважує Ольга Піскунова.

Громадськість, включно з Центром політико-правових реформ, пропонували Кабміну компромісний варіант — можна було затвердити ДАП у тому вигляді, у якому вона була подана на затвердження Кабміну, а потім уже скористатися передбаченою законом процедурою перегляду й внесення змін до Програми.

Проте Кабмін повернув ДАП на доопрацювання. За словами експертки, далі вже НАЗК буде дивитися, які зауваження є критичними для Програми, а які все ж таки можна врахувати.

«Але на сьогодні проблема в тому, що закон про запобігання корупції і сама Антикорупційна стратегія не передбачили процедури додаткових узгоджень, повернення ДАП на доопрацювання. Тобто якщо на розробку й затвердження самої Програми було чітко визначено терміни — 6 місяців, які спливли 10 січня, то тепер ми таких жорстких термінів не маємо, і коли ДАП буде затверджена Кабміном — сказати важко», — резюмує пані Ольга.

Чим загрожує затягування процесу затвердження ДАП?

Експертка пояснює: «Антикорупційна стратегія — це наш загальний план дій, де ми є, куди та як ми хочемо дійти. Державна антикорупційна програма — це чіткі кроки, які ми маємо зробити. Тобто без ДАП Антикорстратегія — це просто папірець, мертвий документ, який дуже складно виконувати, бо невідомо хто має реалізовувати ці заходи, у який спосіб, у які терміни тощо».

Саме тому наразі так важливо затвердити ДАП, яка запустить механізми реалізації Антикорупційної стратегії.

До того ж серед семи рекомендацій, які надала Єврокомісія Україні для подальшої євроінтеграції, містяться вимоги, пов’язані зі зниженням рівня корупції та подоланням значного впливу олігархів на життя українців. Тому цей документ надзвичайно важливий на сьогодні.

Більше коментарів експертки — у відео: