Про це говорили учасники дистанційного експертного Форуму «Громадянська освіта — основа демократії», присвяченого Дню Соборності України, який відбувся 21 січня 2021 року.

Відкриваючи Форум, регіональний координатор Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN в Одеському регіоні, директор Одеського інституту соціальних технологій Андрій Крупник, привітав учасників з Днем Соборності України.

«Нашій єдності сприяє наша громадянська позиція, наша згуртованість, наша активність у громаді. А це можливо за умови усвідомлення всіма громадянами своїх прав і обов’язків — перед людиною, громадою, державою. Саме тому ми говоримо сьогодні про громадянську освіту як важливий елемент побудови справедливої та успішної України, основою якої мають бути освічені громадяни», — підкреслив експерт.

Схвально відгукнувшись про ідею обговорення питання громадянської освіти координаторка Мережі UPLAN Ксенія Дітчук. Зокрема, вона зазначила, що розбудова правової держави та демократичних цінностей починається з відповідальних громадян.

Наталія Окша, заступниця директора Департаменту інформації та взаємодії з громадськістю Секретаріату КМУ, звернула увагу на надані владними структурами можливості взаємодії влади і громадськості. «Молоді громадяни мають активніше використовувати свої права на участь в управлінні державою, у консультаціях з громадськістю, подавати звернення, вчитися контактувати з владою», — наголосила Н. Окша.

Про стан правового забезпечення громадянської освіти в Україні доповіла експертка Мережі UPLAN Оксана Дуліна, зупинившись детальніше на положеннях урядової Концепції розвитку громадянської освіти в Україні, що передбачає пріоритет моральних цінностей, відродження виховних функцій в системі громадянської освіти, а також розвиток її навичок не лише серед підлітків, а й серед дорослих.

«Має бути створена цілісна система громадянської освіти з урахуванням думок, зауважень, пропозицій всіх зацікавлених сторін. Важливим є розширення її меж як за віковим охопленням, так і за формами надання», — зазначила експертка.

«Громадянські компетентності як основний результат освіти — ось до чого слід наближатися. І не тільки знати свої права, а й розуміти та дотримуватись відповідних обов’язків. Потрібні не тільки знання, а й уміння і ставлення», — зазначив експерт Одеського інституту соціальних технологій Валерій Панько.

Керівник експертної групи з питань позашкільної освіти Директорату дошкільної, позашкільної та інклюзивної освіти Міністерства освіти і науки України Юрій Демедюк розповів про роботу над розширенням Концепції громадянської освіти та зупинився на необхідності залученні родин до освоєння навичок громадянської освіти дітьми і підлітками.

Член Національної спілки журналістів України Володимир Богатирьов наголосив на необхідності освіти та залучення до громадського життя представників «третього покоління», яких чомусь «викреслюють» з нього.

Експерти Мережі UPLAN долучилися до обговорення напрямів, форм та методів розвитку громадянської освіти. Ось кілька тез, на які варто звернути увагу:

• формування громадянських навичок слід розпочинати з початкової школи (Наталія Піроженко);
• потребує вивчення є досвід інших країн, зокрема, Німеччини, — щодо залучення до громадянської освіти громадського сектору, формування свободи думок і дискусій, опанування навичок медіації, співпраці всіх зацікавлених сторін (Сергій Саханенко);
• треба залучати до викладання громадянської освіти практиків (Валерій Головко);
• громадянська освіта має пронизувати всі вікові категорії населення (Алла Орлова);
• слід активно сприяти волонтерській діяльності та роз’яснювати зміст та призначення волонтерської діяльності у громадянському суспільстві (Юлія Кривенко).

Про такі напрями розвитку громадянської освіти, як діалог на локальному рівні з владою, говорила директорка Шабівського центру професійного розвитку педагогів Ольга Сушицька.

Проблеми, які відчувають самі школярі при вивченні цього предмету та застосуванні його на практиці (зокрема, можливість користуватися різними сервісами та платформами), озвучили керівники шкільних парламентів Одещини.

Предметно та детально про сучасний стан громадянської освіти говорили викладачі предмету «Громадянська освіта».

Консультант Одеського міського департаменту освіти Сергій Пеняєв, куратор цього напряму в системі загальної шкільної освіти, звернув увагу на важливість повернення виховної функції навчальних закладів.

Громадянське виховання особистості, акцент на культурі особистості, національній свідомості — важливі чинники реформування громадянської освіти, на думку фахівця.

Анастасія Косарєва, викладачка предмету в юридичному ліцеї, вважає, що теоретична складова — не головна у викладанні громадянської освіти. Головне — виховання партнерських відносин між викладачами та учнями, надання ініціативи школярам, постійна практика, моделювання ситуацій, співпраця з громадським сектором.

Вадим Мазанов, викладач громадянської освіти в СШ № 43, зазначив, що оскільки формування громадянина реалізується в школі, то саме тут і слід набувати знань та практичних навичок, що сприяють формуванню громадянського суспільства.

Серед них пропонується: розвивати концепцію активної волонтерської діяльності в школі; зробити більш дієвим роботу шкільного самоврядування; співпрацювати з громадськими об’єднаннями; впроваджувати «живі» методи роботи.

Викладач громадянської освіти у СШ № 56 Костянтин Голобородов представив своє бачення викладання предмету та шляхів його удосконалення: «Передусім, викладання громадянської освіти передбачає партнерсько-товариські відносини в класі, постійну практику, оволодіння не лише основами медіаграмотності, економіки, інших дисциплін, а й основами державного устрою, знайомством з реальною роботою всіх державних інституцій».

Загалом викладачі були одностайні у виступах: однієї години на тиждень для такого курсу недостатньо. Теорію можна вивчати вдома, а в школі важлива практика, можливість висловлювати свою позицію, співпраця та партнерство у вирішенні суспільно корисних справ.

Учасники Форуму дійшли спільної думки, що фундаментальними цінностями сучасного світу є демократія, свобода, повага до прав людини, участь та солідарність.

Тому й до предмету, в межах якого вивчається та визначається їх зміст та можливість реалізації, має бути відповідне ставлення.

Дивіться відеозапис експертного Форуму