Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах

Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах
Поширити:
Коментарі:

Конституційна криза в Україні: що насправді відбувається?

Бер / 21
12

Ситуація, що склалася внаслідок рішення Конституційного Суду України про електронне декларування від 27 жовтня 2020 року, не можна кваліфікувати як конституційну кризу.

Такого висновку дійшли експерти в ході обговорення, яке відбулося 10 березня за ініціативи Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN та Харківського прес-клубу.

Термін «конституційна криза» в контексті поточної ситуації — це лише журналістська категорія, якою не можна описати сучасну політичну дійсність України. Про це зазначив експерт Центру політико-правових реформ Олександр Марусяк.

«Насправді конституційні кризи відбуваються інакше. В чому ж наша проблема? На прикладі одного яскравого кейсу про електронне декларування ми побачили, по-перше, проблему в антикорупційному законодавстві, та, по-друге, проблему доброчесності суддів Конституційного Суду України», — вважає експерт.

Таку думку пана Олександра підтримав експерт Мережі UPLAN Марк Воронов.

За його словами, пояснити ситуацію, що склалася, може зокрема практика ухвалення законопроєктів: «Останнім часом, років шість-сім, системного характеру набула практика закладання нормотворчих мін, які покликані потім дестабілізувати ситуацію. Часто закони, що ухвалюють у Парламенті, містять неправові положення».

Як зазначив пан Марк, доказ цього — висновки Головного науково-експертного управління Апарату ВРУ, в яких «кваліфіковані експерти зазначають про неконституційність окремих положень певних законів».

Ще один важливий нюанс, який водночас є й причиною, й наслідком ситуації, що склалася, — це саме склад Конституційного Суду України і механізм добору суддів.

У теперішньому складі працюють судді, яких призначили ще за часів режиму Януковича. Це, а також рішення 27 жовтня, спричинило втрату довіри населення до Суду, зазначила експертка Мережі UPLAN Юлія Градова.

«Ситуацію можна виправити лише шляхом кваліфікованого добору суддів. Склад Суду треба оновлювати, й це питання не одного року. Навіть якщо ми зараз змінимо процедуру добору, знадобиться щонайменше 9 років, поки оновиться весь склад Суду», — зауважила пані Юлія.

Дізнайтеся повну експертну думку у записі обговорення.

Версія для друку

коментарі